800 євро — і ти в Європі?

Чим частіше лунають розмови про можливу і неможливу лібералізацію візового режиму з ЄС, тим активніше українці дивляться у бік Заходу, а Інтернетом блукають оголошення на кшталт: «Шенген» віза! Терміновий «мультишенген» за два дні» або «Відкриваємо «шенген» з 100% гарантією! Без передоплати і додаткових платежів! У чистий паспорт».

СПРАВА «ПРОФЕСІОНАЛІВ»

Представники фірм, що надають подібні «послуги», стверджують: «Ми не можемо прибрати кордони між країнами, але ми можемо відкрити візу». А за пробите «віконечко» в Європу просять «скромні» 300 — 900 євро. Сума залежить від терміну, на який оформлюється віза — три місяці, півроку чи рік. Зазначаються і країни, консульства яких видають такі візи: Словаччина, Угорщина, Чехія, Греція, Литва та навіть Німеччина.

Спочатку «День» звернувся за коментарями до деяких консульських установ, але відповіді так і не отримав. Потім спробував проконсультуватися у представників однієї з компаній щодо отримання багаторазової туристичної візи. Там нам повідомили, що, зокрема, візу до Угорщини можуть зробити на рік. Документи, тобто закордонний паспорт, копію українського паспорта і дві фотографії, можна подавати хоч завтра — привезти особисто або передати з кур’єром фірми. Потім зачекати 14 днів. Фірма працює як із консульством у Києві, так і в Ужгороді. Якщо потрібні термінові «шенгени», то за один-два дні у фірмі погоджуються зробити візи за допомогою литовського чи грецького консульств. Тоді просять принести ще й довідки з місця роботи та з банку. Якщо ж таких немає — не біда, бо у фірми є «чарівний олівець», за допомогою якого можна їх швиденько намалювати. Звісно, не задарма — кожен папірець коштує 200 гривень...

На своїй сторінці у соціальній мережі Facebook представники згаданої фірми ще більш багатослівні. «Це гарантія отримання візи! Ми надаємо послуги для громадян усіх країн світу! Незважаючи на всю простоту сучасних подорожей, у світі існує безліч обмежень і перешкод, — пишуть вони. Ми працюємо з будь-якими документами і гарантуємо результат у стислі терміни. Працюючи з нами, ви можете спокійно займатися своїми справами, довіривши відкриття візи професіоналам».

Що ж таке «відкриття візи професіоналами»? Офіційно подібні агентства, звісно, не видають візи і взагалі ніяким чином не контактують із консульськими установами, а лише надають консультативні послуги під час збору пакетів документів — бронюють готелі, перельоти, купують страхові поліси. Формально це ніким не заборонено. Проте насправді через родичів-друзів-знайомих домовляються з представниками дипломатичних установ про позачергове обслуговування, а також забезпечують, якщо необхідно, довідками з місця роботи про розмір заробітної плати, з банків — про наявність рахунку та грошей на ньому.

ДРУЖНЄ СТАВЛЕННЯ ЧИ ПІДТРИМКА ТУРБІЗНЕСУ?

Самостійно отримати багаторазову шенгенську візу українцю важко. А надто багаторазову туристичну. Про це говорить керівник громадської ініціативи «Європа без бар’єрів» Ірина Сушко.

«Консульства не видають, як правило, багаторазові довгострокові туристичні візи, — каже експерт. — Бо категорія «туризм» не передбачена ніякими домовленостями. Тому якщо різні консульства з власної ініціативи долучаються до такої практики, то це виняткова демонстрація їхнього дружнього ставлення, з одного боку. А з іншого — цілком зрозумілий інтересу щодо підтримки власного бізнесу, зокрема туристичного. Подібна історія була зі словаками. Щоправда, після розмови з консулом стало зрозуміло, що їхні журналісти невірно зрозуміли — консульство готове видавати не туристичні довгострокові візи, а визи тим категоріям, які визначені угодою про спрощення оформлення віз».

