Перейти до основного вмісту
На сайті проводяться технічні роботи. Вибачте за незручності.

Корюківська трагедія за своїми масштабами є найбільшою кривавою каральною акцією нацистів у Європі

Український інститут національної пам’яті має нові дані про спалене в роки Другої світової війни містечко на Чернігівщині
12 червня, 10:09

За словами наукового співробітника Українського інституту національної пам’яті Сергія Бутка, ще в січні цього року інститут надіслав запит через Міністерство закордонних справ України та Посольство України у Федеративній Республіці Німеччині щодо даних про організаторів масових знищень у березні 1943 року нацистськими окупантами мирного населення в містечку Корюківка Чернігівської області.

«У відповіді сказано, що масове вбивство жителів Корюківки здійснила зондеркоманда 4а (Sonderkommfndo 4a), — каже Сергій Бутко. — Мета каральної акції — знищення населеного пункту як помста та засіб залякування. Як відомо, у ніч на 27 лютого 1943 року загони радянського партизанського з’єднання Олексія Федорова розгромили окупаційний гарнізон у м. Корюківка та звільнили заручників, — пояснює науковець. — Це — нова інформація, яка дає можливість тепер встановити назву карального формування, що здійснило цей злочин».

Науковець також додає: «Айнзатцгрупа «С», що діяла на території України, знищила 975 тисяч осіб. У березні 1943 року її очолював бригадефюрер СС генерал-майор поліції Макс Томас, а штаб розташувався в Полтаві. Саме до її складу входила зондеркоманда 4а. Одним із її найвідоміших злочинів став масовий розстріл 29 і 30 вересня 1941 року в Бабиному Яру на околиці Києва майже 34 тисяч євреїв. На час Корюківської трагедії зондекоманду 4а очолював штурмбанфюрер СС Теодор Хрістенсен, її штаб розташовувася в Харкові».

Треба врахувати, що особовий склад таких зондеркоманд був нечисленний, і її члени були розкидані по різних гарнізонах. Тому їхні представники на виконання наказів про знищення цивільного населення та військовополонених постійно залучали військовослужбовців підрозділів німецьких і угорських армійських частин, каральні формування та колаборантів із числа місцевої допоміжної поліції, підпорядкованої німецькій військовій адміністрації та німецькій цивільній окупаційній адміністрації (райхскомісаріатам).

«Містечко Корюківка на Чернігівщині входило до території відповідальності 399-ї головної польової комендатури, яка розміщувалася в місті Конотопі Сумської області й підпорядковувалася VІІ відділу при штабі групи армій «Південь» збройних сил нацистської Німеччини, — каже науковець. — Таким чином, ще потребує дослідження на основі документів встановлення складу карального загону на чолі з представниками зондеркоманди 4а, який знищив Корюківку».

Тим часом в інформації Центрального відомства з розслідування злочинів націонал-соціалістичного режиму ФРН вказано, що відповідальними за знищення Корюківки разом із її мешканцями є тодішній начальник штабу 399-ї головної польової комендатури Байєр Бруно Франц та каральна група (Strafkommando) 399-ї головної польової комендатури.

У листі головного прокурора Курта Грімма щодо долі організатора масового вбивства Байєра повідомлено таке: «Він проходив у нас за справою під актовим номером 204 AR-Z 269/60. У справі була ціла низка злочинів, здійснених на території нинішньої України. У подальшому її вели різні прокуратури, але при цьому Байєр не був названий ні обвинувачуваним, ні підсудним, імовірно через те, що він помер на початку 1961 року».

Важливим є також підтвердження Центральним відомством з розслідування злочинів націонал-соціалістичного режиму ФРН масштабів Корюківської трагедії висновку Чернігівської обласної комісії з встановлення та розслідування злочинів німецько-фашистських загарбників у Корюківці від 17 грудня 1943 року та оцінок і розрахунків українських істориків — майже сім тисяч осіб мирного населення.

Фото наданi Українським інститутом національної пам’яті

ДОВІДКА«Дня»

1 березня 1943 року нацистський каральний загін прибув до селища міського типу Корюківка з міста Щорса, що на Чернігівщині. Містечко було оточено. Усіх мешканців групами по 50 — 100 чоловік зганяли у великі будинки й розстрілювали. Одночасно до десяти машин із карателями прочісували всі хати й околиці населеного пункту й вбивали жителів як у помешканнях, так і на вулицях.

Після знищення усіх знайдених корюківців карателі спалили містечко. Очевидці стверджують, що дим і заграву від пожеж було видно у Щорсі, Сосниці, Холмах.

Окупанти провели акцію 1 і 2 березня 1943 року. Пізніше, 9 березня, карателі повернулися, щоб допалити селище й добити вцілілих.

Наслідки нацистського злочину: вбито близько семи тисяч мешканців. Корюківська трагедія за своїми масштабами є найбільшою кривавою каральною акцією нацистів у Європі — знищення населеного пункту разом із цивільним населенням у Другій світовій війні (1939—1945).

Delimiter 468x90 ad place

Підписуйтесь на свіжі новини:

Газета "День"
читати