Амбітна ціль до 2029 року

Меморіальний музей Станіслава Людкевича у Львові ініціював проєкт «Людкевич. Спадщина», що має на меті оцифрування фондів та новітнє видання його творів.

«Людкевич прожив 100 років (1879–1979), але його величезний спадок залишається маловідомим для українських виконавців та слухачів, адже тривалий час, за життя його дружини і спадкоємиці Зеновії Штундер, доступ до фондів був обмежений», – зазначає музикознавиця, комунікаційна менеджерка грантових проєктів Музею Станіслава Людкевича Стефанія Олійник.

З ініціативи музею композитора та за підтримки Українського культурного фонду розпочалося оцифрування рукописів та видання симфонічної спадщини композитора. Перший том, що побачить світ вже цієї осені, міститиме твори для симфонічного оркестру, створені у 1940–1970 рр. Стефанія Олійник наголошує, що «вони залишаються найбільш недооціненими музичною спільнотою, однак, на думку працівників музею, у творах радянського періоду композитор «зашифрував» україноцентричний зміст».

До першого тому ввійдуть Симфонієта і чотири симфонічні поеми – «Пісня юнаків», «Наше море», «Наші гори» («Голоси Карпат») та «Танець кістяків».

Усі зазначені твори прозвучать на концерті-презентації проєкту «Людкевич. Спадщина» 15 жовтня у Львівській національній філармонії імені Мирослава Скорика.

Музична редакція творів – львівської композиторки, лауреатки Національної премії України імені Тараса Шевченка Богдани  Фроляк, а виконуватимуть їх Академічний симфонічний оркестр філармонії під керівництвом Володимира Сивохопа.   

У Музеї Станіслава Людкевича також зазначають, що  стан партитур-рукописів із фондів, на жаль, псується з плином часу (зокрема, вицвітають автографи, писані олівцем самим композитором). Тому є необхідність у продовженні проєкту і, за словами директора музею Михайла Кобрина, – «амбітна ціль: до 2029 року, а саме – до 150-ліття композитора, оцифрувати і видати всю нотну спадщину Станіслава Людкевича!».

Тетяна Козирєва, Львів

Фото «Дню» надала Стефанія Олійник