Доля і книги Шаріної: завершується суд проти директора Бібліотеки української літератури

У Міщанському районному суді 25 травня було закінчено судове слідство у справі проти директора Бібліотеки української літератури у Москві Наталії Шаріної. Покарання для неї прокуратура попросить у понеділок, 29 травня. У разі обвинувального вироку Шаріній загрожує ще дві кримінальні справи, говорить її адвокат Іван Павлов.

Дмитро Ярош, козак Бабай, «укропы» і «колорады» вже трохи призабуті, але продовжують впливати на життя Наталії Шаріної — колишнього директора Бібліотеки української літератури в Москві. Вона перебуває під домашнім арештом з кінця жовтня 2015 року. Суд не випустив її з квартири навіть у новорічну ніч з 31 грудня 2016-го на 1 січня 2017-го. Суд над Шаріною неквапливо тягнеться з листопада 2016 року.

Шаріну звинувачують за двома статтями: за пунктом «б» частини 2 282 статті КК (розпалювання ненависті з використанням службового становища) за 25 книг, вилучених 28 жовтня 2015 року під час обшуку.

А також за 4 частиною статті 160 КК — розтрата в особливо великому розмірі — за те, що близько трьох мільйонів рублів було витрачено з 2011 до 2013 року на юридичний захист бібліотеки —  2010 року в бібліотеці також був обшук з вилученням книг, Шаріну також підозрювали в розпалюванні ненависті.

Коли на засідання суду Шаріну з дому доставили співробітники ФСВП, на процесі її чекали близько двох десятків журналістів, які зробили таку кількість фотографій, що клацання фотоапаратів нагадували затяжну автоматну чергу.

Сама Шаріна — жінка зі строго зачесаним волоссям й акуратно нафарбованими губами, — залишалася незворушною. За умовами домашнього арешту давати коментарі пресі вона не може.

Засідання тривало трохи більше години, протягом якого прокурор Людмила Баландіна й адвокати Іван Павлов та Євген Смирнов вели жорстку позиційну боротьбу, намагаючись і долучити до судової справи побільше своїх матеріалів, і зарубати матеріали противника.

Прокурор домоглася відмови в залученні телеграми, надісланої Путіним 2007 року тодішньому президентові України Віктору Ющенку: в ній цю бібліотеку було названо зразковим закладом культури. Шаріна пояснила судді, що в той час вона неодноразово спілкувалася зі співробітниками адміністрації президента Росії.

Адвокати домоглися, що в суді не будуть зачитувати свідчення свідка звинувачення Сокурова, екс-співробітника бібліотеки, який з 2010 року написав на бібліотеку кілька доносів про те, що в ній нібито розпалюється національна ворожнеча. Його викликали до суду з початку процесу, але він не прийшов.

Адвокати, обвинувачена та прокурор сперечалися про те, хто був вповноважений вилучати відеозаписи з камер спостереження у бібліотеці, а також чи було оформлено читацький квиток бібліотеки у московського муніципального депутата Захарова, що підтримував «ДНР» та «ЛНР» і який був понятим під час обшуку 28 жовтня 2015 року. Як пояснив «ОВД-Инфо» Іван Павлов, поняті мають бути неупередженими. Читацький квиток доводить, що Захаров тривалий час спостерігав за бібліотекою.

Захист долучив до справи медичні документи про здоров’я Шаріної, в яких, зокрема, зазначається, що вона страждає від наслідків компресорного перелому хребта, отриманого під час конвоювання.

Адвокат Смирнов розповів «ОВД-Инфо», що 29 жовтня 2015 року Шаріну перевозили з відділу поліції в ІТУ, в автозаку були жорсткі, то чи дерев’яні, то чи металеві сидіння. Водій не пригальмував на лежачому поліцейському, автозак труснуло, і Шаріна вдарилася спиною.

До початку засідання кореспонденти інформаційних агентств готували чернетки заміток про те, що справу Шаріної повернуто прокуророві. Про це захист клопотав ще 4 квітня. Суддя тоді оголосила перерву, а сьогодні в цьому клопотанні відмовила.

Після засідання адвокат Павлов пояснив, що захист вимагав об’єднання нинішньої справи зі справою 2011 року. 2010 року в бібліотеці теж були обшуки з вилученням книг, у червні 2011 року з’явилася справа на Шаріну за 282-ю статтею, але вже через місяць її було закрито.

Нещодавно захист Шаріної з’ясував, що справа 2011 року то закривалася, то відкривалася, і в якомусь вигляді існує до цього дня. Але СК Москви не дав адвокатам жодної офіційної відповіді про нинішній статус справи.

Павлов вважає, що якщо вирок у справі 2015 року буде обвинувальним, Шаріну притягнуть у справі 2011 року й можуть відкрити третю справу.

2015 року з бібліотеки було вилучено 150 книг. Експерт з Інституту мовознавства РАН Євген Тарасов дуже повільно їх досліджував, і справу направили до прокуратури, коли експерт «знайшов екстремізм» у 25 книгах. Решта книжок знаходиться у ФСБ, і там теж ще можна «пошукати» екстремізм і розпалювання ворожнечі.

Адвокат Смирнов у розмові з «ОВД-Инфо» зазначив, що експерт Тарасов «має стаж з 1953 року — починав ще за часів Сталіна». Української мови Тарасов не знає, але зміг знайти ворожнечу у фразі «радянська імперія», в українському дитячому журналі — за згадку про перебування російських солдатів на Донбасі, а також у збірці документів про Голодомор. Адвокати також підкреслюють, що у справі міститься просто інформація про вилучення книг із бібліотеки. Як з їх допомогою Шаріна розпалювала ворожнечу — не пояснюється. І, що важливо для 282 статті, жодним чином не доводиться умисел Шаріної на розпалювання ворожнечі.
Із 25 книг у справі тільки одну включено до Федерального списку екстремістських матеріалів. На думку адвокатів, цю книгу підкинули, причому після обшуку. Частина вилучених книг має вихідні дані бібліотечного фонду, частина — ні. Захист підкреслює, що в обов’язки бібліотекарів не входить оцінка змісту книг на предмет наявності або відсутності ворожнечі — вони лише зобов’язані стежити, щоб у відкритому доступі не було заборонених книжок.

Джерело: MEMOHRC.ORG