Парадокси першого працевлаштування

Дослідження, які проводилися торік Інститутом ім. Горшеніна, показали, що українці активніше, ніж росіяни, казахи і поляки прагнуть до самореалізації. У той же час їх більше, ніж молодих громадян названих країн непокоїть відсутність роботи і проблеми з працевлаштуванням. Дійсно, молодим українцям на ринку праці сьогодні нелегко. Хоча саме вони є найпривабливішим ресурсом для нього. Директор з питань персоналу компанії «Марс» Вероніка ОСЛОПОВСЬКИХ зазначає: «Ми добре обізнані про проблеми, з якими стикаються молоді фахівці, особливо, при первинному працевлаштуванні. Але й ми відчуваємо складнощі — частенько протягом декількох місяців не можемо знайти фахівців на певні посади. У нас постійно є вакансії. Тому ми постійно перебуваємо в пошуку талановитих людей».

Міркуючи на цю ж тему, заступник начальника відділу організаційного і методичного забезпечення обслуговування громадян Управління організації, надання соціальних послуг Державного центру зайнятості Валентина ПЛАЧИНДА висловлює протилежну думку: «Основна причина безробіття серед молоді — це неможливість влаштуватися на роботу після закінчення навчального закладу». Втім, цей вислів урядовця, схоже, ще не істина в останній інстанції. За її ж словами, щороку до Державної служби зайнятості звертаються в середньому 5—7% випускників навчальних закладів. На перший погляд, це небагато. Плачинда впевнена в протилежному. Вона пояснює: «Це означає, що після закінчення навчання роботу (2012 року) не отримало понад 92 тисячі хлопців і дівчат, у тому числі 53 тисячі — випускники вищих навчальних закладів, 33,5 тисячі — середніх технічних навчальних закладів і 6,3 тисячі — загальноосвітніх шкіл».

ЗА ЗАКОНАМИ РИНКОВОЇ КОНКУРЕНЦІЇ

За умов значного перевищення пропозиції робочої сили над попитом набирають чинності закони ринкової конкуренції. Як зазначає Плачинда, працедавець має можливість вибирати серед кандидатів саме тих, хто щонайкраще відповідає його вимогам щодо кваліфікації і досвіду роботи. Від цього в першу чергу страждає молодь. Експерт цитує доповідь про глобальні тенденції зайнятості, де також підкреслюється, що «молодь залишається серед тих, кого криза робочих місць торкнулася найсильніше. У глобальному масштабі ймовірність безробіття серед молоді майже втричі вища, ніж у дорослих». Це повною мірою стосується і України. За даними Держстату, зайнятість серед 25—30-річних у першому півріччі 2012 року була вищою, ніж у середньому по Україні і становила 74,1%, а серед 15—24-річних — 33,4%.

Торік серед тих, хто звернувся до Держслужби зайнятості, кожен другий був не старший 35 років. А всього на обліку торік було 880 тисяч українців цього віку, з них 57% становили випускники вишів. Допомога під час безробіття для незастрахованих, тобто тих, хто ще ніколи не працював і за кого працедавець не платив страхові внески, становить 544 гривні. Безробітні, які мають страховку, отримують, залежно від колишніх заробітків і стажу, не менше 882 гривень на місяць.

І, звичайно ж, молодим допомагають отримати фах. Для цього в країні створено 10 спеціальних центрів. Не густо. «Токар, маляр, кухар, швачка, перукар», — перераховує Плачинда і розповідає також, що серед української молоді користуються популярністю (?!) так звані громадські роботи. Разом зі здобуттям трудових навичок, це дозволяє в майбутньому працевлаштуватися. Торік через громадські роботи пройшло 112 тисяч або кожен восьмий із зареєстрованих молодих безробітних і кожен четвертий із них у результаті отримав постійне місце роботи. А майже 6 тисяч молодих безробітних, для яких відповідної роботи не знайшлося, скористалися допомогою від служб зайнятості для того, щоб розпочати власну справу... Плачинда покладає великі надії на закон про зайнятість населення, який почав діяти з 1 січня цього року. На її думку, в ньому зроблено спробу вийти із замкненого кола, до якого потрапляє молодь, оскільки працедавець шукає кваліфікованих і досвідчених працівників, а в цю категорію молодь, природно, не входять.

ПРИВАБЛИВА РОБОЧА СИЛА

У той же час, за інформацією Міжнародної кадрової агенції hh.ua, сьогодні український ринок праці демонструє ознаки кризи, тому працедавці шукають тих, кого можна навчати прямо в процесі роботи і відповідно, платити таким працівникам менше. З цього погляду молоді випускники і студенти є привабливими кандидатами на вакансії.

