Чи зрозуміє Франція біль України?

У неділю більше трьох мільйонів людей взяли участь у маршах єдності у різних містах Франції, що відбулися у пам’ять про жертв нещодавніх терактів, внаслідок яких за три дні загинули 17 людей і троє терористів були знешкоджені. Найчисленніший марш відбувся у Парижі — у ньому взяли участь приблизно 1,6 млн. демонстрантів. За інформацією поліції, це найбільша масова акція, яка будь-коли відбувалася на вулицях французької столиці. На марш вийшли люди різного віку, професій, із різних соціальних груп, літні люди і діти — усі об’єдналися, щоб висловити свою солідарність у боротьбі проти екстремізму. На початку маршу колону очолили лідери і високопосадовці майже півсотні держав, у тому числі президент України Петро Порошенко, який написав у Twitter, що «Україна, як ніхто, розуміє біль Франції».

Президент Франції Франсуа Олланд заявив, що Париж у неділю став столицею світу. Напередодні після завершення 54 годинної операції з ліквідації терористів він  попередив французів, що небезпека лишається, і закликав людей бути уважними. «Єдність та солідарність — найкраща зброя. Ми повинні захищати мир, якщо йому щось загрожує. Країна не терпітиме ані расизму, ані антисемітизму», — наголосив французький президент.

Британський лідер Девід Кемерон назвав Марш єдності демонстрацією солідарності людей по всій країні: молодих і старих, чорних і білих. «Ми говоримо, що солідарні з жертвами і не збираємося миритися з цим, тому що ми вільна, відкрита і толерантна країна. І я почуваюся точно так само», — підкреслив він в інтерв’ю Бі-Бі-Сі. Відодночас британський прем’єр додав: не можна гарантувати, що подібні атаки не відбудуться у Лондоні.

Подібні побоювання висловлюють західні спецслужби. Теракти в Парижі можуть бути лише початком хвилі атак по всій Європі, повідомляє Bild am Sonntag з посиланнями Агентство з національної безпеки США (NSA). Генеральний директор британської контррозвідки MI5 Ендрю Паркер також заявив про те, що небезпека «атак із численними жертвами» зросла. 

У свою чергу, американський генерал Майкл Флінн, який до серпня очолював Розвідувальне агентство міністерства оборони США, також попередив німецьке видання про можливість наступних після Парижу терактів. «Ці атаки не є тим, що повинно нас вражати. Ми побачимо більше таких», — цитує Bild am Sonntag слова Флінна. 

Після терактів у Парижі виникло багато питань, зокрема у чому їхня природа і чому не вдалося спецслужбам їх попередити. Чи причетні до них Аль-Каїда чи Ісламська Держава, чи навіть Росія і загалом, кому це вигідно? І чи зрозуміє після цього теракту Франція біль України, яка потерпає від агресії держави терориста — Росії?

З цього приводу старший редактор журналу the Economist та старший віце-президент Центру аналізу європейської політики Едвард ЛУКАС сказав «Дню» наступне: — «Я не вірю, що Росія причетна до терактів у Франції, але я думаю, що Росія намагається використовувати їхні наслідки. Кремль хоче використовувати нові популістські/анти-системні праві партії в Європі. Він фінансує їх і надає їм риторичну підтримку. Кремлю подобається їхній анти-американізм та їхня ворожість до глобальних ліберальних норм, які зараз знаходяться в біді. Це не проблема безпеки. Це політична проблема. Я згоден з Джоном Шиндлером (20committee.com) щодо цього питання. Спецслужби не можуть впоратися у межах діючих правил з численними підготовленими, радикальними людьми, які готові і здатні здійснювати такі напади. Ми не в змозі впоратися з цією загрозою чисто поліцейськими і розвідувальними заходами. Як і випадку з Путіним, ця проблема є симптомом слабкості Заходу і нездатність до колективних дій».

Тим часом Джон Шиндлер у статті під назвою «У Парижі не було «розвідувального провалу», опублікованій на сайті «The XX Committee — розвідка, стратегія і безпека у небезпечному світі», зазначив, що західні спецслужби, починаючи з 9/11 стали дуже досвідченими в боротьбі з тероризмом, з вражаючою співпрацею в усіх сферах, і спецслужби Франції були одними з найкращих.

