Спочатку духовність!
У Національній парламентській бібліотеці відкрилася виставка, присвячена 45-річчю творчості та 65-річчю від дня народження народного депутата України, режисера та письменника Леся Танюка. Церемонія відкриття, на якій був присутній і сам винуватець, зібрала багатьох відомих в Україні людей, шляхи яких перетиналися з доріжками Леся Степановича. Серед присутніх були Ганна Чміль, Юрій Рибчинський, Атена Пашко, Микола Жулинський, Леонід Череватенко та інші не менш знані особистості. Вів вечір блискучий режисер Сергій Проскурня. Він також розробив «сценографію» події — верх стіни за «президіумом» був прикрашений театральними плакатами та афішами спектаклів, що їх ставив пан Танюк; середній рівень — портрети ювіляра та його дружини Нелі Корнієнко; нижче — шафи з численними публікаціями у ЗМІ, що відкривають нам публіциста, перекладача, парламентарія, педагога...
Символічним відкриттям вечора стало зривання маски у стилі Містера-Х зі скульптури Леся Степановича. Цю місію виконали випускники Театрального iнституту (курс Танюка). Численні вітання переривалися оплесками та врученням квітів ювіляру. Юрій Рибчинський зокрема, зізнався: «Місце України у Всесвіті для мене відкрив Лесь Танюк. Без нього я б не написав багатьох пісень...» М. Жулинський зазначив, що Танюк і досі «залишається непізнаним». Сам ювіляр був безкомпромісним: «Слова Брехта, що спочатку має бути хліб, а потім духовність, є брехнею!» Він також закликав «повертатися в лоно нормальної книжки» на противагу «навіженому телебаченню та Iнтернету». Лесь Степанович читав вірші молодості, що свого часу були заборонені до друку («Я вчора був Гамлетом...»). Депутат також журиться, що у Києві й досі немає вулиці Курбаса, та повідомив, що збирається видати «Щоденники», які «перевернуть наше враження про багатьох відомих людей». До речі, вже вийшов тритомник «Слово. Театр. Життя», що містить вірші, переклади, статті та щоденникові нотатки митця.
