Херсонщина: шанси кандидатів

На початку жовтня «День» писав про перші тенденції передвиборчої кампанії на Херсонщині (див. статтю «Нові діють по-старому», №182 від 1 жовтня). Тоді місцеві експерти говорили про зниження концентрації «бруду» в технологіях боротьби кандидатів і партій. Утім, прогнозували вони, так буде недовго. Дійсно, коли стали відомі всі кандидати в одномандатних округах (їх в області п’ять), градус перегонів зріс у рази. А за кілька днів до виборів напруга особливо велика. Популістські обіцянки і примітивні гасла, навала джинси, продуктові пайки пенсіонерам, технічні кандидати і прояви адмінресурсу - все в «кращих» традиціях українських виборів. Через війну в країні чимало кандидатів вирішили ще й мілітаризуватися, виступити в ролі захисника регіону. Хтось створював фейкові батальйони, інші загітували справжніх бійців на свою сторону, а комусь було достатньо одягнути військову форму і сфотографуватися з автоматом на спокійних блокпостах неподалік Криму. Після Революції Гідності, тисяч убитих і скалічених українців на Донбасі, які щиро йшли захищати свою землю, такі технології часто виглядали огидними.

Найгостріша боротьба розгорнулася у двох округах, що охоплюють Херсон. «Найгарячіший» — 182-й. Тут зареєструвалися відомі місцеві політики, а невідомі витратили чимало коштів на рекламу, щоб бути поряд із першими. Попри це, реальні шанси на перемогу мають три кандидати: екс-губернатор і очільник обласної «Батьківщини» Юрій Одарченко, перший проректор ХДУ Олександр Співаковський (від «Блоку Петра Порошенка») і екс-мер Херсона Володимир Сальдо (йде самовисуванцем). Крім того, на окрузі ведуть боротьбу кілька бізнесменів і активістів з місцевого Майдану. І перші, і другі не мають шансів через низьку впізнаваність або, навпаки, — нехорошу славу корупціонера чи політичного невдахи. Проблема полягає в тому, що, не домовившись між собою, кандидати, які підтримували революцію, можуть дозволити взяти реванш екс-регіоналу Сальдо, який голосував за «диктаторські» закони 16 січня, потім відкрито їх популяризував, а тепер носить вишиванку і всім обіцяє мир.

У 183-му окрузі зареєструвалися аж 23 кандидати. Утім, реальну боротьбу ведуть 4—5 людей. Швидше за все, голоси виборців розділяться між Андрієм Гордєєвим від президентської партії, Сергієм Тріщановичем від «Батьківщини» і самовисуванцем Анатолієм Кичинським. Останнього можна вважати новачком у виборах такого формату. Поет і художник веде компанію майже самотужки, однак його авторитет серед інтелігенції та відсутність «темних» справ у минулому можуть привернути чимало прихильників. Головний козир Гордєєва — образ молодого політика і підтримка голови ОДА Андрія Путілова. Звідси — спільна участь у різноманітних заходах, передвиборчо-робочі поїздки областю тощо.

В інших округах по області ситуація менш напружена, хоча й не абсолютно передбачена. Активну кампанію ведуть кандидати від «Блоку Петра Порошенка», політики, які більш-менш відомі в селах або ті, хто розраховує на авторитет партії, ніж на власні переваги. Це аграрії, очільники місцевих рад та підприємств.

Якщо казати про партійні вподобання, то настрої херсонців тут визначити вкрай складно. Передусім — через відсутність об’єктивних соціальних досліджень, а також неясність з уподобаннями тих районів, які традиційно віддавали голоси комуністам і регіоналам. Тепер вони частково перетікають до «Сильної України», «Опозиційного блоку», а частково — до президентської партії. Загалом можна очікувати, що Херсонщина віддасть упевнену перевагу таким силам як «Блок Петра Порошенка», «Батьківщина», «Народний фронт», Радикальна партія Олега Ляшка, «Громадянська позиція». Є свої виборці у «Свободи», «Самопомочі», КПУ і «Сильної України», але вони в меншості. Щодо нових облич у Раді, то вони від Херсонщини теж будуть. Скільки — спрогнозувати важко.

«Потроху відроджується адмінресурс, щоправда, в м’яких формах, без масового примусу бюджетників та інших соціально-залежних верств населення, а також агітація в державних і комунальних установах, надання бюджетних коштів під конкретні передвиборчі потреби, пріоритет у висвітлені комунальними ЗМІ політичних сил, чиї представники очолюють відповідні РДА. З другого боку, оскільки політичні сили, представлені зокрема у вертикалі виконавчої влади, наразі конкурують між собою, адмінресурс часто анігілюється, — коментує «Дню» тенденції передвиборчої кампанії на Херсонщині експерт ХОО КВУ Володимир МОЛЧАНОВ. — Приклад — представник президентської сили, голова ОДА Андрій Путілов своїм розпорядженням виділив половину субвенції з державного бюджету на переведення газових котелень на відновлювальні види палива об’єктам Білозерського району, де балотується його протеже Андрій Гордєєв, а Білозерська РДА, що приховано підтримує його конкурента від «Батьківщини», саботує освоєння коштів до виборів. Однак попри вдавану малошкідливість, тенденція є тривожною. Ще однією важливою тенденцією, є «дика» поведінка «демократичних» сил. Всі «демократи» завзято чубляться між собою, роблячи вигляд, ніби розбитий (не ними, до речі, а народом) супротивник зник, як роса на сонці. Однак, він існує, набирає обертів, і хоча теж конкурує між різними уламками Партії регіонів, та конкуренція набуває все більших ознак праймеріз, тобто ідеологічно близькі антиукраїнські по суті кандидати і сили (Партія регіонів, «Опозиційний блок», «Сильна Україна», Ліберальна партія) на низовому рівні підтримують одне одного, легко обмінюючись кадрами. І той з них, хто увійде до парламенту, і стане опорою майбутньої спроби відродження проросійського вектору нашої політики. Третьою особливістю стало масове приховування кандидатами свого минулого.

Щодо дня виборів. Є небезпека серйозних фальсифікацій під час голосування. Надто вже потужні команди вдалося завести «Блоку Петра Порошенка» до складу окружних і дільничних комісій за допомогою технічних кандидатів і партій. Надто потужні як для простого запобігання чужим фальсифікаціям. На прикладі Білозерського району: в половині комісій БПП має від 40 і більше відсотків у комісіях. В семи із 108 комісій цією силою і її прихованими союзниками сформовано весь керівний склад комісій, а ще у десяти — вирішальна частина керівного складу (голова і секретар). Враховуючи відсутність суспільного контролю над Єдиним реєстром виборців, цілком можливою є фальсифікація типу «косинка». Прямих доказів я не маю, але жодного пояснення, навіщо витрачати гроші на досягнення в комісіях паритету з усіма іншими силами, я не бачу».