Ердоган і «право на самозахист»
Експерти — про можливі геополітичні наслідки теракту в Анкарі
Турецька влада заявила про наміри «рішуче відповісти» на теракт у центрі Анкари, внаслідок якого загинули щонайменше 28 людей, ще 61 отримали поранення. Потужний вибух стався в ніч на четвер — вибухнула одна з машин, коли біля неї їхали автобуси з військовослужбовцями. Це трапилося неподалік від будівель парламенту і генштабу. Заступник прем’єр-міністра Туреччини Бекір Боздаг назвав вибух «терактом». До речі, це вже другий теракт у цьому році. Нагадаємо, в результаті дій підривника-самогубця у січні в Стамбулі загинули щонайменше 10 людей, в основному туристи з Німеччини. В організації того вибуху підозрюється «Ісламська держава».
«Туреччина не вагатиметься скористатися своїм правом на самозахист у будь-який момент, у будь-якому місці та будь-якому випадку. Наша рішучість відповісти на такі атаки, що відбувають всередині та ззовні наших кордонів, і які спрямовані проти нашої єдності, єднання і майбутнього, зростає після подібних дій», — йдеться у заяві президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана, яка з’явилася за кілька годин після вибуху.
Тим часом прем’єр-міністр Туреччини Ахмет Давутоглу звинуватив курдів у скоєнні цього теракту. «Згідно з даних, які потрапили до нас через витік інформації в Робітничій партії Курдистану та партії «демократичний союз» виконавцем теракту була одна особа. Ця особа — Саліх Нечар 1992 року народження», — цитує його слова CNN Turk.
США засудили теракт, зокрема речник Ради національної безпеки США Нед Прайс наголосив: «Ми разом з Туреччиною, союзником НАТО і надійним партнером».
«День» звернувся до українського та турецького експертів з проханням розповісти як цей теракт може вплинути на роль Туреччини у розв’язанні сирійської кризи, а також прокоментувати пропозицію канцлера Німеччини Ангели Меркель зі створення безполітної зони над Сирією для захисту мирного населення від авіаударів.
«СЛІД ЧЕКАТИ ЧЕРГОВОЇ ЕСКАЛАЦІЇ У ВІДНОСИНАХ ТУРЕЦЬКОЇ ДЕРЖАВИ З КУРДАМИ»
Олександр БОГОМОЛОВ, президент Центру близькосхідних досліджень, Київ:
— Це дуже серйозний теракт, який призвів до багатьох жертв, тому не випадково Ердоган скасував візит до Баку, а Давутоглу — до Брюсселя, Очевидно, що цей теракт слід пов’язувати з військовою активізацією Туреччини на курдському фронті. І тому його не можливо прочитати інакше як відповідь з боку курдів, адже військові були ціллю теракту. Відтак слід чекати чергової ескалації у відносинах Турецької держави з курдами.
Тут абсолютно очевидним є те, що Москва підтримує комунікацію з курдами і цілком можливо поставляє їм озброєння, як повідомляють ЗМІ. Досить часто різні курдські делегації запрошувалась до Росії. Та й зв’язки між курдами і Москвою існують з радянських часів. У листопаді минулого року, коли я спілкувався з експертами в Анкарі і ми обговорювали ситуацію в Сирії, то розглядався варіант, що росіяни будуть використовувати курдів для дестабілізації ситуації в Туреччині.
Що стосується пропозиції Меркель із запровадження зони забороненої для польотів. Хоча вона і запізніла, але це можна розглядати як політичний тиск. Я не бачу, яким шляхом Меркель зможе це здійснити.
«ТЕРАКТ В АНКАРІ ЩЕ БІЛЬШЕ УСКЛАДНЮЄ БЕЗВИХІДНЕ СТАНОВИЩЕ У СИРІЇ»
Дімітріос ТРIАНТАФIЛУ, директор Центру Міжнародних та європейських студій при університеті Кадір Хас, Стамбул:
— Теракт в Анкарі ще більше ускладнює безвихідне становище у Сирії. Туреччина не змогла стати одним з ключових гравців, щоб мати право голосу в будь-якому рішенні, яке могло виникнути, зокрема, після збиття російського літака в листопаді минулого року. Росія використала цю можливість для маргіналізації Туреччини і зробити себе одним з неодмінних гравців у Сирії. Туреччина стурбована зростанням ролі курдської партії «Демократичний союз» і можливим об’єднанням курдів в унітарній державі, яка включала б частину її території. А чи може Туреччина заручитися достатньою міжнародною підтримкою, щоб її стурбованість зрозуміли, ще належить побачити. А якщо цього не станеться, то Туреччина все більш буде діяти як спойлер.
Пропозиція Меркель пов’язана з вищевикладеним, оскільки вона більше стурбована впливом потоку біженців на її країну, уряд і ЄС. Припинення вогню може привести до зменшення потоку біженців і тим самим зменшить тиск з боку Туреччини, яка не може контролювати цей потік, хоче більше коштів і грати роль у цьому процесі. Пропозиція Меркель також є визнанням того, що ЄС принципово не став ключовим гравцем в остаточному вирішенні сирійської кризи хоча напевно його закличуть нести основну частину тягаря у відбудові. Пропозиція приречена на провал, оскільки навряд чи Росія змінить свою позицію щодо цього питання.
