Яким чином Греція, яку вважають колискою демократії, опинилася у такій ситуації

Цієї неділі, 5 липня, в Греції відбудеться референдум, на якому греки визначать подальшу сторінку не тільки в історії своєї країни, але й всього Євросоюзу. На голосуванні, ініційованому урядом прем’єра Алексіса Ципраса населення спитають, чи підтримує воно вимоги «тройки»  кредиторів? Ситуація в країні і досі лишається напруженою, оскільки єврогрупа та європейські лідери заявили, що продовжать переговори з Афінами лише після референдуму. Ципрас вже заявив: якщо греки підтримають вимоги «трійки», то його уряд у відставку. Між тим, як нагадує Euronews, Афіни не отримають нової позики, поки не погасять чинну заборгованість. Нагадаємо, Греція не змогла повернути МВФ до 30 червня черговий транш боргу у 1,6 млрд. євро. 

Яким чином Греція, яка вважається «колискою демократії», опинилася у такій ситуації — допустила дефолт? З цього питання «День» розпочав інтерв’ю зі старшим аналітиком-лектором із питань НАТО, тероризму та глобальної безпеки Атанасіосом ДРУГОСОМ:

— Яким чином Греція, яку вважають колискою демократії, опинилася у такій ситуації — допустила дефолт?

— Чесно кажучи, протягом останніх 20 років Греція переживала тривалу хвилю корупції та поганого менеджменту в усіх сферах. Це — повний провал, який стався з колективної вини. З другого боку, ми витратили величезні суми на літні Олімпійські ігри 2004 року, які були непрозорими. Грецькі політичні партії дуже фрагментовані, політики мають тісні зв’язки з нелегальним бізнесом та відомі своїм ухилянням від сплати податків. Протягом десятиліть країна не спромоглася запровадити хоча б надійну та конструктивну податкову систему, в той час як деякі впливові сім’ї брали участь в усіх аспектах соціального та політичного життя (отруюючи кожну їх частину). Крім того, не з’явилася раціональна політична стратегія, яка була б  спрямована на подолання структурних недоліків грецького суспільства. Вся держава і, звичайно, вся державна бюрократія виявилися хворими, слабкими, корумпованими, недисциплінованими, нестабільними; вони не були в змозі налагодити власне виробництво і розвиток — таким чином, ми і досі залежні від іноземних кредитів (особливо з Німеччини), котрими чиновники, до того ж, зловживають у особистих та політичних інтересах.

«ГРЕЦІЯ СТАЛА ЗАРУЧНИКОМ НЕМИСЛИМОГО ЗОВНІШНЬОГО БОРГУ ПЕРЕД КРЕДИТОРАМИ»

— Що ви думаєте про слова Едварда Лукаса: «Греки платять за жадібність, некомпетентність і нераціональність своїх політиків. Але перш за все це ознака невдачі Європи — спочатку в побудові валютного союзу, заснованого на сприйнятті бажаного за дійсне, а потім у неспроможності впоратися з наслідками»?

— Я повністю згоден із його оцінкою. Більшість грецьких політиків ненадійна та непрофесійна. Їх характеризує дуже непродуктивна і популістська політична риторика, а також низький рівень знань із ширшого кола питань. Вони зацікавлені тільки в успіху особистого чи партійного бізнесу. Вони, між іншим, несуть відповідальність за трагічну ситуацію в країні. Зараз складається враження, що країна пройшла точку неповернення.

Щодо європейського підходу, то 19 країн єврозони не поділяють «спільного бачення єдиної валюти» (а деякі країни Середземномор’я мають певні труднощі у продовженні тісної співпраці з північними). Все співтовариство, на жаль, не побудоване на сильних, стабільних і здорових коренях. Таким чином, на даний момент Греція стала заручником немислимого зовнішнього боргу перед кредиторами, які вимагають усе більших заходів жорсткої економії і ставлять усе жорсткіші вимоги перед грецьким населенням. Та люди уже досягли межі і не можуть іти далі. Будь-який із варіантів залишає усю економіку в руїнах і без чіткого бачення майбутнього.

— Які етапи розвитку Греції привели країну до цієї ситуації? Хто в цьому винен: грецька еліта чи інші фактори, наприклад, брюссельська бюрократія?

— Я вже казав, що політичні еліти та їх катастрофічна політика спричинили різке погіршення стану країни. Вони крали великі суми грошей для задоволення особистих і сімейних потреб, у чому немає сумнівів. У сферах оборони, медицини та ЗМІ панувала страшна корупція. За останні 20-25 років країною керували соціалістичні та правоцентристські партії без програм чи політики, які заслуговували б на довіру.

З другого боку, незважаючи на те, що Греція є активною учасницею процесів у західному світі, у бюрократичних колах панують застійні тенденції. Як наслідок, вони занурені у старомодні думки і проводять старомодну політику. Важливо, я б сказав, необхідно, щоб Греція провела трансформацію у багатьох вимірах. А бюрократія ЄС лише додає проблем і труднощів до тих, що уже існують.

«БЛИЗЬКІСТЬ ГРЕЦЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ ДО РОСІЇ ПУТІНА — ЦЕ ПРОСТО НЕПРАВИЛЬНО»

— Які чинники призвели до виникнення лівого та правого популістських рухів у Греції? Чи було їхнє виникнення незворотнім?

— Виникнення радикально правої партії «Золота Зоря» стало наслідком хаотичного і дуже нездорового політичного та соціального клімату в Греції. Крім того, воно пов’язане із проблемами внутрішньої безпеки — глибокою корупцією та незаконною міграцією. На даний момент важкі часи підтримують тенденцію до зростання їх підтримки у широких верствах розчарованого суспільства. Партія «Золота Зоря» за ці роки встановила міцні зв’язки із радикальними рухами Росії та інших країн — це дуже небезпечна тенденція, що може мати значно дестабілізуючі наслідки. За моїми оцінками, попри відносну відсутність у публічному просторі «Золота  Зоря» збільшує свою силу в певних містах та у афінських передмістях. А трагедія, що перед нами розгортається, лише підсилює мою оцінку.

Неймовірний результат коаліції СІРІЗА на попередніх виборах (36%) був наслідком явного, безперервного і необґрунтованого популізму, викликаного заходами жорсткої економії, які впроваджували більше п’яти років. СІРІЗА, яка є фрагментованою коаліцією комуністів, помірних лівих та представників інших течій, дуже розумно експлуатувала риторику, спрямовану проти жорсткої економії, запровадженої щодо Греції тріумвіратом: ЄС, ЄЦБ та МВФ; вона до певного часу зберігає достатню підтримку. Та через популізм і таємні угоди вона залишається непередбачуваною силою. Протягом деякого часу СІРІЗА буде залишатися сильною, проте багато в чому розділеною силою у грецькій політиці.

— Що ви можете сказати про роль історії, зокрема православної релігії (і близькості через неї з Росією) у формуванні грецької свідомості, способу мислення та щодо їх впливу на бізнес?

— Історична роль та вплив релігії завжди відігравали значну роль у грецькому політичному житті. У різний час вони впливали на певні політичні та соціальні рішення. Особливо на Балканах, зокрема під час сепаратистських воєн у колишній Югославії... Православна церква у Греції протягом століть встановила тісні зв’язки з урядом, збройними силами та іншими галузями державного управління.

Близькість Грецької православної церкви до недемократичної, експансіоністської, провокаційної та самодержавної Росії Путіна — це просто неправильно, це непродуманий підхід. Вона повинна сильніше критикувати дії Путіна проти української території і суверенітету в Криму та на Донбасі.