«Якби й тут був «провал розвідки», а ми можемо бути впевненими, що збентежені паризькі політикани шукали б його, то він був незначним.  Реальна проблема полягає в тому, що французькі політики, як і у всіх західних країнах, не мають ні найменшого уявлення, що робити з швидким збільшенням кількості честолюбних джихадистів-убивць у своєму середовищі. Це політична, а не безпекова проблема, яку не може поліпшити ніяка кількість коштів і персоналу, присвячених розвідувальній роботі. Крім того, я не відчуваю ніякого бажання, щоб Франція стала подібно до Східної Німеччини контррозвідувальною державою, у якій одна третина населення таємно доносить на решту дві третини, включаючи друзів і сім’ї, таємній поліції. Тому потрібне політичне рішення наростаючої кризи в Європі з доморощеним ісламізмом, оскільки під рукою немає ніякого безпекового рішення», — наголосив експерт.

Директор з питань транснаціональних загроз і політичних ризиків Міжнародного інституту стратегічних досліджень Найджел Інкстер у статті  «Наслідки Charlie Hebdo»  звернув увагу на те, що цей напад було здійснено особами, які вже перебували в полі зору французьких служб розвідки, причому в період підвищеного сприйняття загрози. «Служба безпеки Франції — раніше Дирекція спостереження за територією (DST), а тепер Дирекція з питань внутрішньої безпеки (DGSI) — користується високою репутацією серед організацій-партнерів у плані професійної компетентності. Але той факт, що вони були неспроможні передбачити або запобігти нападу свідчить про труднощі боротьби з новим фрагментованим тероризмом, з яким стикаються Європа і Захід. У цьому новому середовищі зовнішньо спрямовані зусилля з копіювання масштабних атак масового ураження, уособленням якого був теракт 9 вересня 2011 року, були значною мірою замінені набагато менше амбітними атаками, які легше виконувати і важче виявити або запобігти і які водночас привертають велику увагу серед публіки  — це так звана «пропаганда дією». Ситуація ускладнюється ще й тим, що поява Ісламської держави (ISIS) на світовій арені із заявою про халіфат викликала її протистояння з Аль-Каїдою, яка прагне сприяти універсалістському порядку денному, а не регіональному. Відтак існує ризик того, що аль-Каїда буде прагнути відновити свої дещо підмочені повноваження здійсненням самостійних атак», — наголосив Інкстер.

Аналітик британського незалежного мізкового центру з питань оборони і безпеки RUSI Клер Елліс вважає: «атака на Charlie Hebdo буде сприйматися як ще одне свідчення розвитку терористичної загрози, у якій акцент робиться на переході від складних операцій із застосування вибухівки, що вимагає значного транснаціонального планування, командування і управління, до атак з використанням ножів або зброї і можливо взагалі без зовнішнього керівництва. Успіх служб безпеки у Великій Британії і за її межами по зриву масових бомбових терактів, безумовно, призвело до зміни тактики. Однак, хоча нападники досягли своїх жахливих цілей, вбивши солдата Лі Рігбі в травні 2013, здійснивши збройний напад на Єврейський музей у Брюсселі в травні 2014 року,  та напади у Франції в грудні 2014 року, вони продемонстрували обмежені знання та досвід. Напад на журнал Charlie Hebdo відрізняється разюче в плануванні та виконанні, і, хоча важливі питання залишаються без відповіді, а це і є причиною для занепокоєння».

Нашою відповіддю на паризьку трагедію повинна стати більша обізнаність щодо ситуації в нашій країні. Ми повинні більш роз’яснювати Європі те, що відбувається у нас. Діяти нам потрібно більш активно, адже ми вже втратили 5 тис. осіб, маючи справу з країною-терористом. Це не перекреслює співчуття  до жертв паризького теракту. Але якщо Франція має справу з індивідувальним тероризмом, то Україна зіткнулась з державою-терористом.