Закулiсся «Мистецького Арсеналу»
Уперше для відвідувачів відкривають верхні поверхи та історичні підвали культурного комплексу
У музейному комплексі розпочинається серія незвичних екскурсій «Мистецький Арсенал. За лаштунками. Історія. Сьогодення. Майбутнє». До 6 грудня відвідувачі можуть потрапити на раніше закриту для сторонніх очей територію: верхні поверхи «Арсеналу», підвальні приміщення, вали Печерської фортеці та внутрішній дворик, де чотири століття тому стояв Вознесенський жіночий монастир. Такою екскурсією музейники вирішили показати реальний потенціал «Арсеналу», котрий наразі не використовують уповні. Приміром, із площі на 63 тисячі квадратних метрів використовується лише 3%, а кількість гостей, котрі мали б можливість відвідувати мистецький комплекс, могла б сягати 8—10 мільйонів за рік. Таким чином хочуть звернути увагу держави та суспільства, що досі культурно-мистецький комплекс, що мав стати музейним брендом країни, недобуваний. І час виправити цей недолік.
СЮРПРИЗ НА 23 ТИСЯЧІ... ЕКСПОНАТІВ
Перша зупинка запланованих екскурсій — внутрішній дворик «Арсеналу». Сама будівля зведена наприкінці ХVІІ століття як військова споруда, має цікаву замкнену форму. Але ще до появи «Арсеналу» у центрі двору стояли Вознесенський монастир та Покровська церква. Під час будівництва церкву розібрали, матеріали використали на зведення одного з фасадів. А от монастир ще 10 років існував паралельно з військовим комплексом.
2005 року, коли тут почали створювати культурно-мистецький комплекс, у дворику запрацювала археологічна експедиція. Що тут знайдуть, які таємниці розкриють — було загадкою для археологів. А знайдено було аж 23 тисячі експонатів. Археолог В’ячеслав Буранов розповів, що серед знахідок були чотири фігурки дерев’яних шахів, датованих ХV століттям, хрестик козацької доби, монастирська ікона, багато декоративних тарілок і навіть ринка — прообраз сучасної сковорідки. Наразі ці експонати виставлено в «Мистецькому Арсеналі» у своєрідному куточку історії комплексу.
2005 РОКУ, КОЛИ ПОЧАЛИ СТВОРЮВАТИ КОМПЛЕКС, У ДВОРИКУ ЗАПРАЦЮВАЛА АРХЕОЛОГІЧНА ЕКСПЕДИЦІЯ. АРХЕОЛОГ В’ЯЧЕСЛАВ БУРАНОВ РОЗПОВІДАЄ, ЩО ТУТ БУЛО ЗНАЙДЕНО 23 ТИСЯЧІ ПРЕДМЕТІВ РІЗНОЇ ЦІННОСТІ ТА ВІКУ
Також під час розкопок було знайдено 276 поховань, здебільшого монастирських. Розкопки завершилися, а далі — все. Досі відкриті фундаменти монастиря, правда, вже позаростали чагарниками і більше схожі на пустир, ніж місце, де розташований некрополь. А мали б бути два поверхи на глибині 10 метрів з фондосховищами.
ВИСОТА — ДЛЯ МИСТЕЦЬКИХ ЗАЛІВ
На третій та четвертий поверхи ведуть круті й запилені східці. Подекуди лежать купки будівельного сміття, наче от-от сюди повернуться робочі й продовжать ремонт. «Ось тут видно, що це зона рецепшн, це другий поверх, де б зробили капсулу для відвідувачів, а це четвертий поверх, де арт-лабораторії, інтерактивні фонди, електронна бібліотека, майстерня, — гендиректор «Мистецького Арсеналу» Наталя Заболотна показує на екрані візуалізацію проекту комплексу. Піднімаємося сходами, видно три колодязі, які можна використати під ліфти. — Третій поверх хороший для відкритих фондів, для сучасного мистецтва».
Із третього поверху відкривається гарний краєвид на Києво-Печерську лавру, добре видно її дзвіницю, внутрішній дворик. «Тут може бути кафешка, з’єднана з музеєм сучасного мистецтва, паралельно буде колекція авангарду Ігоря Диченка, — додає Заболотна. — Це публічне місце, яке може функціонувати навіть коли сам музей спить». Хороша перспектива, та, на жаль, живе лише у проектах.
ФОРТЕЧНІ ВАЛИ — ВІДНОВИЛИ
Дорогою до валів ще стоять невисохлі калюжі, а головний зберігач Вікторія Величко розповідає про проблеми музею: що з бюджету не отримують ні копійки, заробляють самі на себе і зараз хочуть показати, що «Арсенал» — це не лише те, що бачать відвідувачі під час заходів, а насправді величезна недобудова.
«Ось ці вали були реконструйовані, тобто насипані заново, коли 2005 року відбудовували «Арсенал», щоб відтворити історичний ландшафт та рельєф, — розповідає пані Вікторія, показуючи на пагорби, що сховались у пожовклій траві та листі. — Під час розкопок знайшли патерну, це проїзд для гармат у валу. Це все рови Печерської фортеці».
З валів добре видно західний фасад «Арсеналу», раніше саме він був парадним входом, бо був найбільше оздоблений, з класичним портиком та балконом. На валах є оглядовий майданчик, з якого погляд охоплює всю територію. Наталя Заболотна зізналася, що вже отримувала пропозиції забудувати цю вільну місцину площею майже 10 гектарів. Поки відбиваються як можуть. Якби між цих валів з’явився запланований кіноцентр, пункт прийому експонатів, що приходять з-за кордону, паркінги, подібні пропозиції відпали б раз і назавжди.
ПІДВАЛИ З «ПОРЦЕЛЯНИ»
Від валів веде стежинка до підвалів, котрі є лише під західним крилом «Арсеналу». Біля входу Наталя Заболотна показує на розриті рови біля фундаменту, який мали утеплити, покласти шар гідроізоляції, однак нічого не дороблено, місцями обірвані шматки гідроізоляційного матеріалу просто висять, як ганчір’я. Через ці недоліки потерпає практично все приміщення комплексу, що нагадує недоліковану рану.
ПІДВАЛИ БІЛЬШ-МЕНШ ПРИВЕДЕНІ ДО ЛАДУ, ЦЕГЛА, З ЯКОЇ ЗВЕДЕНО СТІНИ З ОКРУГЛО-ВИПУКЛОЮ СТЕЛЕЮ, ПОЧИЩЕНІ. САМЕ ЗА КОЛІР ЦІЄЇ ЦЕГЛИ, НІЖНО-ПІСОЧНИЙ, «АРСЕНАЛ» ЧАСТО НАЗИВАЛИ ПОРЦЕЛЯНОВИМ
Самі ж підвали більш-менш приведено до ладу, було почищено цеглу, з якої зведено стіни з округло-випуклою стелею, до речі, саме за колір цієї цегли, ніжно-пісочної, «Арсенал» часто називали порцеляновим. «Щоб розмісити експозицію, треба зробити підлогу, протягти світло, потрібен відповідний температурно-вологісний режим, бо тут немає опалення, — додає Вікторія Величко. — Тут ми розраховуємо розмістити експозиції, присвячені історії комплексу, показати, як змінювалося життя будівлі та світогляд мешканців. І тут можна було б показувати експонати з фондів інших музеїв. А раніше тут була кінська упряж та картеч».
За майбутнім проектом ці підвали мають бути з’єднані з підземним поверхом атріуму. Якщо розпочати добудову вже зараз, за два з половиною роки все можна зробити. Питання лише в коштах, 2008 року кошторис був 1,6 мільярда гривень.
