«День» на Сході: перші враження

«День» вже повідомляв про початок друкування газети в Донецьку. Поява видання в цьому регіоні з минулої п’ятниці одразу ж викликала багато різноманітних емоцій — як схвальних, так і кардинально різких. Одним з міст, яке найактивніше сприйняло «День», став Маріуполь, враження з якого читайте в одному з наступних номерів «Дня»: п’ятничний номер тут розійшовся досить швидко. Щодо тематики видання думки перших читачів також розійшлися: комусь формат газети і ѓрунтовні статті не до вподоби, комусь навпаки, подобається, що представлено історичну тематику і є велика шпальта, присвячена культурним подіям. Але це початок. Далі буде...

Ася РИНКОВА, працівниця телеканалу «ТК Донбас»:

— «День» — це видання з ім’ям і стратегією, що вже сформувалися. Його поява у нас є цілком закономірною. Адже якби «День» так і не прийшов у Донецьк, це було б великим недоліком. Здається, що саме таке видання здатне змінити імідж Донбасу, зламати стереотипи про наш регіон. Більш того, мені здається, що завдяки «Дню» і самі донеччани можуть подивуватися з того, наскільки різноманітним є їхнє життя. Мені сподобалося, що саме перший донецький номер саме це й робить — звична індустріальність подається з цілковито іншого боку.

Антон ЛЯГУША, журналіст Донецького обласного радіо, аспірант історичного факультету Донецького національного університету:

— Коли дізнався, що газета видається в Донецьку, одразу ж вирішив придбати її. Але у мене виникли невеличкі труднощі: я не міг її купити в звичних для мене кіосках. Коли люди запитували раніше, чи є газета, їм відповідали, що немає, і люди до цього звикли. І тепер, коли вона вже є, багато хто ще не знає, де її можна придбати. Другий аспект, на який хотів би звернути увагу, це мова. У Донецьку газета виходить російською. З погляду маркетингу, це правильно — таке видання може привернути нового читача. З другого боку, аудиторія «Дня» — це інтелігенція, яка стоїть на позиціях інтелектуального читання і читає українською. І для них, звісно, газета має виходити українською мовою.

Але загалом можливість виходу «Дня» в Донецьку, як на мене, — це великий крок газети. Гадаю, що це неможливо було б без журналістів, які тут працюють.