Бізнес і влада обговорили умови відновлення економіки, пошкодженої внаслідок війни

Робота підприємців в умовах воєнного стану, відшкодування збитків та страхування воєнних ризиків, релокація і повернення бізнесу, лібералізація податкової політики, впровадження інституційних реформ – ці та інші проблеми були в центрі уваги бізнес-форуму «Діалог громадянського суспільства, бізнесу та влади: курс на Відновлення України», який відбувся 9 жовтня в Києві. Участь у дискусії взяли представники бізнес-асоціацій – членів Української  Ради Бізнесу та Національної бізнес-коаліції, представники влади: уряду та парламенту, підприємці з різних регіонів України, експерти аналітичних центрів, громадські діячі.  

Форум, який пройшов уже вп'яте, традиційно є головним майданчиком для координації дій бізнесу і влади та визначення пріоритетів у реалізації інституційних та економічних реформ. Захід відбувся за підтримки Центру міжнародного приватного підприємництва (CIPE). 

«Сьогодні в Україні триває брутальна війна. Це війна не за території чи ресурси, а за цивілізаційний вибір. Водночас війна тільки загострила розуміння невідворотності демократичних реформ, які є запорукою відновлення країни й побудови держави, яка стане гідним членом в сімї демократій, - наголосила, відкриваючи форум, Наталія Отель Білан, регіональна директорка CIPE в Європі та Євразії. - Ми переконані, що більша прозорість, покращене управління та інші демократичні реформи прискорять відбудову країни та забезпечать довгострокове зростання та стабільність економіки».

Презентуючи огляд стратегічних документів країни, представники аналітичних центрів зауважили, що Національна економічна стратегія-2030 реалізована лише на 20%, План відновлення України - лише на 15%. Темпи реалізації наднизькі, тому необхідно визначити конкретних виконавців та дедлайни по кожній задачі Стратегії, надавати щоквартальний публічний звіт про стан виконання, а також моніторинг ефективності їх виконання.

Учасники форуму вважають актуальними питання відшкодування збитків українського бізнесу та лібералізацію податкової політики. Коментуючи цю тему, Данило Гетманцев, Голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики, розповів про складну ситуацію з наповненням бюджету в умовах війни.

На думку очільника парламентського комітету, Україні варто пришвидшити євроінтеграцію та імплементацію європейських норм.  

«Швидкість євроінтеграції - це наше виживання. Чим довше будемо затягувати внутрішніми дискусіями, тим довше триватиме процес євроінтеграції і ми, можливо, зірвемо цей процес. Бо ситуація в світі змінюється», - зазначив Данило Гетманцев.

Крім того, відновленню економіки сприятиме вирішення проблем із логістикою експортних вантажів: новий морський коридор і розширення сухопутних транспортних коридорів; «промисловий безвіз» і направлення в Україну відсотків від конфіскованих активів російських банків. Голова комітету підтримує законопроєкт про страхування воєнних ризиків: «Воєнні ризики надважливі, і без їх страхування ніхто з інвесторів не буде заходити в Україну. Ми повинні зробити банк реконструкції на базі того з державних банків, які вже є. У нього повинна бути одна мета: фінансувати операції підвищеного ризику на відновлення України». 

До реформування податкової, митної служби і Бюро економічної безпеки закликав президент Асоціації платників податків України, член Наглядової Ради Української Ради Бізнесу Грігол Катамадзе.

«Чомусь усі здивувалися, коли в публічному просторі зʼявився лист від Державного департаменту США. А чому ми дивуємося? Цей лист відображає все, про що ми з вами говоримо з року в рік: ТОП-10 пріоритетів, інституційні зміни, перезавантаження правоохоронної системи. Це потрібно не американцям, а нам із вами. Нам треба робити своє домашнє завдання. Ми маємо продемонстрували впродовж кількох місяців - що ми здатні змінюватися по різних напрямках, особливо правоохоронної системи».

