Коли інвалідність не вирок, а шанс

27-річний Іван Космина з Гусятинського району Тернопільської області вже п’ять років пересувається на інвалідному візку. Травму, яка перевернула його життя, він отримав 7 червня 2010-го. Іван стрибнув у водойму і отримав перелом шийних хребців. Цей день став відліком нового етапу життя.

Сьогодні інвалідність першої групи Іван не вважає своїм життєвим вироком. Він переконаний, що це шанс змінити власне життя і життя сотень інших людей на краще. За це він уже кілька років бореться щодня. Вимагає захисту прав людей з інвалідністю від представників влади, поширює інформацію про стан облаштування інфраструктури, співпрацює із журналістами, налагоджує контакти із людьми з інвалідністю, щоб вивчити повний спектр їхніх проблем. Іван у 2014-му половину своєї місячної пенсії по інвалідності віддав на облаштування пандуса у районній лікарні (нагадаємо, «День» писав про нього у № 80 від 6 травня 2014 року). А кілька місяців тому заснував громадську організацію «Вікторія», яка відстоюватиме інтереси людей з інвалідністю.

ПЕРЕМОГА НАД  БАЙДУЖІСТЮ

За словами голови громадської організації Івана Космини, «Вікторію» було засновано 2 квітня 2015-го. Основні напрямки роботи: об’єднання інвалідів й інших громадян для сприяння соціальній активності, вирішення нагальних питань із захисту прав людей з інвалідністю.

«Членів організації поки ще немає. Є четверо засновників. Двоє з нас, я і Оля Кундис, маємо інвалідність. В Олі важка хвороба — міопатія. Вона секретар громадської організації, а її чоловік є ревізором «Вікторії». Заступником голови громадської організації є Максим Дмитрик. Його дочка мала важку форму ДЦП. На жаль, дівчина померла. Тобто кожен із нас знає, що таке інвалідність, відповідно знаємо, як правильно добрати слова, щоб підтримати інших. Тому подумали об’єднатися, щоб допомагати людям, сприяти зміцненню духу людей з інвалідністю. Хтось має можливість, але не має бажання займатися такою діяльністю. А в нас є бажання і шукаємо можливості», — розповідає «Дню» Іван.

ІВАН КОСМИНА / ФОТО ЗІ СТОРІНКИ ІВАНА КОСМИНИ У FACEBOOK

Назва «Вікторія» є невипадковою. Так само названо спортивний майданчик, розбудовою якого Іван Космина займається вже кілька років. Тут проводяться змагання та тренування що для дітей, то і для дорослих. Важливим є значення назви, адже Вікторія у римській міфології є богинею перемоги. «Наша мета — це перемога над байдужістю людей, перемога над собою. Коли людина з інвалідністю розуміє, що вона ще потрібна, що її місію в житті ще не вичерпано, і вона має ще багато зробити — це справді перемога. Особисто мені величезну надію дала людина, яка з’явилася в моєму житті 2011 року. Саме вона допомогла повірити в себе і вийти з депресії. Завдяки цій людині я почав дуже багато працювати, — розповідає Іван. — Ми хочемо долучати людей з інвалідністю у різні сфери діяльності. Хочемо, щоб люди з обмеженими можливостями були максимально задіяні, щоб вони працювали. Плануємо робити об’єднання, зібрання з людьми з інвалідністю. У мене є багато знайомих по всій Україні. Можливо, я б їх залучив до роботи, щоб розуміли, що вони не самі. Якщо їх хтось підтримує, люди з інвалідністю досягають різних висот, деколи навіть більших успіхів, ніж здорові».

«ІНВАЛІДНІСТЬ — НЕ ПОКАРАННЯ, А ВИПРОБУВАННЯ»

«Найперше завдання — це облаштування пандусів. Я вже кілька років працюю в цьому напрямку. Це дуже повільний процес, але питання поступово вирішується. Пандуси на нових будівельних майданчиках в Гусятині роблять вже за європейськими стандартами. Почали також облаштовувати знаки для парковки людей з інвалідністю. Хочу також звернутися до підприємців, які будують харчувальні заклади, щоб вони не забували про людей з інвалідністю і облаштували пандуси при вході до закладу. Насправді нас багато, просто нас не бачать. Неможливо вийти на вулицю, неможливо перейти дорогу, бо там бордюр, неможливо зайти в магазин, в аптеку, бо пандус неправильно встановлено, або взагалі його немає. Люди з інвалідністю не хочуть виходити з дому, бо вважають себе непотрібними. Але ця ситуація вже почала змінюватися. Вірю, що Гусятинський район буде одним із перших максимально облаштованих для потреб людей з інвалідністю», — каже Іван Космина.

Хоча громадську організацію засновано недавно, вже є перші результати. «Нещодавно був у Тернополі в таборі для людей з інвалідністю. Там нам дали коляски і ходунки. Я три коляски роздав людям, і ще в мене є кілька колясок і ходунків. Ми вже переконалися, що рухаємося у правильному напрямку, бо бачимо перші результати: коли принесли коляску чоловікові після інсульту, людина від щастя просто почала плакати», — каже Іван.

ЗБИРАЮТЬ КОШТИ НА ОБЛАШТУВАННЯ ВІДПОЧИНКОВОГО ТАБОРУ

«Ми можемо працювати та реалізовувати дуже багато таких справ, яких здорові не завжди можуть робити. Співзасновниця організації Оля Кундис має великий талант — вона чудова вишивальниця, хоча в неї руки майже не працюють. Вона створює неймовірно красиві речі. Жоден із виробів не є для продажу, вона дарує родичам і друзям. Один із таких вишитих виробів, зокрема сорочку, вислала мені. Для мене це один із найцінніших подарунків у житті», — ділиться Іван Космина.

«Хочу наголосити про ще одну важливу тему. Під час В’єтнамської війни американці виділяли великі кошти своїм солдатам на реабілітацію, щоб люди, які пройшли війну, почували себе вільно в суспільстві. Хочеться, щоб наших бійців, які отримали інвалідність, не тільки зустрічали з квітами і за півроку, або один раз у рік згадували про них. Необхідно, щоб зараз активно почали працювати над питанням їхньої реабілітації. Бо кожен із нас перед українськими солдатами у великому боргу», — зазначає активіст. 

«Чи вважаю я себе нещасним, покинутим, бідним і нікому непотрібним калікою... Ні, я себе таким не вважаю! І можливо хтось подумає, що я божевільний, коли це пишу, але насправді я щаслива людина. Адже якби не ця травма, я б ніколи не знав, що таке дружба, я б ніколи не проявив ініціативу розвивати спорт і закликати молодь до здорового способу життя, я б ніколи не знав, що таке любов... І якщо Бог допустив, що я маю жити в такому стані, отже, ще маю зробити багато добрих справ, яких ніколи б не зробив, будучи абсолютно здоровим», — йдеться в одному з постів Івана Космини на «Фейсбуці». Щоб цю величезну віру у свої сили і в майбутнє отримали й інші люди з обмеженими можливостями, громадська організація «Вікторія» планує влаштувати відпочинковий табір для людей з інвалідністю.

Охочі підтримати цю ідею і загалом діяльність організації можуть перерахувати кошти на банківський рахунок:  ПРИВАТБАНК ГРОІ «ВІКТОРІЯ» ГО 26005055110806 МФО 338383 ОКПО 39726207

Детальнішу інформацію можна дізнатися у соцмережі Facebook на сторінці Івана Космини.