Але деякі заявники говорять, що словаки все-таки видають багаторазові туристичні візи, термін дії яких дорівнює одному року.«Туристи просили у березні візу до Словаччини на гірськолижний курорт — отримали не лише на дати поїздки, а й на цілий рік. За нашими спостереженнями, ті, хто планує перебувати понад п’ять днів у країні, можуть розраховувати на таку щедрість. Бо інакше як подарунком видачу туристичної багаторазової візи назвати не можна. Думаю, процес дуже суб’єктивний», — говорить керівник невеличкої туристичної компанії Наталія Олешко. Вона додає, що до такої практики минулого року вдавалося консульство Греції, а цьогоріч — Чехії.

В офіційному повідомленні прес-служби посольства Чехії наголошується, що рішення про видачу багаторазових «шенгенів» було прийнято на підтримку організованого та індивідуального туризму, а також курортної справи. Видавати їх планують, якщо заявник обѓрунтує або доведе намір регулярно і часто подорожувати, або тоді, коли заявник зможе довести свою надійність і бездоганність, зокрема тим, що раніше видані шенгенські візи він використовував згідно з правилами. Мова йде про дві або більше віз за останні два роки.

Нещодавно польська Gazeta Prawna підрахувала, що у першому півріччі 2013 року українці частіше перетинали кордон Польщі, а не Росії — 3,2 мільйона проти 2,8 мільйона відповідно. Така ситуація склалася ймовірно тому, що Польща, незважаючи на те що входить до Шенгенської зони, значно спростила процедуру оформлення віз українцям — консульства навіть не вимагають довідки про прибутки. А Генеральний консул Польщі у Львові Ярослав Дрозд вважає, що саме така лібералізація сприяє тому, що українці все менше звертаються за польськими візами на «чорний ринок».

Проте, звісно, є консульства, які не надто лояльні до українців. Так, за словами президента Асоціації лідерів туристичного бізнесу України Олександра Новиковського, найбільш проблемним вважається італійське консульство — воно вимагає величезний стос документів.

Саме труднощі зі збором документів та черги в деякі консульства — ось ті виправдання, до яких вдаються люди при зверненні до візових компаній-посередників. Але якщо про випадки гучних консульських відмов знає чи не вся Україна, то про невдачі під час оформлення віз через посередників усі мовчать. «Зрозуміло, що люди, в яких були проблеми з візами, які вони отримали не зовсім легальним шляхом, як правило, ні до кого не звертаються, — каже Ірина Сушко. — Вони ж усвідомлюють, що на якомусь етапі чинили неправомірні дії. Хоча я не думаю, що таких випадків багато, бо тоді б люди не користувалися послугами таких агентств. Але ми не знімаємо небезпеки і ризиків від співпраці з такими фірмами, які безапеляційно обіцяють золоті гори. Треба розуміти, які документи були у заявника, які з них були, умовно кажучи, підготовлені штучно, хто є партнерами фірми».

РИЗИК ПОТРАПИТИ ДО «ЧОРНОГО СПИСКУ»...

Ризиків, про які говорить Пані Ірина, багато. Перший із них — отримати відмову. Представники легальних та напівлегальних фірм часто можуть надавати викривлену інформацію, адже вони не є фахівцями. І ця нефахова інформація може спровокувати відмову у наданні візи. «Був приклад, коли люди пішли у Словацьке консульство — просили довгострокові туристичні візи, проте заповнення анкет довірили представнику туристичної агенції, який і зазначив, що заявники жодного разу не були на території ЄС. А це була неправда. У результаті люди не отримали того, чого хотіли, хоча мали всі підстави. Фірма недбало поставилася до своїх обов’язків — працівники не перевірили інформацію», — говорить Ірина Сушко.

Другий ризик — заборона в’їзду до ЄС на кілька років.

