Ерік БУВЕ: «Майдан у моїй пам’яті – назавжди»
Відомий французький фотограф напередодні відкриття авторської фотовиставки про Майдан у Києві розповів «Дню», чим для нього стала українська революція
У Національному художньому музеї України з 7 травня по 8 червня триватиме виставка робіт Еріка БУВЕ, — фотографа, який знімав Майдан, зокрема й криваві події на вулиці Інститутській. Буве працював фотографом під час конфліктів в Афганістані, Чечні, Судані, Сомалі, Лівані. Коли розпочалася українська революція, він вирішив обов’язково її задокументувати. Його світлина Марії Матвіїв, медсестри, яка героїчно намагалася врятувати життя пораненим у Києві, облетіла весь світ.
Він приїде в Україну на початку травня не лише на відкриття фотовиставки, але також, щоб зустрітися з героями своїх знімків. «Я не мав змоги з ними спілкуватися. Я б хотів зустрітися з ними або їхніми рідними, якщо, не дай Боже, когось нема серед живих», — каже фотограф.
— Мені не вдавалося знайти гранти від преси, щоб приїхати до Києва на початку революції. Тому моя подорож була на початку лютого, — розповів фотограф. — Я працюю в пресі вже 33 роки, але Майдан — це було щось надзвичайне з усього, що мені вдалося знімати. Я знімав різні конфлікти у світі й можу порівняти — у Києві для журналістів було працювати дуже небезпечно. Але водночас я бачив, що нам у вашій столиці були раді: кожен із майданівців допомагав — давав інформацію, їжу, чай, ділився добротою...
СВІТЛИНА ЕРІКА БУВЕ, НА ЯКІЙ МЕДСЕСТРА МАРІЯ МАТВІЇВ ГЕРОЇЧНО РЯТУЄ ЖИТТЯ ПОРАНЕНОМУ, ОБЛЕТІЛА УВЕСЬ СВІТ / ФОТО ЕРІКА БУВЕ З FACEBOOK-СТОРІНКИ ЮРІЯ БУТУСОВА
— Твій знімок Марії Матвіїв облетів увесь світ (нагадаємо, інтерв’ю з героїнею фото вийшло у «Дні», № 60 від 3 квітня). Показово, що ти не знімав з готелю «Україна», як багато журналістів, а був в епіцентрі. Не боявся, що можеш втратити своє життя на чужій війні?
— Я відчуваю страх «у животі» завжди, на кожній війні. Але це — моя робота. Я мусив бути тоді саме в тому місці. Тому й приїхав. Звичайно, перед тим як прийти на Майдан, я не уявляв, що станеться на Інститутській. Як людина, я опинився в поганому місці, в поганий час. Як журналіст — професійно виконав свою роботу. Скажу більше — були моменти, коли розумів, що не маю права залишатися лише фотографом, а повинен допомагати. Зокрема, на Інститутській я тричі допомагав нести поранених у безпечніше місце.
Важко словами описати героїчних людей, яких побачив на Євромайдані. Це були люди, які віддали свої життя за свободу. Це — герої.
