Варіанти для «Містралів»

Як відомо, минулого місяця французький уряд відклав рішення щодо поставки Росії першого десантного корабля класу «Містраль». Причому це було зроблено другий раз і навіть попри те, що росіяни вустами віце-президента Дмитра Рогозіна оголосили наприкінці жовтня, що передача відбудеться 14 листопада і продемонстрували запрошення. В якості причини відкладення поставки першого корабля «Владивосток» Париж назвав загострення ситуації на Донбасі і не виконання Росію умов Мінського протоколу.

Але звісно цим не знято проблеми з поставкою десантних кораблів, які дозволять, як зазначали російські військові керівники за добу окупувати Грузію. Тому виникає питання, що може зробити Захід аби скасувати угоду з поставки таких кораблів Росії, які точно порушать існуючий баланс на користь Росії і на Далекому Сході, а з поставою «Севастополя» і на Чорному морі. На сьогоднішній день пролунало немало заяв з боку американських конгресменів і європейських депутатів із закликом викупити ці два «Містралі», один з яких готовий до відправки, а другий буде готовим наступного року.  Нещодавно, у зв’язку з візитом  президента Франції Франсуа Олланда у Канаду з’явилось повідомлення, що ці кораблі може викупити канадський уряд. Але цю інформацію так і ніхто не підтвердив. 

Старший науковий співробітник Паризськогго Центру стратегічних досліджень Брюно Тертре в коментарі «Дню» висловив сумнів щодо серйозності такого варіанту. За його словами, цей корабель уже частково є російським (фізично і юридично). «Його було адаптовано під російські специфікації. Тому буде дуже складно, хоча й можливо – продати іншій країні», - наголосив французький експерт. Він також вважає, що рішення щодо поставки (чи затримання її – що я рекомендую) буде ухвалено у наступні три тижні. «І щоб гарантувати поставку кораблів Росія має лише імплементувати припинення вогню», - сказав Тертре.

«День» звернувся до американського і французького експерта з проханням прокоментувати ймовірні варіанти вирішення проблеми з поставкою кораблів Росії.

«ЦІЛКОМ РЕАЛЬНО (ХОЧА Й ДУЖЕ СКЛАДНО) ДЛЯ НАТО КУПИТИ «МІСТРАЛІ»

Джеф ЛАЙТФУТ, старший партнер Jones Group International, Відень, шт. Вірджинія:

- Президент Саркозі продав ці кораблі в Росію з двох основних причин:
1. Зміцнення геополітичних відносин з Росією в той час як багато хто на Заході  «перезавантажував» відносин з більш ліберального уряду Медведєва. Правильно це чи ні, але в той час Франція розглядала продаж як спосіб допомогти перетворити Росію на справжнього партнера. Це ставка, очевидно, провалилась.
2. Збереження робочих місць на проблемній верфі Франції Сен-Назер. Контракт врятував понад 1000 робочих місць на період чотири років на верфі, яка ледь виживала у глобальній конкуренції. Договір на суму 1,2 млрд євро також допоміг підтримати платіжний баланс Франції, пропагувати французьку промисловість, зокрема оборонний сектор в умовах жорсткої конкуренції на світовому ринку.

Що стосується ролі НАТО. Альянс не має мандата, щоб зупинити поставку Mistral у Росії, як про це публічно заявили лідери НАТО. Проте, багато урядів, у тому числі США, публічно і в приватному порядку сказав Парижу, щоб той не поставляв «Містралі» або «натиснув на паузу» щодо продажу, як щодо цього висловився Обама у вересні. Тиск з боку союзників, як публічно, так і приватно, є дуже сильним. Але зрештою, жодна країна в НАТО не може запобігти поставці корабля, навіть США. Держави можуть лише спробувати переконати Париж не робити цього.

- А як щодо повідомлень, що НАТО чи країни можуть викупити ці кораблі?

- Я думаю, що цілком реально (хоча й дуже складно) для НАТО купити «Містралі» (або Європейському Союзу купити в лізинг, такий варіант запропонував адмірал Джим Ставрідіс і Лео Мішель у журналі Foreign Policy). Проблема тут, звичайно, в тому, що «НАТО само по собі не має ніякого реального бюджету на купівлю кораблів, тому держави самі мають запропонувати гроші, щоб викупити кораблі. Це дуже і дуже складно в умовах нинішніх бюджетів, і це ще, ймовірно, дозволить Москві подати в суд на Париж за порушення контрактних платежів. Це може привести до того, що Франції доведеться платити Росії більше, ніж витрати на купівлю «Містралів».

Щоб НАТО викупило «Містралі», Франція, США, Німеччина та інші країни повинні будуть запропонувати серйозні гроші аби оплатити вартість кораблів. Це може вимагати більше політичної волі і креативності, ніж ви можете знайти в сьогоднішніх країн-членів НАТО.

