Зарплата у плитках шоколаду

Юрій Райхель

27 листопада, 17:50

У чудовому мультфільмі «38 папуг» маленькому глядачеві наочно і в ігровій формі показували, що довжина предмета представляється різними, іноді екзотичними, одиницями виміру. Можна в сантиметрах, а можна і в стрибках папуги. Щоправда довжина удава не вклалася в ціле число стрибків папуги, що змусило героїв мультфільму замислитися над зручністю використання птаха для вимірювання довжини.

Щось подібне і вже зовсім не для дитячих ігор розпочали в Росії. Ціни ростуть, це всі бачать щодня при відвідуванні магазинів. Ріст настільки значний, що російський обиватель починає чухати потилицю. Звичайно, поки знаходяться достатні пояснення. На кримнаш потрібні гроші, Америка влаштувала падіння цін на нафту, повалила рубль і здійснює спроби поставити Росію на коліна. Однак подібними пропагандистськими пасажами довго туманити голову досить складно. Тим більше що імпульси з мозку, отруєного кремлівськими солов'ями, протилежні сигналам із гаманця.

Логіку в російській зовнішній і внутрішній політиці шукати абсолютно марно. Таке враження, що на зло дошкульному Заходу і його санкціям все сильніше починають бити по власному населенню.

З одного боку, Росстат повідомляє, що середні ціни за останні 12 місяців на м'ясо і птицю зросли тільки на 18 %. На 17 % по країні зросла ціна на вершкове масло, на 15 % подорожчали молоко, молочна продукція, риба і морепродукти. Навіть такі цифри не можна назвати незначним зростанням. Однак середня температура по палаті ніяк не відтворює стан конкретних хворих.

За даними ресурсу Сибкрай.ru, за листопад вартість сухого гранульованого молока зросла в Новосибірській області майже на 63 %. Пшеничне борошно, вершкове масло, м'ясні напівфабрикати і свинина подорожчали з початку року на 24-28 %.

Вартість сирого молока в Республіці Марій Ел збільшилася майже на 33 %, в Ульяновській області - на 31 %, в Чувашії - на 30 %. Пастеризоване молоко найбільше подорожчало в Республіці Алтай - майже 17 %. Вона ж стала лідером і за подорожчанням вершкового масла - на 30 %, а Архангельська область посіла перше місце за зростанням цін на сири - майже на 34 %.

Практично всі експерти сходяться на думці, що зростання цін на найважливіші продукти харчування викликані не в останню чергу ембарго на постачання їх із країн ЄС. В таких умовах логічно було б розширювати можливості поставок з інших країн, передовсім із найближчих. Як мінімум завозити їх від союзників по Митному союзу. Насправді все відбувається навпаки.

Фактично з 26 листопада «Россельхознадзор» заборонив поставки в Росію тваринного і м'яса птиці з Білорусі. Раптово у виробах білоруських харчовиків знайшли геном африканської чуми свиней, патогенні мікроорганізми і бактерії, антибіотики, сальмонелу. До 25 листопада в них нічого хвороботворного та антибіотиків не знаходили, але от наступного дня знайшли.

З 30 листопада заборонений навіть транзит білоруських м'ясних товарів через територію Росії до Казахстану. Через підозру, що вони туди не доходять, а осідають десь у глибині неосяжних російських просторів. Поки в цілеспрямованій диверсії союзну державу не звинувачують, але, судячи з грізних приписів контролюючих органів та органів, що забезпечують продовольчу безпеку, за цим справа не стане.

У Мінську вельми обережні у висловлюваннях. Начальник головного управління зовнішньоекономічної діяльності Мінсільгосппроду Олексій Богданов заявив, що «білоруські лабораторії не виявляють того, що знаходить російська сторона». Чиновники вирушають до Москви на перемовини. Навряд чи їх чекає у Білокам'яній привітний прийом.

Неофіційно в урядових коридорах у білоруській столиці бачать у цих заходах підступи російських конкурентів. «Через санкції йде серйозний переділ ринку продовольства. Російські конкуренти хочуть обмежити нашу присутність у себе на ринку, для чого використовують будь-які можливості з дискредитації білоруського продовольства».

