Гостинний двір. Реанімація

Київський апеляційний суд заборонив перебудовувати Гостинний двір на Контрактовій площі у торгово-розважальний центр. Та що робити далі із пам’яткою активісти поки не знають. Останні кілька місяців реконструкція Гостинного двору призупинилися, та будівельний кран все ще тут, частину балконів зруйновано. А там, де колись був двір, височать залізні конструкції, бо забудовник планував зробити суцільний дах над двором, засклити арки і додати ще кілька поверхів (попри те, що закон про охорону культурної спадщини категорично забороняє такі трансформації об’єкту).

Захисники Гостинного двору вже заручилися підтримкою голови КМДА Володимира Бондаренка, який пообіцяв вирішити проблеми у найкоротші терміни. Раніше активісти могли тільки мріяти про діалог із київськими чиновниками,  адже більшість із  них і видавали незаконні розпорядження про відведення землі. Співзасновник організації «Збережи старий Київ», громадський активіст Ігор Луценко зазначає, що передусім треба розібратися із юридичними нюансами, зокрема, скасувати ті рішення, які дозволяли знищення Гостинного двору як пам’ятки. А потім думати про консервацію об’єкту.

—  Гостинний двір як афера складався з багатьох компонентів, і дозвіл на будівництво — це кінцева стадія. Почалося все з того, що Кабінет Міністрів позбавив його статусу пам’ятки архітектури, — розповідає Ігор Луценко. — Тепер треба, щоб Кабмін скасував цю постанову. Друге стосується Верховної Ради, від якої ми чекаємо скасування можливості приватизації Гостинного двору, — у перспективі це має бути об’єктом державної або комунальної власності. Тут треба рішення, яке б не дозволяло свавільно відчужувати цю власність. Бо така небезпека є, забудовник все ж таки вклав певну суму грошей у реконструкцію, а за законом, якщо ця сума перевищує 25% від вартості об’єкту, забудовник може претендувати на приватизацію. Від київської влади потрібно скасування землевідводу, бо зі свого боку вона давала дозвіл на забудову цієї ділянки. І ще Київрада давала розпорядження про погодження на реконструкцію, це треба теж скасувати. Тобто роботи ще багато. Але є ще економічний аспект. Бо ці всі гроші, що вкладено у злочинну реконструкцію, було вкрадено в громади, тому потрапляють під законодавство про відмивання грошей. Треба розслідувати, звідки взяли ці мільйони доларів на злочинну перебудову двору у ТРЦ.

Таку заяву активісти вже подали до правоохоронних органів, щоб ті розібралися, хто причетний до незаконної перебудови пам’ятки. Володимир Бондаренко каже, що до цієї афери причетні компанії, що належать родині колишнього президента Януковича. Замовником перебудови пам’ятки виступає ПАТ «Спеціальне науково-реставраційне проектне будівельно-виробниче підприємство «Укрреставрація»», а генеральним підрядником — ЗАТ «Спеціальне науково-реставраційне проектне будівельно-виробниче підприємство «Укрреставрація». У КМДА нині не знають, де перебувають керівники компаній. Натомість народний депутат Олександр Бригинець розповідає, що земля, на якій стоїть пам’ятка, належить територіальній київській громаді. Тому ділянку здавали забудовникам в оренду. У такому випадку орендарі взагалі не мали права будувати тут щось на власний розсуд.

— Рішення Київради про оренду землі було нібито правильним, єдине, що йшлося про реконструкцію, а не реставрацію, тоді нічого б страшного не було, — каже Бригінець. —  У свій час, не знаючи, як рятувати Гостинний двір, ми вносили постанову до ВР, щоб тут зробили музей гетьмана Сагайдачного, можливо, доцільно повернути сюди бібліотеку імені Заболотного, передати приміщення театру.

Молодий архітектор Дмитро Щербаков разом із однодумцями віднайшли карти Гостинного двору ще двохсотлітньої давнини. На основі цього розробили власний проект реставрації, а не реконструкції пам’ятки, тобто відновлення та збереження. Дмитро розповідає, що за їхнім задумом внутрішній дворик мав би бути доступним для відвідувачів, тут були б зелені газони чи клумби, функціонували фонтани, тобто була б зелена та тиха зона відпочинку, яких у центрі столиці не так вже й багато.

Але чи можливо це тепер, коли внутрішній двір уже забетоновано? І за чиї кошти все це робити? У КМДА припускають, що частково на це гроші могла б виділити держава, а також спонсори. Та поки щодо майбутнього Гостинного двору більше питань, ніж відповідей.