Справді, два «Містралі», які виготовлено для Росії, будуються відповідно до російських нормативів (а частина другого корабля будується в Росії), тому це ускладнює продаж. Але Японія може стати ще одним можливим покупцем «Містралів», якщо вони не поставлятимуться Росії. Я дуже сумніваюся, що Канада купить «Містралі», враховуючи, що вони витрачають все менше на оборону.

«ФРАНЦІЯ ЗАРАЗ ШУКАЄ БУДЬ-ЯКІ ЮРИДИЧНІ ЛАЗІВКИ, ЯКІ ДОЗВОЛИЛИ Б ЇЙ ПРОДОВЖУВАТИ ВІДКЛАДАТИ ПОСТАВКУ «МІСТРАЛІВ»

Що стосується інших варіантів, я вважаю, що Франція зараз шукає будь-які юридичні лазівки, які дозволили б їй продовжувати відкладати поставку «Містралів», фактично не скасувавши сам контракт. Франція не хоче розірвати договір, тому що побоюється, що це зашкодить довірі до їхнього ОПК на експортному ринку. Експорт озброєнь дуже важливий для захисту оборонної промисловості і економіки Франції.

Зверніть увагу, що одним з основних чинників у проблемі з «Містралями» є те, чи кораблі оснащені французькою новітньою системою командування і управління, що є найсерйознішою частиною цієї угоди. Якщо це так, це дасть Москві передові технології, яких у них немає. Це реальна небезпека угоди з «Містралями». Сам десантний корабель не становить серйозної загрози для НАТО. Але надання Росії найсучасніших технології Франції викликає більше занепокоєння, оскільки це може істотно допомогти модернізації Росії засобів ведення бойових дій і модернізації її військової промисловості. Залишається неясним (але здається ймовірним), чи буде Франція поставляти кораблі з технологіями командування та управління.

«ПАРТНЕРИ НАМАГАЮТЬСЯ ЗАПРОПОНУВАТИ ФРАНЦІЇ ВИХІД, ЯКИЙ НЕ ОБЕРНЕТЬСЯ ДЛЯ НЕЇ ФІНАНСОВОЮ КАТАСТРОФОЮ...»

Тетяна КАСТУЄВА -ЖАН, керівник центру Росія – ННД, Париж:

- Чим ближче до терміну поставки, тим цікавіше розкручується інтрига навколо поставки «Містралів». Взагалі всі пропозиції по викупу «Містралів» НАТО, ЄС чи іншими країнами були озвучені досить рано, ще навесні в квітні-травні. Тоді вони звучали досить утопічно, ситуація на Донеччині ще не зайшла так далеко, щоб хтось серйозно був готовий викласти велику суму за покупку «Містралів» і налаштувати проти себе Росію, показавши, що не сподівається на надійність Росії. До того ж, що «Містралі» зроблені саме під російську специфіку (навігація в холодних водах + під російське військове оснащення і російські вертольоти), а не під стандарти, наприклад, НАТО. Але з часом стає зрозуміло, що ситуація на Донеччині далека від врегулювання і поставити кораблі в цих умовах - це серйозна проблема.

Сама Франція, судячи з усього, незважаючи на відсутність чітко сформульованої позиції, спочатку ухвалила рішення поставити кораблі Росії, про що свідчить і прийом з червня 400 російських моряків для навчання, а також витік інформації про запрошення на 14 листопада для вручення кораблів у зв'язку з твіттером Дмитра Рогозіна. Французькому уряду довелося від нього відхрещуватися, але насправді таке запрошення не могло бути зроблено без його відома. Рогозін поставив французів у дуже делікатне становище, показавши, що офіційна риторика для громадської думки і західних партнерів, судячи зі всього, відрізняється від реально прийнятих рішень. Але тим самим Рогозін, можливо, і підштовхнув західних партнерів до більш активних дій і висуненню конструктивних рішень, а не просто тиску на Францію відмовитись від продажу. Про це свідчить і лист американських конгресменів, і пропозиції Канади. Партнери намагаються запропонувати Франції вихід, який не обернеться для неї фінансовою катастрофою, і стане до того ж найсильнішим сигналом для Росії.

Чи викуплять, дійсно, партнери «Містралі», поки не можна сказати точно. Неясно також, наскільки Франція готова до такої явної конфронтації з Росією. Взагалі ця угода - отруєний подарунок, звичайно, який дістався Олланду з епохи Саркозі. І рішення з цього питання припадає на момент, коли Олланд втрачає залишки своєї популярності і «Містралі» для нього - лише одна з проблем серед маси інших. Дуже можливий варіант подальшого затягування ухвалення рішення, відкладання його ще на тижні і місяці, навіть під загрозою штрафів. І якщо в найближчі дні події на Донеччині знову повернуться в перші рядки європейських і французьких новин - а вони з них давно зникли - це дасть привід до такого затягування.