Прискорити хід розслідування

На тлі війни тема Майдану та загиблих із Небесної Сотні дещо відійшла на другий план. Для простих українців вони давно стали народними героями. І це видно хоча б по тому, що на вулиці Інститутській, де колись під містком до Жовтневого палацу стояла барикада, уздовж тротуару досі лежать вінки, квіти, листівки з іменами загиблих. Але родичі все ще чекають, коли ж їхні вимоги виконає влада: присвоїть усім з Небесної Сотні звання Героїв України та врешті покарає винних.

Нещодавно про свої потреби вони нагадали владі, зібравши представників української та міжнародної преси. До речі, інтерес останньої до цієї теми досі не вщух. Однак, що розповідати іноземним читачам окрім того, що один з підозрюваних у розстрілі майданівців беркутівець Дмитро Садовник безслідно зник? Єдиної версії, чи він утік, чи його викрали,  наразі у правоохоронних органів немає. Слід нагадати, що Садовник був керівником роти спецпризначенців «Беркуту», якій інкримінують розстріл 39 майданівців.

АДВОКАТИ: ЗНИКНЕННЯ ГОЛОВНИХ ПІДОЗРЮВАНИХ — ДОБРЕ СПЛАНОВАНА ОПЕРАЦІЯ

Адвокат родичів загиблих Євгенія Закревська розповідає, що стосовно зимових подій відкрито одне кримінальне провадження, частина якого стосувалась якраз Садовника. «Ця справа мала завершитись і вже йшла до суду, — коментує Закревська. — Генпрокуратурою було встановлено та обгрунтовано підозри трьом особам із числа групи спецроти «Беркуту», яка перебувала зранку 20 лютого під Жовтневим палацом. Слідству пощастило, тому що одного з фігурантів було зафіксовано на відео — командира роти «Беркуту» Дмитра Садовника. І тут суддя Печерського суду відпускає його під домашній арешт, хоча у його вині не сумнівалась. Далі були дивні речі в Апеляційному суді — тричі переносилися судові засідання, бо нібито Садовник мав якісь захворювання. При цьому суд не застосовував примусовий привід, щоб доставити підозрюваного до зали суду».

Адвокат упевнена, що зникнення підозрюваного Садовника — це підготовлена операція, яку його захисник виконати сам ніяким чином не міг. Лише за участі та сприяння судової влади.  Тепер же судитимуть лише двох підозрюваних беркутівців. Але, за словами Євгенії, навіть притягнення їх до кримінальної відповідальності суттєво не зрушить справу з місця, не дасть можливості розібратися в ієрархії тих злочинних наказів, що привели до трагедії.

«Показово, що з боку Міністерства внутрішніх справ не було жодного разу висловлено волі та заклику, щоб притягнути до відповідальності власне беркутівців. Ми бачимо підтримку своїх у своїй же вертикалі протягом слідства. Було і перешкоджання у наданні інформації, у допиті свідків, всіляким чином МВС перешкоджало тому, щоб ГПУ розслідувала справу саме для притягнення до відповідальності цієї роти «Беркуту»», — додає Закревська.

Замкнулося коло і щодо справи про викрадення Юрія Вербицького та Ігоря Луценка. Слідство встановило двох підозрюваних. Але напередодні судових слухань один із них зник. Зі слів дружини — його теж викрали. Тож судові слухання щодо цієї справі нині не проводять. Слідство за такий тривалий час  роботи мало б уже говорити про суттєві результати. Юрист з Української Гельсінської спілки Михайло Тарахкало каже, що з приводу цього є чимало скарг до Європейського суду з прав людини, і тепер цю справу детально вивчатимуть міжнародні правозахисники. Та чи прискорить це процес розслідування — не факт.

РОДИЧІ ВИМАГАЮТЬ ВІД ВЛАДИ ВІДПОВІДЕЙ

Не менш важливим для родичів залишається питання про вшанування Небесної Сотні на державному рівні. Щоб спільно відстоювати свої вимоги, родини Небесної Сотні об’єднались у громадську організацію. Від її імені неодноразово писали листи до Адміністрації Президента, чому досі їхніх близьких не нагороджено званнями Героїв України. У відповідях, що отримують родини, йдеться, що громадяни не можуть самі ініціювати присвоєння цього звання тим чи іншим особам. Такі пояснення потерпілі вважають формальними відписками.

