Чи стане «Зеленая волна» «Зеленою хвилею»?

У спекотні літні дні вулиця Дерибасівська перетворилася на книжкове містечко. Днями в Одесі відбулася ХІХ Міжнародна книжкова виставка-ярмарок «Зелена хвиля». У ній взяли участь понад сто видавництв, фондів, національно-культурних товариств та культурних центрів.

«Цьогоріч ми підготували насичену програму заходів: це близько тридцяти презентацій і зустрічей із авторами, десять із яких — одеські, — розповідає Наталя Пронькіна, PR-менеджер компанії «Экспо-Юг-Сервис», організатора форуму. — Серед цьогорічних новинок — «Книжкова ніч». Вона відбулася у п’ятницю, і тривала до 12-тої години ночі. Одесити і гості міста відвідали книжковий маркет, по-своєму романтичний у світлі нічних вуличних вогнів. Тут відбувалися книжкові перформанси, виступи музикантів, поетичний марафон студії «Зелена лампа».

Виставка відбувалася у рік відзначення 150-річчя фейлетоніста з одеською пропискою Власа Дорошевича, 125-річчя поетеси Віри Інбер та 120-річчя Едуарда Багрицького. «Окрема частина заходів «Зеленої хвилі», — продовжує Наталя Пронькіна,  — Міжнародний Корнійчуковський фестиваль дитячої літератури, який проходить кілька років поспіль. Особливість цього фестивалю також у тому, що на його основі ми видаємо збірники і альманахи, які даруємо дитячим бібліотекам області та міста». Приємною несподіванкою стало те, що цей альманах побачив світ вже у завершальний день роботи виставки-ярмарку.

Учасниками цьогорічної «Зеленої хвилі» були автори з Англії (Альфред Портер), Італії, Іспанії, зокрема Юлія Пилявська; із Франції — Анатолій Контуш. Свої видавництва представили Польща і Грузія.

Зазначу, в попередні роки міжнародне представництво книжкового форуму складали переважно російські видавництва. Минулого ж року їх не було представлено взагалі. Цього річ було, здається, одне видавництво із Білорусі та лише кілька — з Росії. Культурний вектор у світлі теперішньої геополітичної ситуації отримав інше спрямування. Та обставина, що поменшало російських видавництв, звільнила нішу для українських, хоча багато із них і раніше були постійними учасниками «Зеленої хвилі».

Справжньою окрасою виставки-ярмарку стали окремі стенди національно-культурних товариств. Про книжкові проекти польською мовою (що були в кінці ярмаркового ряду), розповіли подружжя Пайгертів, Віктор і Софія (одеське Товариство поляків «Польська нота»). «Тут ми представляємо бібліотеку «Польської ноти». Серед польських авторів, заявлених на виставці, дуже популярна в Україні Ольга Токарчук, — розповів щирою українською Віктор Пайгерт. — Маємо також таких «зубрів», як Станіслав Лем». «...А також Біату Анджейчук, — додає пані Софія. — Упродовж останніх десяти років вона пише саме для молоді. Ці книжки чекають перекладу українською та російською мовами, і ми сподіваємось, що «Польська нота» братиме у цьому активну участь». «Також представляємо книжку для дітей «Пригоди детектива кота Марцеля». Це книжка казок із розмальовками, в якій для кожного персонажу написано спеціальну пісеньку, — пояснює Віктор Пайгерт. — До неї додаються CD-записи — три в одному. Наступного року її видаватимуть українською і польською мовами, відповідно, у видавництві «Старого лева» та «Знак».

Загалом «Зелена хвиля» доволі активно культивує дитячу літературу. Із-поміж іншого, цій темі було присвячено круглий стіл із розлогою назвою: «Книжка і читання як основний фактор формування особи людини і громадянина». Засідання відбулося в Одеській національній науковій бібліотеці. Досить критичний тон дискусії задав президент Всеукраїнської асоціації книговидавців і книгорозповсюджувачів Олександр Афонін, який свої аргументи на користь ведення послідовної і цілеспрямованої державної політики у культурній галузі (поповнення бібліотек, видання дитячої літератури, підручників для шкіл та популяризації читання серед дітей) підкріплював досить невтішними статистичними даними. Серед іншого, учасники круглого столу розкритикували постанову Кабінету Міністрів України щодо внесення змін до одного із підпунктів Ст. 197 (197.1.25) Податкового кодексу України. Вона, зокрема, передбачає оподаткування видань, обсяг яких не перевищує сорок вісім сторінок, і саме дитяча література потрапляє у цю категорію.