У Херсоні пройшов перший урбаністичний форум
Ініціативна група «СОУС» разом із партнерами з Української Миротворчої Школи влаштувала справжній «мозковий штурм» для учасників урбаністичного форуму з 11 по 17 грудня. Що таке урбаністика і публічний простір? Як живе місто? Де його «нервові точки»? Де весело і комфортно, а де ні? На всі ці питання намагалися дати відповідь співкоординатори і лектори форуму: Сергій Дяченко, Юлія Манукян, Максим Афанасьєв.
Як точку прикладання креативного мислення організатори вибрали відоме в Херсоні Лебедине озеро. В самому центрі міста, в парку, колись було чудове озеро, але вже кількадесят років тут лише глибокий котлован. Минулого літа херсонська молодь вирішила його «обжити» і влаштувала відкриті кінопокази. Успіх виявився неочікуваним. Під зоряним небом, на карематах і з чаєм збиралися тисячі людей. Але як перетворити «Лебединку» у щось сучасне і привабливе? Чи можна тут відродити озеро? А може екстрім-парк? Чи кожного року щось нове? Над цими питаннями міркували учасники урбаністичного форуму: художники, студенти місцевих вишів, архітектори, дизайнери, кожен, хто мав ідею і міг пояснити, чому вона буде успішною.
«В результаті, учасники розділились на два табори: одні категорично за відновлення озера, інші – за новий об’єкт із спортивною складовою: джампінг, канатні доріжки, скейти, бадмінтон. Ідей презентували багато, – розповідає «Дню» співорганізатор форуму, краєзнавець Сергій Дяченко. – Однак головну задачу ми бачили в тому, аби розібратися з молодими людьми, що таке місто і як воно функціонує, що це спільне середовище, яке так чи інакше нас об’єднує і на яке ми повинні впливати».
«Те, що ми, ініціативна група «СОУС» і команда ентузіастів (архітекторів, активістів, «людей арту»), затіяли, насправді, дуже важливо для Херсона. І в сенсі розвитку міста, і в плані запобігання «витоку мізків», – вважає лектор і співкоординатор форуму Юлія Манукян. – У цьому місті багато перспективних талановитих людей, яким потрібно дати привід і «прокачати інтелект», і зробити «малу батьківщину» придатною для цікавого життя. А public spaces – це саме ті місця, де може бути ненудно. У цьому сенсі «Лебединка» – приклад виникнення публічного майданчика за ініціативи «знизу»... Поки місто думає, де взяти гроші на відновлення озера як озера, там вже щось відбувається – кінопокази, концерти... Люди вже чогось чекають від цього місця, прецедент створено. І відмахнутися від 10000 херсонців, які отримали можливість подивитися кіно під відкритим небом у колі друзів і кіноманів – щонайменше, дивно».
Представники міської влади також запрошені до участі у форму, але, як говорять організатори, поки більше спостерігають. Однак презентовані ідеї щодо якісного перетворення «Лебединки» обіцяють обов’язково розглянути у новому році.
Іван АНТИПЕНКО, «День», Херсон
