Польоти уві сні та наяву російського патріота
Погано сплю останнім часом. Щось у механізмі збирання земель руських розладналося. Звідси нервова напруга і бажання на комусь зігнати злість. Кавказці донедавна були відповідним об'єктом, але зараз вони стали хорошими. Б'ються за російську справу в Донбасі. І від такої безвиході погано у мене стало зі сном. Увесь час перебуваю в якійсь тривожній напівдрімоті. Сниться мені, що на Красній площі збирається Майдан з вимогою «Тюрми для шахраїв і злодіїв». І прапори там поряд з російським триколором українські синьо-жовті та червоно-чорні. Та ще й грузинські. Прокидаюся в жаху і дивлюся довго у вікно, заспокоююсь.
Живу я навпроти через Москва-ріку висотки на Котельницькій набережній. Красива будівля, око радує. Шпиль із золотистою радянською зіркою особливо гарний. І ось ранок фарбує ніжним цвітом стіни древнього Кремля, встаю після особливо тривожної ночі і бачу, що сталася страшна подія.
На улюбленій висотці - на будинку на Котельницькій набережній українська агентура поставила прапор Незалежної і пофарбувала верхню частину зірки на шпилі в синій колір. Вийшли кольори ненависні кожній справжній російській людині. Мене як до місця прикувало. Дивлюся на це й зрушити не можу. Паралізувало. І не мене одного.
Тільки о 7:15 помітили прапор на шпилі, о 10:05 завершилася операція з його зняття. Потім відновили історичний колір зірки. Одразу якось стало легше, всередині щось відпустило.
Затримано якихось людей з альпіністським спорядженням. Вже немає ніяких сумнівів, що диверсія була проведена членами Правого сектора, закинутого з такими цілями в Росію, а також впровадженою ще Богданом Хмельницьким в Першопрестольній своєю агентурою. Не з добрими намірами, не для возз'єднання трьох гілок російського народу писав він російському царю і просився під його високу руку. І в Переяславі на раді не випадково не був присутній. Уже тоді він готував міну під державу російську, заводив своїх людей у Москву під приводом передачі культурних і наукових знань. Мелетій Смотрицький видавав свою «Граматику» явно з підривною метою. І якби він був один. Ось і почалося проникнення української агентури в Росію.
Дивовижно розумний і хитрий український гетьман передбачав, що в січні 1947 року Рада міністрів СРСР за пропозицією самого Сталіна прийме постанову «Про будівництво у Москві багатоповерхових будівель». Серед восьми запланованих будинків була й висотка на Котельницькій набережній. Довго чекала глибоко законспірована агентура і, нарешті, дочекалася. Більшої ідеологічної диверсії важко навіть придумати.
Також не викликає сумнівів, що у здійсненні диверсії брав участь держдепартамент, ЦРУ, АНБ та інші американські структури. Ізраїльські спецслужби цього разу були дуже зайняті операцією «Непохитна скеля», а то їх би точно залучили. У будь-якому випадку ізраїльський слід, нехай і непрямий, але проглядається. Зараз неявно, але потім Кисельов, Соловйов, Мамонтов, Скобейда та інші чесні патріоти і журналісти обов'язково висвітять все планування диверсії й участь у них американських, ізраїльських та інших спецслужб. Залежно від того, як підуть перемовини в Берліні, а також в інших столицях, багато що проясниться. Якщо Німеччина разом із Францією будуть і надалі підтримувати Україну проти Росії, то обов'язково з'ясується, що і їхні спецслужби до події руку приклали. Якщо вони змінять свою неправильну поведінку на правильну, з Кремлем узгоджену, то ніякої їхньої участі у розфарбуванні зірки на шпилі знайдено не буде. Як кажуть, все залежить від поведінки Берліна і Парижа.
Які ж висновки з того, що сталося, повинні зробити не тільки можновладці в Кремлі, але всі справжні російські патріоти.
По-перше. Отримано наочний доказ, що незалежна Україна становить для Росії смертельну небезпеку. Якщо все й далі так піде, то одного прекрасного дня москвичі та гості столиці побачать на вежах Кремля не зірки й орлів, а тризуби і прапори Правого сектора, ОУН-УПА і ще якісь атрибути, ворожі державі російській. Можна не сумніватися, щось подібне готується. Недарма президент Порошенко закликав розвішувати українські прапори по всьому світу.
