Висотку біля Софії Київської – демонтують

Напевно, ні за що так затято не боролися кияни, як за збереження буферної зони заповідника «Софія Київська». Протягом семи років небайдужі активісти вимагали припинити будівництво елітного житла, яке велося впритул до мурів святині на вулиці Гончара, 17—23. За ці роки назбиралося чотири томи судової справи...

І нарешті Апеляційний суд міста Києва визнав незаконним рішення Київради від 2004 та 2007 років, за якими було надано земельну ділянку під будівництво поблизу заповідника. Активісти радіють, що нарешті суд виніс об’єктивне та справедливе рішення. Та що далі?

Протягом останніх років будівництво майбутнього елітного житла не велося, заморозилося, а недобудована висотка все ще височить біля святині. Щоб повністю знести будівлю, треба кошти, відповідні судові рішення, а це ще багато сил та часу. Та й не впевнені експерти, що сусідні будівлі витримають процедуру знесення. Тому святкувати повну перемогу ще зарано. Бо найближчі місяці «Софії Київській» доведеться співіснувати із недобудовою.

Марина Соловйова, адвокат і координатор ГО «Андріївсько-пейзажна ініціатива», яка всі ці роки виступала в судах за збереження буферної зоні історико-культурного комплексу, зазначає: демонтаж будівлі був би найкращим виходом із ситуації. Чи зносити будинок повністю, чи лише два-три поверхи, щоб понизити його висотність, зараз вирішують архітектори та інші експерти.

«Поки що очікуємо на думку фахівців, паралельно працюємо над іншим процесом. Оскільки нам вдалося скасувати лише рішення Київради, треба ще домогтися скасування акта на землю та договір оренди. Щодо демонтажу будинку, то це точно буде. Ще 2013 року, коли було засідання ЮНЕСКО з приводу «Софії Київської», головний архітектор Києва Сергій Целовальник і представники із Міністерства культури запевняли, що пониження поверховості висотки можливе. Але ж на це теж треба гроші, й на створення проекту демонтажу — також. ТОВ «Інвестиційно-будівельна група» (компанія-забудовник) не будує вже два-три місяці, ходять чутки, що вони кредитувалися з Росії, й нині мають проблеми з фінансуванням, тобто вони грошей на демонтаж не мають. Зараз ми з’ясовуємо, у скільки це може нам обійтися. Можливо, звернемося щодо підтримки до громади, проведемо такий собі благодійний збір коштів на порятунок «Софії», — зауважує Марина Соловйова.

Фірма-забудовник — ТОВ «Інвестиційно-будівельна група» на своєму сайті все ще розхвалює багатоповерхівку на вулиці Гончара, 17—23. Пишуть, що тут заплановано дворівневий підземний паркінг, плавальний басейн, дитячий майданчик, зелені зони відпочинку, елітність комплексу порівнюють із клубним будинком на «Патріарших ставках» у Москві та фешенебельними апартаментами на березі Женевського озера. Та що робити з усім цим добром — відповідей нема.

Натомість переконують, що всі дозволи на будівництво отримали чесно, відповідно до чинного законодавства. Марина Соловйова це заперечує. Рішень про незаконність будівництва було декілька. Ще 2008    року Шевченківський суд заборонив будівництво висотки. Потім були приписи прокуратури, Державної служби охорони культурної спадщини, рішення Київради. Вступалося за святиню і ЮНЕСКО, до числа пам’яток якого входить заповідник. І всі ці документи свідчили про одне — будувати біля Софії не можна.

Але у ТОВ «Інвестиційно-будівельна група» запевняють, що про свою сусідку теж подбали. «Особливу увагу забудовник приділяє підтримці пам’ятки архітектури, що розташована поряд — «Софії Київській». Зокрема компанією було надано кошти на придбання та встановлення на дзвіниці собору карильона (спеціальної системи для програвання мелодій дзвонами), за що забудовника внесено у Книгу меценатів заповідника».

Та чомусь у компанії не врахували, що дозволи на виділення земельних ділянок у буферних зонах, відповідно до Земельного кодексу України, мають погоджуватись із Верховною Радою. Ясна річ, такої процедури ніхто не проходив.

«Це буде хороша практика, яку суди в подальшому використовуватимуть. І — наука для забудовників. Бо ця компанія вже зазнала збитків, адже ще не встигли звести будинок, як будівництво зупинилося, — коментує голова Всеукраїнської асоціації музеїв Сергій Кролевець. — Ця фірма вже не отримала прибутків на продажі житла, й у подальшому зазнаватиме збитків. Наступні потенційні забудовники знатимуть, що не треба брати без обґрунтування у своїх клієнтів гроші й не витрачати їх задурно».

Захисники святині розповідають, що за останні десять років Київрада «навиділяла» під забудову 50 земельних ділянок у буферній зоні заповідника. Тому випадок із «Софією Київською» вселяє надію, що заплановані 50 зелених парканів у історичному центрі столиці таки не з’являться.