На Волині поховали лейтенанта Романа Корця: загинув за 4 дні до демобілізації
До війни Роман Корець працював у Любешівському районному відділі освіти. Був родом із мальовничого села Люб'язь, де і нині мешкають його батьки, котрі втратили єдиного свого сина... Відспівали його 15 священиків Любешівського благочиння Волинської єпархії УПЦ у храмі Параскеви П'ятниці на березі знаменитого люб'язького озера. Похорон був багатолюдним, провести в останню земну дорогу загиблого лейтенанта прийшла вся округа. Протоієрей Анатолій Шкара, який звершував Чин поховання, розповів про свою розмову з дружиною Романа, вона його парафіянка. Каже, що тепер її чоловіка називають героєм, але їй потрібен був не герой, а чоловік і батько двох їхніх малолітніх діток. Роман уже готувався до повернення додому, родина вислала йому речі, в яких мав приїхати на рідну Волинь. Щовечора він телефонував додому, казав дітям, що сідає вечеряти, і тоді у його домі також накривався стіл для, як уявляли діти, вечері із татом.
Роман Корець чесно і до кінця виконав свій громадянський та військовий обов'язок. Загинув же не від кулі, а від пастки з дерев, в яку потрапив з побратимами. Очевидці його загибелі розповіли, що ворог влаштував пастку на дорозі з повалених дерев, і одне з них підім'яло під собою Романа... Отець Анатолій Шкара каже, що такі похорони важкі навіть для священиків. Люди втомилися від війни, і те, що гинуть такі молоді й достойні люди, як Роман, які життя віддали б (і віддали ж!) за Україну, викликає у людей не тільки гордість та повагу. А й бажання мстити, і що з тим робити, наразі не відомо, повідомляє Наталія МАЛІМОН, “День”, Луцьк.