Не все можна зробити миттєво, але потрібно визначати «дорожню карту», передумови переходу від чинного стану, вважає Дмитро Боярчук, виконавчий директор аналітичного центру CASE Ukraine: «Щоб відновити економіку, нам треба робити ліберальні кроки. Але лібералізацію потрібно реалізовувати за умови верховенства права. Те, до чого ми закликаємо, намагаємося залучити час, ресурси, зусилля, - хоча би «лежати в правильному напрямку». Визначити цей вектор і зазначити, що він важливий».

Перший віцепрезидент Торгово-промислової палати, член Української ради бізнесу Михайло Непран переконаний: держава повинна швидше реагувати на запити бізнесу – наприклад, у відшкодуванні збитків від воєнних дій. «У держави в умовах війни грошей на бізнес немає. Що ж тоді держава може запропонувати? Повну, максимальну дерегуляцію». На думку спікера, в переговорах із міжнародними партнерами українська влада має пропонувати відкласти виконання деяких вимог на час дії воєнного стану. «Ніхто в світі не любить сплачувати податки. Але є розумний компроміс, є розуміння платника, що його гроші витрачаються прозоро, зрозуміло й ефективно. Якщо взяти спрощену «польську модель» оподаткування - то вона жорсткіша, не доцільна для України на цей час, у них багато ставок по різних видах діяльності». 

Про умови роботи підприємців у регіонах, наближених до зони бойових дій, говорив Олександр Чумак, президент Асоціації приватних роботодавців (Харків): «На першому місці стоїть питання безпеки. Безпека суттєво збільшує витрати будь-якого бізнесу і робить неконкурентними товари й послуги, які він виробляє. Все відбудувати треба за свої кошти, тому що держава не допомагає. Немає регіональних програм розвитку підприємництва, навіть немає державної стратегії розвитку підприємництва, яка закінчилася в 2020 році. Бізнес продовжує виїжджати. Тому що навіть якщо у вас заміноване поле, ви все одно сплачуєте податок на землю. Люди самі розміновують свої поля, це все додаткові витрати». 

Керівник асоціації запропонував продовжити звільнення підприємців із таких регіонів від оподаткування на 2023-24 рр.

Дмитро Кохан, заступник голови Всеукраїнської Аграрної Ради, член Наглядової ради Української Ради Бізнесу, привернув увагу до ситуації, яка склалася в агровиробників: 

через відсутність морської логістики всі експортні культури будуть збитковими, і виникає питання, як агровиробники пройдуть посівну наступного року. 

«Добре, коли надає кредити держава. Але коли ви третій рік поспіль берете нові кредити, щоб перекрити старі кредити, - це ненормально», - сказав заступник голови ВАР. Він запропонував навести лад зі збором податків шляхом реформування митниці, податкової та Бюро економічної безпеки. «Найбільший запит – це справедливість і верховенство права. Коли ми всі сплачуватимемо однакові податки, житимемо в однакових умовах і нестиме однакову відповідальність: і ми, білий бізнес, і чиновники». 

Борис Емельдеш, президент Всеукраїнської професійної асоціації підприємців (Одеса), запропонував звузити сферу застосування РРО та звільнити від РРО тих підприємців, для яких це економічно недоцільно. Крім того, керівник асоціації порушив питання збільшення лімітів переходу підприємців на ПДВ.

Коментуючи це питання, Данило Гетманцев запевнив, що запровадження РРО у існуючій моделі - це безальтернативна позиція. Щодо збільшення лімітів по ПДВ до рівня, який існує в європейських країнах, то ці питання пов’язані з різними ставками оподаткування і можуть бути розглянуті лише в комплексі зі зміною моделі оподаткування. 

Те, що впливає на стійкість, - це активні програми зайнятості, програми створення робочих місць і запуску власного бізнесу, наголосила Галина Третьякова, голова Комітету Верховної Ради України з питань з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів. Очільниця комітету зазначила, що законодавство про соціальний діалог потребує оновлення і запросила всі провідні асоціації до робочої групи для напрацювання сучасного закону із якісними критеріями репрезентативності. 