Кадровики пояснюють, що 2012 року помітно знизилися вимоги до досвіду фахівців. Якщо раніше основна група вакансій була з позначкою «3-6 років», то 2012 року значно виросла кількість пропозицій для тих, хто пропрацював лишень 1-3 роки, а то й менше. А динаміка зростання кількості вакансій 2012 року говорить про те, що попит на студентів зростає швидше, аніж попит на будь-яких інших працівників.

Кількість вакансій для молодих фахівців продовжує зростати. Більшість вакансій для студентів — у сфері маркетингу, реклами, PR; туризму, готелів, ресторанів; науки, освіти, продажів. Однією з найбільш затребуваних професій є менеджер з продажів. Самі ж студенти і випускники, за результатами дослідження hh.ua, хочуть працювати в сферах «Фінанси, банки, інвестиції» (понад 11% усіх резюме), «Адміністративний персонал» (10,9%), «Маркетинг, реклама, PR» — 10,3%, «Продажі» —9,78%, «Інформаційні технології, інтернет, мультимедіа» — 8,46%.

ЯК ПОЛІПШИТИ РЕЗЮМЕ ЩЕ НА СТУДЕНТСЬКІЙ ЛАВІ?

Комунікаційний розрив між претендентами без трудового досвіду і працедавцями намагається скоротити міжнародна студентська організація Enactus Ukraine. «Ми з одного боку об’єднуємо студентів, з іншого — бізнес. А з третього боку — виші в усьому світі, — розповідає президент Enactus Ukraine Ярослав КАПЛАН, — у кожному університеті створюється команда, що працює над проектами, спрямованими на поліпшення життя суспільства і підвищення стандартів життя населення». «Таким чином, молоді люди стають цікавішими кандидатами для компаній — наших партнерів», — продовжує студентський лідер.

Він розповідає, що компанії-партнери зацікавлені в тому, щоб наймати студентів відразу ж після закінчення навчання і навіть на останніх курсах і особливо тих, хто переміг у щорічних змаганнях, у тому числі і всесвітніх, які влаштовує Enactus. «У 10 містах України у нас 20 команд, в яких беруть участь близько 600 студентів», — не без гордості говорить Каплан і повідомляє, що нещодавно кадровий холдинг компанія Анкор провела дослідження серед студентів, членів Enactus. На жаль, 90% студентів при нагоді покинули б Україну для того, щоб продовжувати навчання за кордоном. Але є й такі, хто не збирається виїжджати. І серед них 60% уже володіє досвідом, необхідним для того, щоб розпочати трудову діяльність після закінчення університету. У їхніх резюме вже є що прочитати — їхній досвід — від одного до двох років.

У КОНКУРСАХ БЕРУТЬ УЧАСТЬ ТИСЯЧІ — ВЛАШТОВУЮТЬСЯ НА РОБОТУ ДЕСЯТКИ

З погляду працедавців оцінювала українську молодь Вероніка БОДАШКО, заступник директора рекрутингової агенції Personnel. «Ми спостерігаємо брак кваліфікованих фахівців для наших клієнтів — великих іноземних компаній, — говорить вона, — Отримуємо дуже багато резюме, але серед претендентів украй мало цікавих кандидатів». Характеризуючи ринок праці, вона зазначає, що молоді люди часто (за 2-3 роки) міняють роботу, оскільки прагнуть підвищити свій статус — для Європи це нетипово. В Україні, за словами Бодашко, ринок досить динамічний: кандидати чекають на можливості для зростання. А якщо не бачать їх, тоді змінюють місце роботи. Вона також зазначає, що в Україні, на відміну від Європи, багато молодих менеджерів. У 25—30 років людина вже має достатній досвід і може претендувати на топ-менеджерські позиції. У 30 років людину, наприклад, можуть призначити на посаду глави правління банку. Покоління Міленіуму, зазначає Бодашко, впевнено пред’являє свої вимоги. У той же час вона ставить питання і про те, що молоді люди, будучи претендентами на ті або інші посади, повинні замислюватися ще й над тим, а що вони можуть запропонувати працедавцеві?

Цікавими спостереженнями про долі молодих фахівців поділилася директор із розвитку порталу hh.ua Тетяна ТОПЧІЙ. За її даними, в молодіжному середовищі конкуренція за робоче місце набагато вища, ніж у старших вікових категоріях — шість осіб на одну вакансію. У конкурсах беруть участь тисячі — влаштовуються на роботу десятки. Топчій закликає молодь не пасувати через ці труднощі, за будь-яких обставин вчитися бачити себе частиною нашого суспільства. У той же час вона зазначає, що молоде покоління має велику орієнтацію на комфорт, у нього величезний потенціал внутрішньої свободи. І працедавці, на її думку, повинні це розуміти і цінувати.