«ЄС цієї зими може обійтись і без російського газу»

Після того, як комісар з питань енергетики Гюнтер Еттінгер минулого тижня виступив у Європарламенті, в Єврокомісії відкрито ставлять запитання — що робити, якщо Росія перекриє газ? За його підсумками, припинення поставок газу торкнеться передусім країн Східної Європи. Проте він наголосив, що Європа буде готовою перезимувати, якщо всі країни-члени триматимуться разом. Запаси газу на цю зиму заповнені на 90%, заявив Еттінгер. Про те, як Європа може обійтися без російського газу, як зменшити енергозалежність і те, як може допомогти Україні — «Дню» розповів член Європарламенту, голова Європейської партії зелених Рейнгард Бютікофер.

«ПІВДЕННИЙ ПОТІК» НЕ БУДЕ ПОБУДОВАНО, ТОМУ ЩО «ГАЗПРОМ» НЕ ДОТРИМУЄТЬСЯ ЄВРОПЕЙСЬКИХ ПРАВИЛ»

— Німеччина є найбільшим клієнтом російського концерну «Газпром». Доставки в Європу становлять добрих 70% їхнього експорту. Єврокомісар Генрік Бьоме ще в травні сказав, що Європа має зменшувати свою енергозалежність від Росії. Що за ці п’ять місяців було зроблено?

— Із цим Європа розпочала ще 2009 року. Європейський парламент та Європейська Рада прийняли закон щодо загальних стандартів газу та інфраструктури для «зворотного потоку». Таким чином поступово ми зменшуємо залежність від Росії. І як показує доповідь Гюнтера Еттінгера, країни-члени Євросоюзу цієї зими можуть обійтись і без поставок газу з Росії, якщо дійсно триматимуться разом і підтримуватимуть одна одну. Особливо важливо протягнути руку допомоги й країнам Східної Європи, особливо Україні. Однак що абсолютно не функціонує, то це уявлення, що загальні поставки газу із Росії можна на довгостроковий період замінити алжирським, арабським чи норвезьким газом. Велика частина газу, який ми імпортуємо із Росії, використовується для елементарного опалення будинків. Тому ми повинні швидко підвищити нашу енергоефективність. Зважаючи на сучасний технологічний розвиток, модернізуючи будівлі, ми могли б заощадити від 40 до 50 відсотків поточного імпорту газу. Звичайно, одним махом все це не вдасться зробити, але є величезний потенціал, який потрібно відкривати. Крім того, й Україна має сильно підтримати ЄС у цьому підвищенні ефективності, це також є великим сприянням розвитку економіки.

— Попри ці заяви, «Південний потік» продовжують будувати...

— З одного боку, є спроби «Газпрому» побудувати «Південний потік». Європейська комісія сказала, що це не функціонує згідно з європейськими правилами. Проте з початку кризи в Україні, стало цілком очевидно, що «Південний потік» не буде побудований, тому що «Газпром» не дотримується європейських правил. Крапка.

«З ПУТІНИМ ТРЕБА ДУМАТИ НА ДЕСЯТЬ КРОКІВ НАПЕРЕД, ЯК У ШАХАХ»

— На вашу думку, чи ефективні санкції проти Росії?

— Економічно так, росіяни це відчувають. Проте політично ці санкції мають вплив лише частково. Ухвалений третій рівень санкцій є майже незначним. З Путіним треба думати на десять кроків наперед, як у шахах. Якщо ЄС цілком правомірно не хоче військової ескалації з Росією, то не має сенсу використовувати військову риторику. ЄС діє, але дуже мінімальними та виваженими кроками. У деяких людей є наївні ілюзії, що завдяки європейським санкціям Путіну скажуть: «Дай Україні спокій!» — і він одразу це виконає. Росія побудована зовсім по-іншому, відносини між економічною та політичною владою ґрунтуються на зовсім іншому принципі, аніж у Європі. Путін цар, він все вирішує особисто.

— А як щодо заяви міністра оборони Німеччини Урсули вон дер Ляйєн стосовно допомоги Україні та Іраку? Якою буде ця гуманітарна чи військова допомога стосовно України?

— Наскільки мені відомо, федеральний уряд вирішив підтримати першмерга (курдські воєнізовані формування. — Ред.). Німецьке керівництво роками терпіло й підтримувало експорт зброї. Ми, зелені, це завжди відкрито критикували. Нинішній уряд Союзу та СДПН (соціал-демократична партія Німеччини) розпрощався з політикою озброєння. Вони не хочуть відправляти зброю у кризові регіони. Ірак є винятком, експорт зброї залишається окремим випадком. Рішення постачати зброю курдам у боротьбі з IД (Ісламською державою) було правильним.

Коли ж говорити про Україну, то я не думаю, що озброєння українських військ у конфліктній ситуації може щось покращити. Тому що Україна навіть з найкращою зброєю не може виграти війну проти Росії. Сепаратисти лише у другу чергу є сепаратистами, у першу чергу вони є інструментом Москви. Тому я вважаю, що їх не можна перемогти. Україна була на шляху витіснення цих проросійських сепаратистів. Щоб запобігти цьому, керівництво Росії зробило все можливе і просто відкрито послало свої російські війська на кордон. На мою думку, ця динаміка є цілком зрозумілою. Зараз вірити, що завдяки поставкам зброї можна якось допомогти, є помилкою. Краще стабілізувати Україну економічно.

— Якими будуть наступні кроки Європи? Ваш прогноз.

— Неймовірно важливими є парламентські вибори, що наближаються. Я сподіваюся, що ці вибори принесуть три результати: по-перше, високу явку, щоби продемонструвати, що народ України скористався можливістю самостійно вирішувати, який парламент він хоче мати. По-друге, стабілізація, якою підтвердиться дієздатність Української держави. І по-третє, поразка радикальних екстремістів. Інакше Росія завжди використовуватиме так звану «антифашистську пропаганду» проти української влади.

За можливість розмови з політиком подяка німецькій газеті Hamburger Abendblatt