«Можна потрапити до «сірого» або «чорного» списку «шенгену» — пояснює експерт. — Консульства мають свою систему, в якій зафіксована інформація щодо заявника. Тобто якщо виявилося, що у заявника частина документів була сфальсифікована, то людину можуть позбавити дозволу в’їзду в ЄС на кілька років».

Був випадок, коли людина, яка вперше подавала документи на візу й ніколи не бувала до того на території ЄС, отримала відмову. Пояснення: її прізвище занесене у шенгенську інформаційну систему як порушника. Як могло таке статися? Спеціалісти припускають, що це банальний збіг в імені, прізвищі та по-батькові. Чоловік запитує: «Як мені вилучити своє прізвище з тої системи?» — «Це надзвичайно важко, бо вона закрита, знаходиться у Страсбурзі. Треба писати листи, документами доводити»,  — уточнює Сушко. Тож людина, яка прагне кілька разів на рік виїжджати за кордон, перш ніж звертатися за послугами до неофіційних агентств, має зрозуміти, що може позбутися такої можливості на чотири — десять років.

Третій ризик — людину можуть зупинити на кордоні та не пропустити до країни ЄС.

Були випадки, коли поліцейські зупиняли на кордонах українців, бо мета їхнього візиту не відповідала отриманій ними візі. Один з останніх інцидентів стався на кордоні з Німеччиною — тоді у туристичному автобусі їхали українці з бізнес-візами, за якими вони не перетинали кордон країни, яка видавала таку візу. Громадян затримали, а візи — анулювали.

Таке може статися з кожним, хто зробив собі візи для певних справ, а їде заради інших. Часто ми забуваємо, що одержання візи — це лише перший крок до Європи. Другий — безпосередньо перетин кордону. Там мають право проводити невеличкі співбесіди, під час яких прикордонник може засумніватися в цілі візиту. Тоді людина втрачає і час, і гроші. Ануляція дорівнює відмові.

Четвертий і далеко не останній ризик — адміністративна та навіть кримінальна відповідальність за підробку документів. «Хоча штрафні санкції не передбачені шенгенським законодавством, заявник може нести відповідальність перед українським законодавством за умов розслідування випадків, про які сповіщають консульства країн ЄС, — говорить керівник громадської ініціативи «Європа без бар’єрів». — Недаремно ж під час заповнення анкети консульства просять вказувати всі телефони та контактні імена людей, аби перевіряти. Також існує ціла система непрямих питань, за допомогою яких можна засумніватися. І може бути не тільки адміністративна відповідальність, а й кримінальна. Все залежить від того, які саме документи були підроблені».

«Був випадок, коли консульство Великобританії знайшло порушника. Заявник підробив довідку про розмір заробітної плати — у ній були значно збільшені суми, — згадує пані Олешко. — Дівчина, яка прагнула поїхати до країни, злякавшись завищених вимог консульства, принесла довідку про високу зарплату. Те, що обман було викрито, вона дізналася з телефонного дзвінка — їй подзвонили вітчизняні правоохоронці та викликали до відділку міліції. Виявилося, вони на той час мали ксерокопію довідки і з’ясували, що зарплата в ній несправжня. Найгірше в цій історії не те, що працівники консульства повідомили в міліцію про злочин, а те, що міліція запропонувала дівчинці відкупитися».

Але якщо до громадян, які подають неправдиві довідки, руки правоохоронців доходять, то випадків, щоб фірми-посередники, які пропонували візові послуги за сотні євро, несли відповідальність — не було. «Я знаю приклади, коли консульства припиняли співпрацю з деякими акредитованими у посольствах турагенствами, які займалися консультуванням — це ж у нас так називається — а насправді їх запідозрили у підробці документів» — додає Ірина Сушко.

За словами директора Інституту євроатлантичного співробітництва Олександра Сушка, жителі України щороку сплачують за візи країнам ЄС 40 мільйонів євро. А річний обіг тіньового ринку віз експерт оцінив у один мільярд доларів. На його думку, вирішити проблему тіньового ринку віз можна лише скасувавши їх.