І ось у чому полягає єзуїтство. Ну, хотіли якось прославити Незалежну. Так чому це обов'язково робити в Москві? Що не могли своє жовто-блакитне знамено встановити над лондонським Тауером або Біг-Беном. Чи з таким же успіхом не могли залізти на Ейфелеву вежу. Зрештою, на горі Гелерт у Будапешті є місце, де свої знамена розвішувати тощо. Хіба мало у Європі, куди Україна так прагне, історичних та знаменитих місць. Ні, обов'язково їм, українським націоналістам з Правого сектора, лізти у Москву. Це все від вродженої русофобії.
По-друге. Для запобігання повторення подібних подій надалі заборонити вільний продаж альпіністського спорядження. Усіх альпіністів зареєструвати, вважати їх іноземними агентами, зі столиці вислати і, якщо вони з'являться в Москві, судити суворо до закону. Щоб уникнути подібних інцидентів.
По-третє. Жоден український канал не здійснює мовлення у Росії. І це дуже правильно. Можна собі тільки уявити, що буде в іншому випадку. Тим не менш, на перемовинах наполягати на відновленні мовлення російських каналів в Україні. Російські люди в Донбасі і по всій їхній країні повинні мати доступ до найбільш правдивої інформації.
По-четверте. Цей випадок є частиною широкої й масштабної диверсії. Уже так звана українська діаспора знахабніла до того, що збирається подати в мерію Москви запит на проведення мітингу в центрі російської столиці, хто б міг подумати, з вимогою припинити агресію Росії у Донбасі. І хочуть заявити сто тисяч (!) учасників. Нехай не сто тисяч там буде, нехай половина прийде, так це справжнісінький замах на підвалини держави російської, на всю концепцію «русского мира».
Так звана українська діаспора вкотре показала, що вона є справжнісінька п'ята колона. Її нахабні вимоги відкрити українські школи, видавати мовою газети, вести передачі на радіо їхньою зіпсованою російською мовою просто нестерпно.
Їх би всіх депортувати, як пропонує істинний російський патріот і син юриста Володимир Вольфович Жириновський, - і справі кінець. Так не виходить. Хто тоді в Тюмені буде нафту добувати. Виїдуть вони з Надима, що з видобутком газу буде. В кошмарному сні не уявиш, яка лихоманка в такому разі вразить улюблений всім народом російським і особисто президентом Путіним «Газпром». Хороша пропозиція Володимира Вольфовича, але нездійснима. І тут ми знову бачимо, як багато років із України до Росії у найбільш чутливі галузі промисловості Правий сектор засилав свою агентуру, сором'язливо звану діаспорою. Неважливо, що тоді Ярош або ще не народився, або був ще в пелюшках. Факт, як кажуть, наявний.
По-п'яте. Вкотре доведено, що або Росія забере Україну назад, як Крим, або державі російській не жити. Скобейда добре розповіла, що для Росії Україна ліва нога. Піде Київ до Європи, як Москва без ноги існуватиме. І взагалі, тоді прислів'я, що Київ - мати міст руських, набуває якогось подвійного сенсу. В податливі і незміцнілі мізки російських людей може пролізти думка, що якщо Київ подався до Європи, а він - мати міст, то чому б і Москві не наслідувати його приклад. Дрижаки беруть, коли уявляєш, до чого це може призвести.
По-шосте. Взагалі незрозуміло, як українська пропаганда зуміла так затуманити мізки наших братів російськомовних, що вони у Донбасі борються під прапором укрів. Особливо боляче російському патріоту, що таких багато у батальйоні Правого сектора. Щось тут не сходиться, а зрозуміти що - неможливо. Кисельов і Соловйов укупі з експертами на їхніх передачах виразно не пояснюють. Чекали народного повстання на південному сході, нічого не сталося. Якісь там російські люди не такі, як нам би хотілося. Результат ми бачимо з висотки на Котельницькій набережній.
Ось і виходить, що війна у Донбасі призвела до абсолютно непередбачуваних наслідків. Не думалося й не гадалося, що так вийде. І десь мозок свердлить думка: та дідько з ним, з тим Донбасом. Піти б звідти й забути як кошмарний сон. Нехай вони там між собою розбираються, аби нас не чіпали. А то прапор на висотці буде тільки початком. Навіть страшно подумати, що ще трапиться у Москві рано вранці і які прапори, і де будуть майоріти.
