Вашингтонський тест Олланда

Увечері у Вашингтоні відбулася зустріч французького президента Франсуа Олланда і господаря Білого дому Барака Обами. Це перший після терактів у Парижі закордонний візит глави французької держави, який сподівається створити міжнародну коаліцію проти «Ісламської держави Іраку і Леванту» («ІДІЛ»). При цьому попри спротив багатьох країн-членів ЄС Олланд заявив про намір залучити до цієї коаліції Росію, яка, по-перше, через військову підтримку режиму Асада призвела до величезної хвилі сирійських мігрантів у Європу і, по-друге, порушивши всі норми міжнародного права, анексувала Крим і зараз продовжує військову агресію проти України на Донбасі.

«ЦЕ БУДЕ...  НАГАДУВАТИ ЗБЕРЕЖЕННЯ ОБЛИЧЧЯ»

Джон ХЕРБСТ, екс-посол США в Україні, член Американської ради, Вашингтон:

— Можна очікувати, що під час цієї зустрічі буде досягнуто незначний прогрес у створенні антиіділівської коаліції з Росією, тому що ні Кремль, ні Білий дім не готові піти на компроміс щодо майбутнього Асада. Минулого тижня Лавров сказав, що Захід повинен прийняти Асада, тим часом минулими вихідними президент Обама заявив, що той повинен піти. Після завершення зустрічі в Білому домі у вівторок увечері два президенти можуть сказати щось невизначене про міжнародну коаліцію, але це буде скоріше  нагадувати збереження обличчя, ніж свідчення прогресу щодо створення антиіділівської коаліції.

Що стосується застереження видання POLITICO про побоювання американських чиновників, що Путін сподівається на те, що більш активні дії проти «ІДІЛ» в Сирії унеможливлять розширення економічних санкцій через анексію Криму. Справді, багато хто в Україні поділяє таке побоювання. Але цього не станеться в короткостроковій перспективі. Як повідомляють ЗМІ, лідери ЄС під час зустрічі в Анталії вирішили продовжити санкції наступного року з січня до липня. Зараз ще занадто рано говорити, що станеться з санкціями через вісім місяців. Але позиція Німеччини та ЄС зберігається і полягає в тому, щоб не скасовувати санкцій або не пом’якшувати їх, допоки Москва не виконає своїх зобов’язань згідно з Мінськими домовленостями.

— Чого очікувати Україні від візиту віце-президента США Джозефа Бадена, запланованого на 7 грудня?

— Я очікую, що увага Байдена буде сфокусована на заходи з реформування, яких має вжити Україна. Він, швидше за все, порушить проблеми довкола Генеральної прокуратури і судової влади і неспроможності президента щодо їх вирішення. Оскільки бої на сході України дещо стихли, зростають шанси, що бюджет на наступний рік може відображати популістський тиск у вигляді скорочення податків і збільшення витрат; Місія МВФ нещодавно залишила Київ незадоволеною станом бюджету, тому віце-президент Байден також може говорити на цю тему. Окрім цього, звичайно, віце-президент висловить підтримку Україні проти агресії Кремля.

На жаль, навряд чи президент США відвідає Україну цього року. Але віце-президент Байден є великим другом України, і його візит поглибить наші відносини.

«ЗМІНИ В РОСІЙСЬКІЙ ПОЛІТИЦІ ЩОДО СИРІЇ НЕ ПРИЗВЕДУТЬ ДО ЗМІН У ПОЛІТИЦІ США ЩОДО УКРАЇНИ»

Стівен ПАЙФЕР, старший науковий співробітник Iнституту Брукінгза, Вашингтон:

— Коли президент Олланд зустрінеться з президентом Обамою в Білому домі, то Сирія буде головним питанням порядку денного. Президенти двох країн обговорять військові операції, спрямовані проти «Ісламської держави» або Daesh, особливо Франція значно збільшила кількість літаків для проведення повітряної кампанії. Вони також будуть обговорювати переговорний процес у Відні і перспективи політичного врегулювання в Сирії. Вони можуть говорити про розширення двостороннього співробітництва в боротьбі з тероризмом.

Візит Олланда до Вашингтона передує його поїздці до Москви, де він зустрінеться з президентом Путіним. Олланд і Обама, безсумнівно, будуть обговорювати можливість розширення співпраці з Росією в Сирії. Виникає враження, що Париж зацікавлений у такому співробітництві. Вашингтон залишає двері відкритими, але, здається, більш скептично ставиться до перспектив співпраці з Кремлем. Головне питання полягає в тому, чи будуть росіяни коригувати свою стратегію завдання ударів по цілях у Сирії. За останні сім тижнів, як з’ясувалося, більшість російських повітряних ударів була спрямована на зміцнення режиму Асада і орієнтована проти поміркованіших опозиційних груп. І лише незначна кількість російських бомб була спрямована проти «Ісламської держави». Якщо Москва не зосереджуватиме свої атаки проти Daesh, то буде дуже важко побачити збільшення співпраці між російськими та західними військовими операціями.

Можливо, Кремль сподівається, що більш тісне співробітництво в Сирії послабить західну підтримку України чи призведе до послаблення економічних санкцій. Американські чиновники стверджують, що Сирія і Україна є двома цілком окремими питаннями і зміни в російській політиці щодо Сирії не призведуть до змін у політиці США щодо України. Німецькі та інші європейські чиновники і далі підтверджують, що санкції будуть послаблені тільки у випадку, коли Мінські угоди будуть виконані в повному обсязі.