Європейський старт
Початок президентства Віктора Януковича проходить під знаком Європейського Союзу. Під час його інавгурації в Києві присутні були Єжи Бузек, Кетрін Ештон i комісар у справах розширення i політики сусідства Штефан Філе. Вони були також, зразу після складання присяги президента України, першими співрозмовниками Януковича, а після них своїми першими думками з Президентом України обмінялися президент Польщі Лєх Качиньський i представник США. Також перший візит Віктора Януковича до Брюсселя — це добрий знак. У свою чергу, склад російської делегації на інавгураційній церемонії був сигналом, що Кремль по-іншому бачив би перші міжнародні кроки нового глави Української держави — у будинку Верховної Ради забракло не тільки Дмитра Медвєдєва чи Володимира Путіна — не приїхав Сергій Лавров, а російську делегацію очолив Борис Гризлов. Розчарування Москви, мабуть, не підсолодили декларації з інавгураційного виступу Віктора Януковича в Верховній Раді, в якому він оголосив побудову України як європейської «позаблокової» держави, що прочитано як повернення до «політики рівноваги», яку багато дипломатів пов’язують з президентством Леоніда Кучми. Мабуть, не можна серйозно думати, враховуючи економічну силу ЄС і поривання Росії на відбудову власної зони впливів у Центрально-Східній Європі, що це може бути реальний план. Понад 46-мільйонна Україна не побудує свого благополуччя на посередництві між Москвою і Брюсселем, сама уникаючи глибшої інтеграції з будь-якою зі сторін. Зокрема, в економіці Україна, щоб вийти з кризи, змушена буде приймати рішення, які тягнутимуть за собою наступні, що йтимуть в якомусь із цих напрямків. Отже, швидко виявиться, що бути «поза блоками» — це лише концепт, який нічого не означає, або, в іншому варіанті, дорога до зближення з Росією за рахунок ускладнення відносин з ЄС. Геополітика не витримує вакууму.
Понеділкові зустрічі Януковича в Брюсселі загалом оцінено дуже добре. «Європейський старт» Віктора Януковича — це ще не остаточне рішення про те, яка буде його політика, але значною мірою результат роботи частини його політичного оточення (зокрема української дипломатії, яка в справах, що стосуються ЄС, встигла вже багато чого навчитися), а може також бути результат клопотань попереднього президента Віктора Ющенка та тиску опозиції, якій важче буде тепер говорити про поворот у напрямі Росії в українській політиці. Однак логіка перших місяців президентства така, що значення зовнішніх навіювань з часом зменшується. Щойно обраний глава держави на основі перших візитів, вражень від того, як його сприймали, з ким він «зловив хімію», сам почне оцінювати, що для нього буде більш корисне, інстинктивно відчуватиме, що буде добре сприйматися його виборцями, політичним та бізнесовим запліччям і забезпечить йому майбутню перемогу.
Привітальний пакет ЄС, підготовлений в основному в кабінеті чеського комісара Штефана Філе, охоплює конкретні можливості наближення Києва і Брюсселя в галузі енергетичної безпеки, швидкого продовження робіт над створенням зони вільної торгівлі, фінансової допомоги (435 млн. євро) з фонду політики сусідства, підтримки в МВФ, а також визначення умов скасування в майбутньому віз для громадян України. Зокрема, останній пункт є істотною новацією і свідчить, що Філе не піддався дотепер існуючому в цьому питанні догматові, що про скасування віз для України можна розмовляти лише з використанням словосполучення long term.
З цього моменту питання віз стане серйознішим, тому що стосуватиметься переговорів про конкретні умови їхнього скасування. Загалом, нинішня єесівська пропозиція для України є найцікавішою за кілька останніх років і йде далі, ніж положення «Східного партнерства». Вона вміщає речі, цікаві для багатих українців, котрі хотіли б інвестувати свої статки в ЄС, що мусить добре сприйматися, принаймні в частині бізнесового оточення Партії регіонів. Є також добрі пропозиції для всіх українців: питання визначення дороги до скасування віз — це пропозиція, скерована майже до кожного, котра, незалежно від того, як про це говоритимемо, є одним із конкретних кроків до членства в ЄС, і її не відкине жоден український політик, котрий розраховує на голоси у своїй країні. Концентрація на візах — добрий рух: у випадку успіху це дає Президентові України серйозні козирі у внутрішній політичній конкуренції. Важливим сигналом з Брюсселя, що передував візитові Януковича, було також включення за ініціативою європейських консерваторів та реформаторів до останньої резолюції Європейського парламенту однозначної декларації, що Україна як європейська держава має право подати заявку на вступ до ЄС. Шкода, що над Дніпром зосередилися на коментуванні фрагменту цього документа, де мова йшла про Степана Бандеру, внесеного Європейською народною партією.
Підготовка Брюсселем пропозицій для Віктора Януковича не звільняє ЄС від підтримки такого рівня зацікавленості великим східним сусідом, як це було після 2005 року. Треба, втім, чесно сказати, що Віктор Янукович не виїхав з Брюсселя з порожніми руками. Але не настав ще час ставити крапки над «і». Свою пропозицію «на добридень» новому Президентові України представить, напевно, також Кремль. У короткотерміновій перспективі вона може виглядати корисною. Щойно сигнали, які надійдуть з боку новообраного Президента України після аналізу обох пропозицій і кількох місяців боротьби з кризою в країні, скажуть нам більше про те, що є всього лише дипломатичним ритуалом, куртуазією, публіцистичними обіцянками «позаблоковості», а що — новою політичною лінією Києва й наскільки вона відрізняється від дотеперішньої. Тим часом остаточне рішення прийматиме Віктор Янукович і очільники Партії регіонів. Ми ще трішки почекаємо на ці рішення.
