Зброя — не іграшки

Громадянин Лівану Алі Фаяд був радником міністра оборони України і працював також у державній фірмі «Укрспецекспорт», яка торгує зброєю. У квітні 2014 року в Празі його було затримано чеською поліцією і звинувачено у нелегальній торгівлі зброєю. «Торгові партнери», яким Фаяд пропонував зброю більш ніж за 8 млн доларів США, були насправді секретними агентами Сполучених Штатів.

Цей випадок у щоденних новинах, звичайно б, загубився, якби не мав подальшого продовження. У липні 2015 року, а саме — в Лівані, безслідно зникла група громадян Чеської Республіки, що складалася з п’яти осіб. Виявилося, що водій автівки, на якій група їздила, є братом Алі Фаяда, що очікує у чеській в’язниці видачі до США. Мало того, у серпні 2015 року до канцелярії президента Чеської Республіки було доставлено анонімного листа, в якому президенту рекомендується обговорити можливість звільнення Фаяда в обмін на повернення викрадених чехів.

Несподіваний арешт у шикарному празькому готелі «Шератон» був уже фіналом активних дій, сценарій яких почав писатися 2012 року в Аккрі, столиці Африканського держави Гана. У приморському метрополісі Фаоузі Джабер зустрівся з агентами служби контролю торгівлі наркотиками США (DEA), які, звичайно, представилися як співробітники терористичної організації FARC, що діє в південноамериканській Колумбії. Завданням Джабера було переконати, що він зможе їм дістати зброю для боротьби з колумбійським урядом та його американськими радниками. Міг би також забезпечити й допомогу в зберіганні та перевезенні кокаїну, і «відмивання» брудних грошей. На одній з подальших зустрічей Джабер імовірно попросив агентів про уточнення типів і кількості зброї. Йшлося не про якісь «іграшки»! «У списку були ракети земля-повітря, кулемети, гранатомети і гранати», — повідомляється у судовому рішенні про видачу трійці до покарання у США.

У січні 2013 року Джабер познайомив секретних агентів із Халідом Марабі, обраним для посередництва в торгівлі наркотиками, які колумбійські терористи використовують для фінансування своєї боротьби. Згідно з поліцейським протоколом, Марабі наполягав на тому, щоб спочатку перевірили пильність митників. А конкретно — спершу відправлять контейнер із порцеляновим посудом, а потім вже у наступному контейнері порцеляну «змішають» із білим порошком. Між цим Марабі відкриє фірму для прикриття й придбає житловий будинок.

У березні 2013 року здійснилася перший фінансова трансакція, коли секретні агенти передали Джаберу та Марабі 200 тисяч американських доларів для їхньої легалізації. Так Джабер отримав комісійні в розмірі 14 тисяч доларів США. Через три місяці до поля зору американських детективів потрапив Алі Фаяд, завданням якого була доставка зброї з України.

У кінці 2013 року відбулася зустріч у столиці Польщі — Варшаві, знову згідно з перевіреним сценарієм, коли секретні агенти США видавали себе за колумбійських терористів. Перемовини велися навколо вибору відповідної зброї. Фаяд обіцяв, що дістане 500 ракет «Ігла» російського виробництва, що відстрілюють «з плеча». Секретні агенти, звичайно, спростовували, що американські гелікоптери, котрі використовувалися в Колумбії, здатні ухилятися від ракет з інфрачервоним випромінюванням. Домовилися, що зброю для терористів буде офіційно задекларовано з метою постачання до Лівії. Нарешті список зброї містив 20 ракет «Ігла», п’ять ракетометів, 400 ручних протитанкових ракет, 100 ручних протитанкових гранатометів та іншу вогнепальну зброю. Загальна сума становила 8,3 мільйона доларів США. Головною умовою було, що половину суми буде сплачено ще до постачання зброї.

Арешт, проведений у празькому готелі у квітні 2015 року, запущену нелегальну трансакцію зі зброєю зупинив. США звернулися з вимогою видати злочинців для звинувачення їх в Америці, а зараз чеські суди розглядають скарги адвокатів обвинувачених, і у вересні очікується вердикт Міського суду в Празі.

Про п’ятьох чеських громадян, викрадених в Лівані, нічого невідомо, а весь інцидент намагається вирішити дипломатичним шляхом міністерство закордонних справ Чеської Республіки.

Міжнародні кримінальні структури дуже добре засвоїли основи глобалізації. Демократичне громадянське суспільство має адекватно реагувати, оскільки зброя — це не іграшки.