«Правило» правої руки

Можна писати друкованими буквами, а можна рукописними, можна пером, а можна олівцем, можна правою рукою, а можна лівою. У наші дні практично однаково, якою рукою чоловік справляється з письмом і ложкою, але все ж таки інтерес до ліворуких залишається. Днями світова громадськість навіть відсвяткувала День лівші. А ось Дня правші не існує, і це дозволяє припустити, що ліворукі люди все ж таки залишаються особливими в нашому «правому» суспільстві.

Ліворукість є зовнішньою, найбільш помітною ознакою лівацтва. Насправді існують і лівоногість, і лівовухість, й інша лівість парних органів. Лівацтво, або ліва асиметрія — це переважання лівої частини над правою. Асиметрія може бути одного, кількох або всіх парних органів, може бути сильнішою або слабшою. За «походженням» фахівці поділяють ліворуких на дві групи. Перші — фізіологічні, мають принципово іншу організацію мозку, ніж праворукі. Ті функції, які у правші виконує ліва півкуля, у лівші виконує права. А півкулі з’єднуються з половинами тіла навхрест. Як розповідає керівник відділу дитяче-підліткової реабілітації НДІ соціальної й судової психіатрії Ігор Марцековський, фізіологічні лівші можуть бути «лівими» більшою або меншою мірою і, у принципі, піддаються переучуванню — стають правшами без особливих зусиль. Такі люди — неординарні, часто є новаторами, революціонерами, першопрохідниками, люблять подорожувати.

Патологічними лівшами стають діти, які отримали пошкодження мозку, іноді ще в материнській утробі. Функції постраждалої правої півкулі перебирає на себе ліва. Такі люди чутливі до стресу, схильні до алкогольної залежності, та й загалом нестійкі відносно шкідливих звичок. У них лівацтво завжди виражено дуже яскраво, і переучити патологічного лівшу неможливо.

Але переучування в цьому випадку — лише метод розібратися, до якого типу належить лівша, а зовсім не метод виховання. У цивілізованих країнах педагоги вже давно відмовилися від переучування, а останніми роками до цього прийшла й Україна. Не до жартів — 32% переучених ліворуких серед дітей страждають на неврози. Ігор Марцековський називає переучування «терором проти лівш»: «Перше запитання, яке виникає в розмові про переучування — навіщо? Адже воно може тільки зашкодити», — каже лікар. На будову мозку, природно, всі ці педагогічні дослідження не впливають, тому більшість переучених праву руку використовують лише для письма, а ложку та зубну щітку тримають у лівій. Таких «переучених» ліворуких вистачає серед дорослого населення України. Адже раніше, в Союзі, ліворукість ототожнювали зі смертельно грішним бажанням виділятися. Тому радянських ліворуких немилосердно переучували «на праву руку», використовуючи для цього як «слово», так і просту рукавичку, яку надівали на ліву руку «неправильної» дитини. Узагалі «ліве» асоціювалося з темним і нечистим практично в усіх світових культурах. У деяких країнах ліворукість дружини навіть могла стати причиною негайного розлучення, а багато африканських племен і донині «лікують» ліворуких каліченням правиці.

Психологи рекомендують заповнити нішу переучування уважним ставленням до дитини-лівші. Про спеціальні школи для ліворуких не йдеться — дитина мусить навчитися почуватися нормальною у звичайному середовищі. Головний редактор журналу «Практична психологія й соціальна робота», кандидат психологічних наук Олександр Губенко розповідає, що дуже гостро стоїть проблема ліворукості у дітей, які йдуть до першого класу. Підвищені чутливість і вразливість, яка, як правило, характеризує лівш, не дуже сприяють адаптації в соціумі. Крім того, дитина-лівша гостро відчуває себе не такою, як усі. З іншого боку, її особливість відчувають й однокласники, виявляючи часом до білої ворони агресію. Відносини з однолітками тим більше складні, що ліворукий іноді важко вчиться в школі, особливо в молодших класах — шкільна програма складена з розрахунку на ліву півкулю мозку, що відповідає за абстрактне мислення. Тоді як домінуюча у ліворуких права півкуля відповідає за конкретне мислення, тому абстрактні схеми викладу даються їм погано, для них краще практично орієнтоване викладання з живими прикладами з життя.

Та й не тільки шкільна програма — всі предмети, які нас оточують. Звісно, кожному лівші доводиться пристосовуватися до них упродовж життя. Виходить це в них добре, принаймні, спеціальні «ліві» вироби зазвичай особливим попитом не користуються. Не стали популярними ані журнал, який можна гортати у зворотний бік, ані лінійки з розміткою ліворуч. Ліворукі люди з дитинства звикли до звичайних предметів і стверджують, що їм під силу більше, ніж праворукій людині. І справді, коли на святкуванні всесвітнього дня ліворуких праворуким запропонували відчути себе в шкурі ліворуких і нарізати хліб спеціальним «лівим» ножем, більшість учасників із завданням не впоралася.