«З його іменем був пов'язаний наш театр»

Не стало Сергія Павловича 2 грудня 2023 року – на сімдесят восьмому році життя, про що зазначено на ФБ-сторінці Першого театру у Львові (донедавна –  Перший академічний український театр для дітей та юнацтва), де артист працював понад пів століття і зіграв близько ста ролей. Помер актор у місті Нікополь Дніпропетровської області. Там, за бажанням Сергія Павловича, його й поховають, позаяк артист любив це місто і часто приїжджав, а особливо – в останні роки життя.

«Більше ніж 55 років саме з ім'ям Сергія Кустова і був пов'язаний наш театр, – також зазначено у поминальному дописі. – Саме так, а не навпаки. Перше, про що казав будь-хто, коли дізнавався, що хтось працює в Театрі для дітей та юнацтва, було ”а, це там, де працює Сергій Кустов!”.

Були роки, коли його популярність була такою, що з ним вітались на вулиці незнайомі дорослі люди, і виявлялось, що це діти, які виростали на виставах з його участю.

Неймовірно харизматичний юнак, Лукаш з "Лісової пісні" і Тіль з "Тіля Уленшпігеля" ставав згодом Тарасом Шевченком, Миною Мазайлом і Гамлетом – мислителем-драматургом з культової вистави Козьменко - "Делінде".

Двічі Сергій Кустов  грав Пілота з "Маленького принца” – у виставах режисерів Алли Бабенко й Олексія Кравчука, і це було відчуття, що «до нас говорить сам Екзюпері…».

А ще у Першому театрі згадують кінець 1980-х, коли у Львові був створений Клуб Творчої Молоді – знаменитий КТМ, який став осередком вільного творчого спілкування найпрогресивнішої частини молодих творців всіх напрямів: «Сергій Кустов був серед засновників КТМ і його найактивніших учасників».

Згадують в театрі й про те, що Кустов був легким у спілкуванні, доброзичливим до молоді, яка приходила в театр, і що «в його очах завжди була весела жаринка, а усмішку, напевно, пам’ятають всі, хто його знав»…

Про Сергія Павловича згадують й як про чудового оповідача. Наголошують, що народний артист ніколи не відчував “меншовартості” стосовно роботи в “дитячому” театрі й обожнював грати у виставах для дітей. Його Зайчик-Хвалько, Батько Тома Кенті з «Принца і Злидаря», добрий Їжак з казки Прохаськів ”Куди зникло море” і десятки інших ролей ставали знаковими і зразковими у дитячому репертуарі театру… «А яким був Шерхан Кустова з гучної постановки «Мауглі» 1998 року! Його негативній харизмі могли б позаздрити світові зірки!.. У кожного великого актора є своя таємниця, роль, яку він хотів зіграти. Такою мрією у Сергія Павловича був Старий зі “Старого і море” Ґемінгвея. От і поплив він в своєму човні далеко за обрій… Прощавайте, Сергію Павловичу, Великий Акторе!».

Вічная і світлая пам'ять.

Спочивайте з Богом.

Співчуття рідним.

Тетяна Козирєва, Львів

Фото «Дню» надали в Першому театрі