Не залишився осторонь і бацька білоруського народу. На нараді з урядом Олександр Лукашенко розпорядився захищати вітчизняного товаровиробника, не звертаючи уваги на інтеграційні зобов'язання. «Сідайте і думайте, як ви захистите власного товаровиробника. Жодних посилань бути не повинно, що у нас зобов'язання в Митному союзі, Євразійському союзі тощо. Свій товаровиробник має бути захищений».

Як кажуть, поганий приклад заразливий. У Казахстані якоїсь миті заборонили імпорт російської горілки деяких відомих виробників. Теж знайшли невідповідність казахстанським нормам. За якийсь час інцидент було врегульовано і горілка повернулася на прилавки, але добрий початок.

В цілому ж у мар'яжі під назвою Митний союз, а з нового року Євразійському союзі все більше з'являється тріщин. Їхній розмір швидко збільшується. На перший погляд продовольчі тертя мають серйозну політичну складову. Як вважає економічний оглядач газети «Білоруси і ринок» Тетяна Маненок, «під загрозою існування опинився Євразійський економічний союз за лічені дні до його офіційного старту. Сьогодні ж очевидно, що, якщо за такою емоційною реакцією білоруського президента підуть конкретні дії зі зведення додаткових бар'єрів для захисту національного ринку в межах ЄЕП (єдиного економічного простору. - Авт.), усі подальші інтеграційні потуги на цьому терені можуть виявитися непотрібними». Навряд чи до цього дійде найближчим часом, але настільки рекламована інтеграція перетворюється на пропагандистський міф.

Подібні заходи російської влади ніяк не можуть сприяти зниженню цін. Якщо м'ясо не завозити з близької географічно Білорусі, то його купувати доводиться в далеких країнах. Частка імпортної яловичини на російському ринку складає понад 30 %. Основними постачальниками є Бразилія та Парагвай, на частку яких припадає понад 80 % яловичини, що  ввозиться в країну. І зменшення такого рівня імпорту очікувати не доводиться.

Як же пояснити громадянам держави російської такі нехороші новини. Дуже просто. Скористатися іншими одиницями виміру.

Наприклад. Робити це не в рублях, а в шоколадках «Оленка». Дослідний холдинг «Ромир» наводить такі дані. У жовтні 2012 року плиток шоколаду масою в 100 г на середню заробітну плату в 27 тис. руб. можна було придбати 650 штук. У жовтні 2013 року в одній середній зарплаті 30 тис. руб. - зріс добробут - поміщалося 690 шоколадних плиток. Зарплата зросла на 11 %, а кількість плиток, які на неї можна було купити, тільки на 6 %. Виробники шоколаду теж не зівають, ціни піднімають. А в жовтні 2014 року на одну середню заробітну плату можна було придбати вже 760 плиток шоколаду. Таким чином, легко цифрами підтвердити, що за два роки від такого шоколадного щастя жити стало значно веселіше, конкретно на 16 %. Росстат повідомляє, що ціни в середньому зросли на 10 %, нічого подібного при їхньому вимірі у шоколадних плитках «Оленка» - ціна зменшилися на ті ж 10 %.

Одна проблема з цією шоколадної радістю. Дуже хочеться м'яса. Хоч яловичого, хоч свинячого, хоч курячого. А тут одиниці виміру серйозно підводять пропагандистів із федеральних каналів. У 2012 році на середню заробітну плату можна було купити 109 кг яловичини на місяць, 2013 року - 115 кг, у січні 2014 року - 130 кг, а в жовтні тільки 121 кг. Рік ще не закінчився, і дані за листопад і грудень навряд чи будуть веселими.

Через анексію Криму та агресію на Донбасі Росія відрізала себе від української продовольчої продукції. Тепер аналогічне відбувається з союзною Білоруссю. В умовах дефіциту важко очікувати, що вітчизняний виробник буде утримувати ціни. Навпаки, і це об'єктивний економічний закон, він буде підтягуватися до їхнього верхнього рівня. Замістити імпорт не має можливості, і вже всі розуміють, що такого не станеться. Мантра про імпортозаміщення все рідше вживається в офіційній пропаганді. Зростання цін намагаються просто не помічати, але від цього легше не стає. Тим більше що навіть за офіційною статистикою фіксується зниження реальної заробітної плати.

Залишається тільки одне. Здійснювати підміну рубля шоколадними плитками. Може, від цього життя солодшим стане...