Прозорість аналізу ризиків,

Схоже, нинішня українська влада й бізнес серйозно беруться за оптимізацію державних витрат і підвищення стійкості України. Свідоцтвом цього є інтерес з боку секретаря РНБО Раїси Богатирьової та деяких українських бізнесменів до голландської методології, яку днями презентував у Києві старший науковий співробітник Гаазького центру стратегічних досліджень (HCSS) Стефан де Спігелейре, котрий приїхав до столиці України на запрошення Інституту світової політики.

Слід зауважити, що пан Спігелейре, у минулому радянолог, є «батьком» нової Голландської стратегії національної безпеки (2007 рік). У інтерв’ю «Дню» він сказав, що ніколи не втрачав цікавості до цього регіону. «Ми знали, що в Україні є ті самі проблеми, з якими стикалися й ми. Треба знати, як вкладати гроші, що важливіше, що небезпечніше. Зазвичай аналізи оцінок ризиків є результатом боротьби між політичними партіями або відомствами. Крім того, існує боротьба між групами впливу», — сказав експерт.

А якщо подивитися на збройні сили й весь апарат безпеки в Україні, зазначив пан Спігелейре, вони дуже великі, але питання, наскільки вони ефективні. Потрібен об’єктивніший підхід до безпеки, а для цього у нас є проект з передбачення, який фінансується Фондом «Відродження».

До речі, в понеділок пан Спігелейре презентував в Інституті світової політики дослідження на тему «Майбутня природа конфлікту», що базується на новій методиці передбачення під назвою Metaphore, розробленій Гаазьким центром стратегічних досліджень у тісній співпраці із згаданим вище українським інститутом. Суть методології полягає в збиранні якомога більшої кількості прогностичних даних з того чи іншого питання й спеціального кодування, що дозволяє систематизувати зібрану інформацію. За словами розробника, подібні дослідження дозволяють представникам органів влади, які приймають рішення, отримати зведений огляд думок експертів, які займаються прогнозуванням, а також порівняти відмінності в передбаченнях у різних регіонах.

Пан Спігелейре розповів «Дню», що в Голландії регулярно готується огляд національних ризиків, у якому враховуються два моменти: запобігання й застереження. «Ми зрозуміли, що треба знати, що відбувається, й мати можливість запобігти», — підкреслив експерт. Крім того, він вважає, що останнім часом з’явилася концепція — resilience (стійкість), яка стосується безпеки держави.

«У Голландії ми розробили методологію, яка дійсно допомагає об’єктивніше готувати аналіз ризиків. Ми також збираємо різні сценарії від різних відомств. Потім Кабінет Міністрів отримує оцінки від усіх відомств за певними параметрами. І коли ми вперше зробили аналіз, то побачили, що загроза пандемії є важливішою, ніж загроза тероризму. І це було несподіванкою, бо ми тільки-но створили нову інституцію у боротьбі з тероризмом і виділили на це дуже багато коштів», — розповів пан Спігелейре.

Він також зазначив, що зараз у світі відбувається переоцінка пріоритетів інвестицій у сферу безпеки, що зумовлює перехід до аналізу ризиків. На думку експерта, інвестиції в сферу оборони, в чисельні збройні сили, від Балкан до Афганістану, не дуже ефективні, якщо не контрпродуктивні.

Пан Спігелейре розповів «Дню», що в Україні виявляють цікавість до голландської методології, й, зокрема, такий інтерес висловила секретар HНБО Раїса Богатирьова, а також деякі українські підприємці й олігархи.

«Ми обговорювали з пані Богатирьовою проект оцінки національних ризиків. Ми відчули справжній інтерес до цієї тематики з боку секретаря РНБО. Але ми теж зацікавлені в тому, щоб цей проект приніс користь Україні. Щоб держава могла розумніше витрачати гроші на реальні загрози на базі такої деполітизованої методології. Дуже важливо те, що це практично не коштує ні копійки. Це просто досить проста, але систематизована методологія, що дозволяє державі розумніше визначити свої пріоритети у сфері безпеки. Якби ми допомогли Україні стати стійкішою, то віддача від інвестицій була б набагато вищою», — зазначив пан Спігелейре.

На його думку, спершу в Україні слід створити базу даних й лише потім робити аналіз. А для цього, перш за все, треба дізнатися, які дії мали місце й що вони принесли. Іншими словами, треба мати об’єктивну оцінку того, що було зроблено, щоб у разі, коли скоротиться фінансування, кошти виділялися на корисні речі. І лише потім слід здійснювати емпіричний аналіз векторів зовнішньої політики України.

Голландський експерт вважає, що баланс східного й західного вектора України слід робити не лише в політичній сфері або сфері безпеки, а й в економічній, а також, можливо, на побутовому рівні. Варто знати, скільки українців подорожує в східному або західному напрямку, яку музику, російську чи англійську, скачують. Справжній аналіз зовнішньої політики, на думку пана Спігелейре, полягає не лише в розмовах з тим чи іншим паном, а й у створенні індикаторів українських векторів зовнішньої політики.

«І, нарешті, слід говорити про рейтинг України. Здається у вашій країні недооцінюють, яким низьким є рейтинг України за кордоном. Здебільшого, в світі друкують погані новини про Україну. Тому було б цікаво побачити тенденції. А сучасні технології дозволяють зробити так, що кожного тижня можна відстежувати, як цей рейтинг змінюється. І всі ці названі вище п’ять проектів пов’язані. Непогано було б, якби до кінця наступного року нова оцінка вже базувалася на такій прозорій методології», — підбив підсумок голландський експерт.