Неприємний осад від... нагороди

Бандероль з військової частини Дмитро Денисюк із села Рудка-Козинська Рожищенського району отримав перед зустріччю з колишніми учасниками АТО та їхніми рідними, яка відбувалася у райцентрі. Голова об’єднання батьків учасників АТО Аліна Кривов’язюк сама й відкривала на його прохання посилку. І це, виходить, трохи скрасило чоловікові неприємний осад від того, що нагороду йому надіслали, наче якусь річ із магазину... Бо тут же, побачивши, що у бандеролі, присутні почали Дмитра вітати. Нагодився на оказію і рожищенський міський голова, а місцевий військовий комісар на прохання пані Аліни привітає вчорашнього бійця з нагородою під час концерту з нагоди Дня українського війська. Бо дуже важливо, каже пані Аліна, щоб люди знали, що їхній земляк відзначений такою неординарною нагородою. «Бо ці хлопці захищали наш спокій, доки ми спокійно спали у своїх домівках», — каже вона, добре знаючи, що переживають родини учасників АТО, адже і її син пройшов чимало гарячих точок на сході, був важко поранений і потрапив на лікування в Німеччину...

Дмитро Денисюк — простий молодий чоловік із села Рудка-Козинська. Секретар сільської ради Наталія Герасимчук розказує про свою недавню зустріч із ним. Отримавши, врешті, посвідчення учасника бойових дій, приходив у сільраду написати заяву на належну йому тепер земельну ділянку. Через поранення і контузії його погано слухається одна рука, важко писати довші слова... Діма взагалі небагатослівний, каже Наталія Миколаївна, тому про свої бойові будні розказує не надто охоче. У селі його та родину знають як дуже працьовитих людей, відповідальних і порядних. Турбувало чоловіка, пригадує секретар, тільки одне: що ось отримав він посвідчення учасника бойових дій, був на передовій, але згодом, думається йому, у статусі зрівняють усіх, бо на кожній війні є і відважні, але і спритні також є... Він, як і син Аліни Кривов’язюк, служив у 24-й окремій механізованій бригаді. Два місяці під постійними обстрілами разом з побратимами утримував Діма Денисюк українські позиції. 15 грудня минулого року був важко поранений, у голові мав множинні осколки. Допомагали не тільки родина, батьки, сестра, дружина з сином, а й волонтери. Відгукнувшись на пропозицію активістів  «Народної самооборони» з Рожища, небайдужі мешканці району зібралися і придбали стареньким батькам бійця автоматичну пральну машину.

Хрест «Мужність» — це відзнака військової частини. І, звісно, було б справедливо, щоб свою заслужену нагороду солдат з Волині отримав не банально поштою (!), а в урочистій обстановці, з подякою за героїзм і чесне служіння Батьківщині. Добре, що у Рожищі постараються виправити ситуацію, але осад від подібної бандеролі у багатьох залишиться.

Фото з сайта rozhyshche.rayon.in.ua