Аграріям готують... біржу

В Україні планують створити товарну біржу. «Минулого тижня у нас були представники Чиказької товарної біржі, яка є найбільшою у світі за торгами. Ми хочемо запустити проект, щоб у нас в Україні була ефективно діюча товарна біржа», — озвучив завдання міністр аграрної політики та продовольства Олексій Павленко. Він вважає, що аграрні розписки, які цього року почали використовуватися в Україні як альтернативний механізм кредитування, з часом стануть біржовим інструментом. Наразі створена робоча група для запуску цієї площадки і ведуться переговори також із представниками Euronext.

Поява такої площадки виглядає цілком логічна, бо Україна — великий гравець на світовому ринку продовольства. З року в рік зерновий та сільськогосподарський експорт тільки зростає. У Меморандумі між Мінагропродом і зернотрейдерами сказано, що на продаж ще має піти 8,5 мільйона тонн продовольчої пшениці у 2015/2016 МР. Загальний обсяг експорту зерна становить 36,6 мільйона тонн, додає заступник міністра аграрної політики і продовольства Володимир Лапа. Але цифра може коригуватися залежно від стану озимих після перезимівлі. Нагадаємо, що за 2014/2015 МР зерновий експорт склав 34,6 мільйона тонн. Всього, за оцінками Мінагропроду, цьогорічний урожай очікується близько 59 — 60 мільйонів тонн.

Чи запрацює в Україні товарна біржа? І чому вона так і не з’явилася за 24 роки? Про це «День» запитав аграрних експертів.

КОМЕНТАРІ

Віктор СЛАУТА, колишній віце-прем’єр з АПК:

— Спроби створити таку біржу досить численні. Ми вже були свідками появи агропромислової біржі, зернової. То політичної волі не вистачає, то профільне законодавство «діряве». Був єдиний випадок, коли на базі Сумської області колишньому губернаторові Щербаню вдалося об’єднати продаж сільськогосподарської продукції на базі такого торговельного регіонального майданчика. Але на тому все спинилося. на заваді утворення такої біржі стоять дві перешкоди: неможливість здійснення валютного платежу при оформленні такого контракту і нерозвинутість фондового ринку загалом.

Леонід КОЗАЧЕНКО, президент Української аграрної конфедерації:

— На жаль, в Україні немає ринкового інструменту управління ціновими ризиками на сільгосппродукцію. Її вартість постійно змінюється під впливом коливання світових цін та кризових явищ, наприклад девальвації, в економіці країни-виробника. У світі виробники використовують у вигляді «страховки» цінових ризиків біржові ф’ючерси. Українським фермерам вони могли б допомогти зекономити близько 200 мільйонів доларів, або майже п’ять мільярдів гривень. Хто потрапляє в цю категорію застрахованих? Виробники зерна, пшениці, ячменю, соняшнику, олії, цукру, молока, м’яса. Дієвість цього інструменту підтверджує досвід США, де більша половина фермерів активно використовує біржові ф’ючерси. Він також дуже важливий при експорті для трейдерів. Чи потрібно це Україні? Звісно, наша держава є лідером в агровиробництві. Нам потрібен торговельний біржовий майданчик. У цьому питанні можна піти двома шляхами. Перший — використовувати ф’ючерси на базі зовнішньої платформи, як от Чиказька біржа чи Euronext. Для цього НБУ має дозволити українським компаніям перераховувати за кордон валюту для сплати хеджевого платежу. В чому проблема сьогодні? В Україні наразі немає клірингового фонду, який обслуговує ф’ючерсні контракти і проводить зовнішнє хеджування ризиків. Для України такий фонд повинен мати не менше ніж один мільярд доларів на такі операції. Суми значні, але не забуваймо, що цей фонд — не є збитковим. Тому в його утворенні мають бути зацікавлені в Україні. Наразі ж його немає. Тому на першому етапі залишається варіант роботи лише на базі зовнішніх площадок. А на другому, щонайменше через два роки, створювати власний майданчик в Україні. Причому такий майданчик може бути створено і у вигляді поєднання з міжнародними структурами. У такому разі українські фермери платитимуть хеджеві платежі українському кліринговому фонду й обслуговуватимуться в нашій країні, а трейдери — на Чиказькій чи якійсь іншій. Товарну ф’ючерсну біржу треба створювати негайно. І вона має бути універсальною: ризики мають хеджувати не тільки аграрії, а й металурги, енергетики та працівники інших галузей.