Хоча, за словами юристів, роздавати найвищу державну нагороду усім, хто цього вимагає, держава не зобов’язана. «Герой України — це найвища державна нагорода, яку присвоюють за рішенням Президента чи виконавчої влади, але це рішення індивідуальне у кожному випадку, це не обов’язок держави, а її право, — пояснює правозахисник Михайло Тарахкало. — Комусь присвоюють нагороду першого ступеню, за честь та мужність, комусь інше звання дають, тобто є своя градація».

Але навіщо було обіцяти, щоб потім свою ж обіцянку не виконувати? Без юридичного визнання, хто ж були для України герої Небесної Сотні, родини загиблих не змогли домогтися, щоб у харківській школі відкрили меморіальну дошку, що тут вчився один із Героїв. Дирекція школи відповіла, що нема ніякого державного документу щодо вшанування пам’яті учасників революції, нема ніякої державної програми, тобто немає і підстав для встановлення такої дошки.

«Щодо вшанування пам’яті Небесної Сотні, була постанова про надання соціального захисту для родин загиблих — на жаль, вона не виконується. Ще одна постанова стосувалась доручення Президента присвоїти загиблим звання Героїв революції гідності. На жаль, цей документ теж декларативний. Ще один документ — постанова уряду про соціальний захист сімей загиблих, на його основі було два накази Міністерства соціальної політики про виплату допомоги. Ці документи працюють, і водночас у ньому, крім мирних громадян, вписано і працівників органів внутрішніх справ», — обурюється Володимир Бондарчук, один з родичів загиблих на Майдані. На його думку, люди просто хочуть почути правдиву відповідь від вищих державних мужів — що для них означає Небесна Сотня.

«УСІ, ХТО ЗАРАЗ ВОЮЄ, — ТЕЖ ГЕРОЇ»

І така ситуація може невдовзі повторитись і з героями АТО. Уже зараз родичі багатьох загиблих на війні вимагають присвоїти геройське звання саме їхнім рідним. Анастасія Попсуй, співкоординаторка ініціативи «Допомога родинам загиблих на Майдані» каже, що такі думки від рідних чують все частіше.

«Виникає дуже багато питань щодо критеріїв, кому це звання дійсно присвоювати, — продовжує Анастасія. — Мені здається, що у ситуації, яка склалася в державі, це впливає на прийняття рішення щодо Небесної Сотні. Гадаю, що все це буде трохи згодом. Зараз такий час, що треба трохи почекати, подумати про ставлення до тих бійців, які зараз десятками гинуть в АТО. Як на мене, то всі, хто зараз воює, — теж герої. І навіть передбачені пільги за присвоєння такого високого звання — це не так важливо. Тут більшу роль грає морально-етичний фактор».

Та не просто ж за пільги борються родичі полеглих, вимагаючи високих державних нагород. Комусь важливе вшанування на державному рівні, комусь — соціальна турбота та підтримка. Бодай якась увага, хоч і розуміють, що відчуття втрати все одно ніщо не заповнить. Батько загиблого Устима Голоднюка Володимир сказав слушну фразу: від держави родини отримали понад сто тисяч гривень допомоги, але батько віддав би ці гроші кому завгодно, щоб повернути час назад і його син був зараз живим.

ДО РЕЧІ

21 жовтня Президент Петро Порошенко, перебуваючи з візитом у Дніпропетровську, заявив, що підписав закон, який дасть можливість заочно провести суд над Віктором Януковичем. Про це у своєму «Твіттері» написав прес-секретар президента Святослав Цеголко. Ще 7 жовтня  Верховна Рада ухвалила урядовий законопроект № 4448а «Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України щодо невідворотності покарання за окремі злочини проти основ національної безпеки, громадської безпеки та корупційні злочини». Це дозволить проводити заочні процеси проти підозрюваних, які переховуються від органів слідства та суду або перебувають за межами України, а також конфіскувати їхнє майно.  Можливість спеціального кримінального провадження стосуватиметься злочинів проти основ національної безпеки України та злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку.