«Фото-Синтез». Терапія

Сотні гостей на відкритті, тисячі — протягом перших трьох днів роботи. Попри депресивну погоду з дощами і льодяним вітром, люди приходять до київської галереї «Лавра», щоб побачити 350 кращих світлин ХІХ Міжнародного фотоконкурсу «Дня». І тут заряджаються емоціями і натхненням, які допомагають долати хандру і втому.

Нагадаємо, цього року темою виставки став «Фото-Синтез». Ми представляємо свіжий погляд на життя країни — з болем і труднощами, які люди долають завдяки силі духу. Коли бачиш героїв світлин, які люблять, допомагають іншим, займаються спортом, просто радіють життю попри слабкість, бідність і недуги, хочеться облишити депресію, сум і творити «здорову» країну — разом із ними.

За словами головного редактора «Дня» Лариси Івшиної, наш «Фото-Синтез» допомагає боротися з «суспільним авітамінозом», генерує радість та енергію. «Парадоксально, що саме на цій фотовиставці у найтрагічніших її фрагментах є чи не найбільше оптимізму подолання екстремальних викликів, глибоких страждань. Ось де могутній «вітамін» для зміцнення національного імунітету», — підкреслює Лариса Івшина.

243 учасники надіслали 3,5 тисячі світлин. Лише десята частина потрапила в експозицію. Хто став переможцем? Традиційно, головні призи конкурсу отримують не просто професійні та змістовні роботи, а й такі, що містять посил для розвитку суспільства.

Гран-прі дісталось полтавці Анні Чапалі за роботу «Надзусилля». Знімок зроблений на змаганнях «Сила нації», учасниками яких стали військові з інвалідністю. На фото Анни Чапали капітан Збройних сил України Дмитро Медвідь видирається вгору по канату. «Це ті надзусилля, яких докладають наші військові, показуючи нам, що хоч як би важко було, треба підійматися і боротися за незалежність», — говорить голова Аграрної партії України Віталій Скоцик, який вручав нагороду у сумі 25 тисяч гривень.

«Коли я бачила цих військових, у мене не було слів — самі емоції. Я дуже дякую нашим захисникам за принаймні відносний мир. Розумієш, що Україна обов’язково переможе. Я хочу, щоб всі пам’ятали, якою надціною нам дається цей мир», — акцентує сама Анна Чапала.

«Надзусилля» відзначила й особлива гостя фотовиставки — волонтерка Анна Домбровська. Вона сама є героїнею однієї зі світлин в експозиції. Робота називається «Міністр інформації». Справа у тім, що саме завдяки Ані українська преса — газети «Вісті Донбасу» і «День» — досягає прифронтової зони, формуючи якісну альтернативу російській пропаганді.

«На цій виставці багато різних тем, зокрема війни та зруйнованих будинків. Проте мені здається, що все-таки виставка переважно позитивна. Показано мирне життя і реабілітація бійців, які не здаються. Одна з моїх улюблених фотографій — «Надзусилля», — коментує Аня Домбровська. — Дуже важливо, що потім виставка поїде містами усієї країни. Потрібно, щоб люди бачили її, особливо роботи про мирне життя, і не занепадали духом». Між іншим, щоб приїхати на відкриття виставки, Аня розвезла містечками Донбасу 16 тисяч примірників газет не за тиждень, як зазвичай, а за день.

Отже, хоча цей рік ще не став роком завершення війни з Росією, хоча українці щодня зіштовхуються з новими викликами у побуті й на глобальному рівні, ми не впадаємо у відчай і потроху рухаємось вперед. Так, щоб розвиватись, треба докладати надзусиль, але іншого виходу немає — якщо хочемо подолати внутрішніх і зовнішніх химер, бути незалежними та успішними.

А Приз Призів «Золотий «День» отримала казкова і водночас сумна «Фея переселенців» Олександра Хоменка (інтерв’ю з ним читайте у №192—193 «Дня» за 27—28 жовтня, матеріал «Метафізика» світлин»). «На цьому фото — дівчинка-переселенка з Луганщини, вона з родиною живе в Одесі. Але дитина одягнена в балетну пачку. І в цьому є подолання — не звикати до труднощів, злиднів, бідності», — ділиться враженнями Лариса Івшина.

У винагороду Олександр Хоменко отримав кулон «Райська гілочка» від ювелірної майстерні братів Кочутів. Ми також сподіваємося, що після такої уваги до історії переселенців в Одесі, знайдуться люди, готові підтримати сім’ю героїні фото і будинок, де вони мешкають, на вулиці Успенській, 4 — адже там немає опалення та іншого необхідного для комфортного життя.

Журі зробило вибір, але кожен відвідувач виставки теж може проголосувати за фото, що вразило найбільше. Заповніть бланк, киньте його у скриньку, а ми визначимо володаря Призу глядацьких симпатій.

«Переконаний, що в кожного, хто побачить цю виставку, відбудеться певне переосмислення, — запевняє Андрій Черченко, фотограф, учасник попередніх виставок «Дня». — Тож якщо в когось депресія — будь ласка, сюди, одразу зникне!». Приходьте у галерею «Лавра», щоб дізнатися, як герої представлених фото, попри біль і труднощі, будують прекрасне життя. І — долучайтеся до них!

«ФОТОВИСТАВКУ «Дня» ТРЕБА ПОКАЗАТИ В ЄВРОПЕЙСЬКОМУ ПАРЛАМЕНТІ»

Iгор СМЕШКО, колишній голова СБУ:

— Щороку я приходжу на відкриття фотовиставки газети «День» і завжди дуже радію з цього. «День» — це без перебільшення унікальне видання в нашій країні, яке не тільки повертає нас до наших витоків, а й дає надію на те, що ми зробимо правильні висновки із уроків історії та сьогодення. Це вселяє надію на те, що ми кінець кінцем вийдемо з цього тунелю. Ця виставка віддзеркалює стан болю в суспільстві, який існує в зв’язку із війною, що триває вже не один рік.

На мою думку, цю виставку треба показати в Європейському Парламенті. Дуже шкодую, що цього року не побачив тут представників нашої влади, які повинні подивитись ще раз в обличчя простого українського народу, котрий, у свою чергу, на власних плечах виносить війну. Цей народ з великою силою духу. Треба замислитись над тим, як він мало просить і як багато віддає, а, значить, в ньому багато надії на майбутнє.

Мені б хотілося, щоб представники Міністерства закордонних справ побачили тут той живий матеріал, який необхідно доносити до провідних столиць світу, до наших союзників, щоб показати їм, з чим стикається наш народ і через що він проходить зараз, відстоюючи, фактично, кордони Євроатлантичної цивілізації. Газета «День» для цього робить величезну роботу. Вона це робить, перш за все, для українського народу, але мені здається, що держава недооцінює внесок цього унікального видання в зміцнення національної безпеки та оборони нашої держави.

«День» БЕРЕ НА СЕБЕ ДЕРЖАВНИЦЬКУ МІСІЮ»

Андрій СЕНЧЕНКО, народний депутат V, VI, VII скликань, український політик і громадський діяч, лідер правозахисного руху «Сила права»:

— Українське суспільство дуже потребує змістовного інформаційного продукту. Натомість влада, на превеликий жаль, в основному, продукує лише фейки для маніпуляції свідомістю у власних цілях, а не просвітлюючи, не доносячи базові посили щодо розбудови держави.

Якісні ідеї та системна їх реалізація — це дуже важливо. Фактично всі проекти газети «День» — від безпосередньо самої газети та журналу «Маршрут №1» до фотовиставки — це якісні ідеї, які потрібні суспільству та які газета «День» власними зусиллями послідовно й наполегливо втілює в життя. І ось це вселяє оптимізм. Коли здається, що влада вже не здатна на подібні речі, знаходяться такі ініціатори, як «День», котрі беруть на себе фактично державницьку місію.

«ВИСТАВКА «Дня» ПЕРЕКОНУЄ МЕНЕ, ЩО Я ВЧИНИВ ПРАВИЛЬНО, ОБРАВШИ ШЛЯХ ВІЙСЬКОВОГО»

Валерій МОЖАРОВСЬКИЙ, ліцеїст Київського військового ліцею імені Iвана Богуна:

— Я вирішив присвятити своє життя армії. І коли дивлюсь на світлини, представлені на фотовиставці «Дня», то вкотре переконуюсь, що вчинив правильно, обравши шлях військового. Сам я родом з Авдіївки, яка зараз на слуху, адже розташована в безпосередній близькості до бойових дій і постійно страждає від цієї війни. Через те відчуття необхідності захищати свою землю у мене особливо посилене. Я дуже болісно це переживаю. А фотографії буквально пронизані цим моїм внутрішнім переживанням. З одного боку, це тривога, а з іншого — мотивація.

Не знаю, чи можна назвати той стан депресією, скоріше — відчуттям неспокою, відчуттям небезпеки, які постійно присутні і в якому живуть люди на фронті. Коли ж переконуєшся, що чиниш правильно, то це підсилює дух.

На виставці дуже подобаються фотографії воїнів і тих, хто повернувся з цієї війни, хоч і каліками, але нескореними духом. Їхній заряд і жага до перемоги, передусім, над своїми слабкостями, відчуваються і насичують.

«БАБУСІ ТА ДІДУСІ — СПРАВЖНІЙ «АНТИДЕПРЕСАНТ» ДЛЯ НАШОГО ПОКОЛІННЯ»

Валерія ГРИЩЕНКО, студентка-культуролог, Київський національний університет культури і мистецтв:

— З-поміж інших знімків на Фотовиставці «Дня» запам’яталася серія фотографій «Життя після Чорнобиля». Живу поряд ж чорнобильцями й чула чимало історій про те, як вони змушені були виїжджати зі своїх рідних місць, як переживали, як протягом кількох тижнів не могли зустрітись зі своїми дітьми. Мабуть, саме тому ці знімки так мене зачепили. На жаль, значна частина речей, які залишились в Чорнобилі, потім була розграбована і розпродана. Сьогодні вдома у кожного з нас можуть опинитись заражені радіацією об’єкти. Фотографії, які представив «День», змушують вкотре замислитись, чому в нас не переймаються проблемами екології. Переконана, що це потрібно бачити й знати. Коли дивишся на знімки з війни, мимоволі радієш, що ти не там. Мабуть, це природна реакція. Позитивні ж емоції викликали в мене обличчя бабусь та дідусів на фотографіях. Це люди, які пройшли через численні труднощі, але попри це дійсно вміють радіти життю, люблять своїх дітей та онуків. Ось — справжній «антидепресант» для нашого покоління.

«НАВІТЬ В СУМНИХ ПОДІЯХ МОЖНА ПОБАЧИТИ ТЕ, ЩО БУДЕ НАДИХАТИ НАС НА БОРОТЬБУ»

Олена ТЕРЕЩЕНКО (ЄСКIНА), громадська діячка та екс-депутат Київради:

— Коли ми тільки прийшли, я ще не знала про концепцію Фотовиставки «Дня» цього року, але водночас чи не в кожній фотографії я побачила «антидепресант». Позитив помітний навіть на знімках з війни, від яких спершу хочеться плакати. В них є надія, вони зачіпають за живе та наповнюють оптимізмом. Кожна світлина має свій позитивний, оптимістичний та надихаючий посил. Вже не кажу про справді світлі знімки з дітьми, тваринами. Неймовірне фото «Драйвер» — який там чудовий песик!

Попри те, що війна триває, хочеться вірити, що невдовзі вона закінчиться. Впевненість у цьому з’являється після знайомства з Фотовиставкою «Дня». Людина за своєю природою хоче вірити в краще, бачити позитив. Ми втомились від непростої ситуації в країні та інших проблем, тому дуже хочеться вірити в добро, у світле майбутнє. Переконана, що воно буде саме таким. Дякую газеті «День» за те, що ви допомагаєте нам усвідомити, що не все так погано, як часом здається на перший погляд. Можливо, саме в цьому полягає посил більшості світлин. У нашому світі все відносно, на все можна дивитись під різними кутами. Навіть в сумних подіях можна побачити те, що буде надихати нас на боротьбу за краще майбутнє.

Фотовиставка «Дня» заряджає та надихає. Особливо з огляду на ситуацію в країні для кожного українця дуже важливо її відвідати й набратися емоцій, які прагнули передати нам її учасники. Представлені тут фотографи неймовірно талановиті. Дякую газеті «День» за те, що ви робите. Це дійсно неймовірно.

«У СМИСЛАХ, ЯКІ ПРОДУКУЄ «День», — ФАРВАТЕР НАШОГО МАЙБУТНЬОГО»

Валентин НАЛИВАЙЧЕНКО, колишній голова СБУ, голова Всеукраїнського політичного руху «Справедливість»:

— «День», як завжди, сьогодні показав таку мозаїку, котра з одного боку демонструє рану, а з іншого — надію. Це поєднання біди і щастя, руїни і надії на краще об’єктивно існує в суспільстві. Люди, які поранені, втратили кінцівки, та при цьому продовжують життя, знаходять в ньому стимул, мотивацію. І це в надзвичайно скрутних умовах, які полягають не лише в їхній особистій трагедії, а й у трагедії, яка торкнулась всієї країни. Це емоції, але вони осмислені. Сьогодні є день, хоча є відчуття при цьому, що у нас країна теж з культями і в колясці. Саме тому я зайняв чітку і активну громадську позицію. Далеко не всі прокинулись, коли наступив день. Не всі прочитали «Повернення в Царгород», хоча там безліч відповідей на ключові для країни питання. Прокидатись пора. І лише знання, вміння вчитися, сягати глибини нашої історії може нам допомогти. У смислах, які продукує «День», — фарватер нашого майбутнього. Та чи всі вже готові ним іти? Більш того — чи всі вже його побачили, хоч він і здається очевидним, коли читаєш «День» і коли дивишся на світлини чергової фотовиставки? Побачити цей фарватер і є тим антидепресантом, тим стимулом, який має запалити надією українського громадянина.

«ОСІННІЙ «ВІТАМІН», ЯКИЙ У СІРІЙ БУДЕННОСТІ ДОЗВОЛЯЄ ПОБАЧИТИ ЯСКРАВЕ»

Iнна ПЕРЕВЕЗЕНЦЕВА-ОКАТОВА, директор готелю «Воздвиженський»:

— Щороку виставка газети «День» представляє екстракт нашого життя — згусток емоцій та переживань, що їм країна жила упродовж року. Торік не  мала можливості відвідати експозицію, і, повірте, відчувала сильне емоційне спустошення. Щоразу на виставці я «спілкуюся» з кожною фотографією, обрати одну чи кілька неможливо, бо кожна світлина — це нерв, сльози, мурашки по шкірі. Це наше життя, таке, яке є — складне і сумбурне, але в ньому залишається місце радості, веселощам і вірі в майбутнє. І в цьому особливість фотовиставки газети «День». Вона не стає одноманітною, ніколи не ставить крапку, а вимагає продовження історії, — щоб прийти додому і подумати, зустріти знайоме обличчя і згадати, не розгубитися і не зневіритися. За цю непобориму наснагу велика подяка Ларисі Івшиній. Її висока громадянська позиція, здатність вчасно відчути і правильно поінформувати спонукає до дій. І це дуже важливо. От сьогодні — робочий день, суєта, турботи, але вже ввечері ти у світі прекрасного, а головне — правдивого. Усі ініційовані нею проекти — це корисне, розумне, необхідне і вічне. А цьогорічна фотовиставка, ніби осінній «вітамін», який у сірій буденності дозволяє побачити яскраве. Жити хочеться після щирої усмішки комбата, світлих очей бійця, який утратив на війні кінцівки, але зберіг любов до Батьківщини, дитячих емоцій, що дають упевненість — все у нас буде добре.

«ТАК ТРИМАТИ!»

Сергій ЄРМIЛОВ, екс-міністр енергетики України:

— Міжнародні фотовиставки «Дня», як завжди, на висоті. Вони дають нам реальну, до того ж високохудожню  картину життя країни та її людей. Так тримати! І враження таке саме, як від нашого життя: присутній і смуток, і різні інші неприємні моменти, а радості не так вже й багато. Один із таких моментів полягає в тому, що Лариса Олексіївна Івшина і вся команда «Дня» продовжують створювати фотолітопис країни, відстежуючи  всі найголовніші та наймальовничіші моменти і не дають відвідувачам виставки, яких рік у рік дедалі більше, розслабитися,  мотивують нас так само наполегливо працювати на благо України.

«САМА ВИСТАВКА І КОНКУРС — ЦЕ ВЕЛИКЕ ДЖЕРЕЛО ПОЗИТИВУ»

Юрій ВЕЛИЧКО, учасник виставки, селище Молодіжне, Дніпропетровська область:

— Вдруге беру участь у конкурсі. Дуже задоволений професійним підходом фотографів і рівнем організації виставки. Помітив немало радісних, життєствердних кадрів. Сама виставка і конкурс — це вже велике джерело позитиву у складній інформаційній ситуації в країні.

Я подавав на конкурс серії фотографій про життя «на нулі» та військових, які отримали інвалідність у результаті бойових дій. Мені здається, цей формат дозволяє краще розкривати такі складні теми, показувати життя цих людей у динаміці та розвитку.  Приємно, що на виставці є й інші цікаві серії світлин.

«ЦІ ФОТО БУДУТЬ ЗРАЗКОМ І НАТХНЕННЯМ У РОБОТІ»

Iгор ВОЛОСЯНКIН, учасник виставки, місто Ніжин, Чернігівська область:

— Я приходжу на виставку «Дня», щоб отримати порцію натхнення та стимул до розвитку. Дуже багато сильних світлин, особливо вразила серія Юрія Величка «Сходження» про чоловіка, якій втратив обидві ноги на війні, і тепер пересувається на протезах. Дуже приємно було побачити портрети бійців, яких я теж знімав, але в іншому місці. Я не з усіма підтримую зв’язок, тож радий був побачити свіжі фото — значить, хлопці живі.

Фото людей, які втратили частини тіла на війні і попри це не падають духом та продовжують жити далі, дуже мотивують. У наступному році братиму участь у проекті про людей, які мають великі проблеми зі здоров’ям, але і велику жагу до життя. Тож ті фото, які побачив сьогодні, будуть зразком та натхненням у роботі.

«МЕНІ ПОДОБАЄТЬСЯ, ЩО ЛЮДИ ВМІЮТЬ БАЧИТИ СВІТ ТАК ЯСКРАВО»

Валерій СОЛОВЙОВ, учасник виставки:

— Вже багато років відвідую фотовиставку «Дня» і бачу, як із кожним роком якість робіт, майстерність авторів та рівень організації зростає. Життя не стоїть на місці, змінюється й тематика робіт. Останні роки газета багато уваги приділяє війні, військовим, людям, які долають нещастя та не втрачають надії на життя. Це дуже важливо, хоча  іноді важко сприймається.

Мені дуже подобається, що люди вміють бачити світ так яскраво і цікаво. Упевнений, що на конкурс надійшло дуже багато чудових робіт. На цьогорічній виставці добре подані і воєнна, і мирна частина. Хоча, можливо, комусь і захочеться, щоб простих позитивних кадрів із повсякденного життя було трохи більше.

***

Фотовиставка «Дня» триває у столичній галереї «Лавра» (вул. Лаврська, 1) до 5 листопада, з 10.00 до 19.00. Вхід — вільний.