Спонтанний протест
У Львові обурилися відмовою влади від євроінтеграції
Сьогодні вночі біля пам’ятника Т. Шевченку у Львові відбувся протест проти відмови української влади від асоціації з ЄС та, грубо кажучи, розвитку країни.
Коли ми з товаришем з’їхали на велосипедах десь на першу годину ночі до центру міста — до протестувальників — там вже було десь понад 100 людей. Спершу подумалося, що то не багато. Але якщо зважити, що то була нічна імпровізація, то стає приємно.
Почалося із того, що один студент УКУ бігав по сусідніх кімнатах гуртожитку і закликав студентів щось робити. От і вирішили йти до центру міста. Перша їхня фотографія при виході спонукала й нас: товариш гукнув із своєї кімнати й сказав “дивися, що ваші роблять”.
До “ядра” нічного протесту із ледве двадцяти людей почали приєднуватися й інші. Уже точно невідомо, як то все було. Ймовірно, це наслідок того, що перші біля пам’ятника Шевченкові фотографувалися й постили це у всіх можливих інтернетних ресурсах.
За хвилин 25 підійшла міліція. Вірогідно, міліціонери не знали, що насправді відбувається. Коли свідомі громадяни (як самі учасники себе назвали) пробували розпитати щось у правоохоронців — ті відходили подалі. Ще протягом довгого часу вони по кілька чоловік підходили ближче то з одного, то з іншого боку. Але конфліктів не було, все відбувалося мирно.
Мені довелося почути, як дехто цікавиться, хто це зорганізував і з чого все почалося. Розумію їх недовіру, коли чули, що це не почала жодна політична партія чи якась організація, що це зробили студенти, та ще й спонтанно.
Коли людей було багато, кілька активних студентів зініціювало невелику акцію, яка полягала у тому, що всі присутні, тримаючись за руки, стали у величезне коло, вигукувала “Україна — це Європа”.
На жаль, згодом були й доволі агресивно налаштовані люди, проте були вони у меншості. Однак саме ця меншість часто має змогу кинути тінь на решту 80-90% криками із націоналістичного арсеналу (зокрема і передовсім, на жаль, у Львові).
Протягом усього часу зборища хтось доповідав про ситуацію в Києві, що помітно підсилювало ентузіазм і у Львові. Студенти зробили плакати з написами “Кияни, виходьте на Майдан” та “Кияни, Львів з вами”. Ближче до завершення протесту близько третини людей співали біля пам’ятника українські пісні, люди ділилися солодощами, позичали комп’ютери, аби інші могли опублікувати свої фотографії.
Присутні попередньо домовилися на цьому не спинятися й провести наступну зустріч-протест не під партійними прапорами 22 листопада на тому ж місці (пам. Т. Шевченку) о 22 годині.