Спікером форуму також став Олексій Соболев, заступник Міністра економіки України. Зокрема, Олексій Соболев зазначив, що під час розробки Плану України на 4 роки враховуються пропозиції бізнесу в рамках загальних політик розвитку секторів та покращення бізнес-клімату. Наразі Уряд продовжує роботу над Планом та консультується з бізнесом, громадськими організаціями й аналітичними центрами щодо наповнення. Закінчити роботу над Планом планується до середини листопада.

Голова підкомітету з питань взаємодії держави і бізнесу та інвестицій Комітету ВРУ з питань економічного розвитку Ігор Марчук зазначив, що переробна промисловість та виробництво продукції з високою доданою вартістю є пріоритетом в системі державної підтримки. Саме на розвитку цього сектору економіки ми маємо зосередити основну увагу. Впровадження програм підтримки  підприємництва, сімейного та крафтового виробництва, розвитку індустріальних парків та  непромислових територій, покращення інвестиційного клімату - все це на порядку денному Комітету економіки ВРУ. Ігор Марчук наголосив, що в бюджеті на 2024 рік на допомогу бізнесу закладено понад  41 млрд. грн.

Відповідаючи на запитання про важливість для українських виробників законопроєкту №9015, представники влади зазначили, що цей проєкт готовий до голосування в цілому і має бути прийнятий найближчими місяцями.

Щодо законопроєкту № 7805 про модифікацію публічно-приватного партнерства - Ігор Марчук зазначив, що проєкт готується до другого читання і до кінця року буде прийнятий.

Про важливість людського капіталу для розвитку бізнесу говорила Марія Шевчук, директорка Асоціації IT Ukraine. «Сьогодні у нас дві болючі проблеми: бронювання і тимчасові виїзди за кордон. Ми експортна галузь, на 95% працюємо з закордонними клієнтами, нам потрібно бути інтегрованими в команди наших клієнтів. Ми хочемо мати чіткий, прозорий механізм. Тому що наша галузь нетолерантна до будь-яких корупційних схем. Потрібен хороший, якісний механізм тимчасового виїзду за кордон». 

На думку голови асоціації, ІТ-галузь може бути драйвером відбудови України. «Ми дуже адаптивні, і це торік допомогло нам показати «плюс». 

Проблематику і пропозиції бізнесу північного регіону презентував Богдан Мосунов, керівник Асоціації «4Бізнес». Головна ідея – єдині для всіх та прозорі правила роботи. «Існують проблеми в заміні пошкодженого обладнання, у відновленні зруйнованого майна, потрібні програми відновлення бізнесу. Коли ми попросили міську владу допомогти, нам відповіли: чекайте репарацій». Питання до держави: допоможіть відновити цей бізнес, і він сплачуватиме податки». 

«В нас є можливості розвиватися, створювати робочі місця, збільшувати ВВП. Але це все працюватиме, коли ми погодимось, що ми єдині та працюємо всі разом. Маємо жити сьогодні і прямувати у майбутнє. Все, що потрібно від держави, - не заважати та допомогти у будівництві нових підприємств. Для цього необхідне страхування воєнних ризиків державою і зниження відсоткових ставок по кредитах. Це збільшить кредитні можливості для виробників та дасть їм поштовх для розвитку», - наголосив Іван Таршин, співвласник групи компаній «ГрадОлія», Асоціація «Укроліяпром».

Олександр Тараненко, перший віце-президент Всеукраїнської асоціації пекарів, розповів про руйнування підприємств галузі та про ситуацію з їх відновленням. Представник асоціації запропонував створити цільову програму відновлення зруйнованих підприємств. Також спікер звернув увагу на наслідки негативної демографічної ситуації: ринок скоротився на 20%. «Вихід – у стимулюванні внутрішнього ринку та в завоюванні зовнішніх ринків», - наголосив Олександр Тараненко.

Захід організували Національна бізнес-коаліція та Українська Рада Бізнесу, які об’єднали понад 200 бізнес-асоціацій, що представляють 40 тисяч підприємств з усієї країни.

Аналітичний партнер: Економічна експертна платформа.

Інформаційні партнери: Громадське радіо, Delo.ua, День, Ціна Держави, Національна платформа малого та середнього бізнесу.