Чого Україні коштує передоплата «Газпрому»

Енергетична залежність України — це непостійна величина, що прагне до нуля, тобто до повної незалежності країни. Екс-міністр енергетики України, голова Всеукраїнської енергетичної асамблеї Іван Плачков нагадує, що на обговоренні у Верховній Раді перебуває декілька законопроектів, спрямованих на те, аби підняти видобуток газу, який серйозно скоротився в країні, що є одним із головних чинників незалежності. Який із них буде прийнятий, навіть напередодні обговорення в Раді абсолютно незрозуміло, бо парламентський комітет з ПЕК рекомендував «залу» прийняти не урядовий проект, а проект Юлії Тимошенко. «Енергетику заполітизували, — зазначає Плачков і додає: — Я думаю, що вона навіть «перезаполітизована» на догоду якимось інтересам, тоді як інтереси енергетики і передовсім інтереси громадян відсунуті убік».

ВСІ ТЕПЕР ЗАДОВОЛЕНІ?

Заступник міністра фінансів Олена Макеєва, природно, лобіює урядовий проект закону про зміни до податкового кодексу України з оподаткування газодобувних компаній. Вона визнає, що ще у квітні в уряді зрозуміли, що об’єми видобутку газу через завищену ренту істотно падають, і вирішили... ні, не виправляти допущену раніше урядом помилку, в результаті якої ренту на видобуток газу було піднято втричі (рентний вантаж збільшився в бюджеті 2015 року до 30,7 млрд гривень проти 10,2 млрд 2014 року, що призвело до посилення енергозалежності від країни-агресора). За словами Макеєвої, вирішили переглядати ренту. До цієї справи залучили таку відому консалтингову компанію, як IНS, яка зробила всебічний аналіз геологічних та економічних чинників видобутку газу в Україні.

Сергій ПАНЧУК: генеральний директор компанії «Куб-газ»:

Ви (народні депутати. — Ред.) тричі за рік змінювали Податковий кодекс і зараз говорите про те, що треба доопрацьовувати законопроекти. Поки ви їх доопрацюєте, галузі не буде. Видобуток за цей рік упав удвічі. Не можна так ставитися до роботи й до галузі. Стоїть новий дорогий канадський верстат. Ми не буримо. А в країні не вистачає газу, і ми агресорові робимо передоплату

На основі її рекомендацій і було розроблено урядовий законопроект 2352а. Відповідно до нього, незалежним газодобувним компаніям пропонується знизити ренту в два етапи: спочатку до 14 і 29 відсотків вартості видобутого газу (залежно від глибин до і нижче п’яти кілометрів), а надалі — до 10 і 20 %... з уведенням нового податкового інструменту, який широко використовується в світі, — додаткової надбавки до податку на прибуток. «Спочатку ця надбавка була 30 %, але потім її зменшили до 15 %», — розповідає заступник міністра. Крім того, при розрахунку об’єкта оподаткування не враховуються капітальні витрати на розвідку, дорозвідку і облаштування свердловин. Це компромісне рішення зробило законопроект таким, що відповідає як очікуванням бізнесу, так і держави, зазначає Макеєва.

Альтернативний законопроект, за її словами, передбачає таке ж зниження ставок, але критичним у ньому є питання про те, чи залишиться ставка в 70 % для компаній, що працюють на основі угод про спільну діяльність. «Тут наша позиція досить принципова, — підкреслює заступник міністра. — З метою припинення продажу газу для комерційних цілей і спрямування його на формування ресурсу для населення... залишили ставку 70%». До того ж, на її думку, спільна діяльність не передбачає капітальних вкладень, оскільки використовується матеріальна база чинних добувних підприємств і дохід у 30 %, що залишається після вилучення ренти, є достатнім для подальшого розвитку (з урахуванням зміни цін на природний газ).

Крім того, з 1 квітня 2017 року передбачено перехід на вільний ринок газу, що означає відмову від державного регулювання цін і встановлення однакових правил для всіх гравців цього ринку. Макеєва небезпідставно стверджує, що урядова модель газового ринку, викладена в законопроекті 2352а, є інвестиційно привабливою для тих, на кого вона поширюється. Але дещо сумнівним є її твердження про те, що вона задовольняє всіх гравців ринку. Адже зниження ставок ренти не передбачено для державних компаній, зокрема для найбільшого газодобувача країни «Укргазвидобування».

ХОРОША ЦІНА ВАЖЛИВІША ЗА ПОГАНУ РЕНТУ?

Але голова цієї компанії Олег Прохоренко не дуже переживає з приводу ренти в 70 %. Він хвалить уряд за те, що він уперше в українській історії «зважився і довів до кінця справу підвищення цін на газ для населення. Раніше було багато обіцянок, зобов’язань МВФ, але потім все це йшло в пісок. І так із року в рік». «Тому я підтримую колег із Міністерства фінансів — це дуже важлива і дуже важка справа. Ми розуміємо, що Мінфіну треба збалансувати потреби бюджету і забезпечити зростання економіки. Зокрема зростання видобутку газу. Ми, звичайно ж, зацікавлені у зниженні цієї ренти в 70%, але ще більше ми зацікавлені в тому, аби до кінця було доведено реформу ціноутворення на цьому ринку». Газівник ратує за те, аби, відповідно до зобов’язання перед МВФ, довести ціну для «Укргазвидобування» до рівня $150 за тисячу кубометрів». «Для нас важливий той інвестиційний ресурс, який залишається після сплати ренти», — пояснює він.

Євген ПАЛЄНКА, фінансовий директор «Полтавської газонафтової компанії»:

Ми не можемо працювати з коліс — нам треба планувати на п’ять, десять, а то й двадцять років. 3 серпня Верховна Рада разом із урядом розтоптала і знищила Податковий кодекс. Його статтю про гарантії стабільності і про те, що податки не можуть мінятися раніше, ніж за шість місяців

Ще одним небайдужим, принциповим захисником урядового законопроекту показала себе народний депутат Ольга Бєлькова. «Я є прибічником урядового законопроекту,          — говорить вона. — А законопроект пані Тимошенко далеко не єдиний у Раді. Сьогодні всі змагаються в питанні про те, як знизити ренту, але проблема в тому, що в реальності руки до цього не доходять. А саме це — одна з передумов того, аби зрушити з мертвої точки питання нарощування вітчизняного видобутку газу». При цьому вона підкреслює, що урядовий законопроект поширюється тільки на незалежні компанії. «На жаль, сьогодні уряд не висловив своєї позиції щодо державних компаній, які фактично є найбільшими постачальниками газу, — зазначає Бєлькова і вказує:   — Інтригу довкола цього закону можна було б істотно приглушити, якби ті ж ставки були використані і для державних компаній».

«ОБДУРИЛИ»

Але серед гравців ринку далеко не всі змогли оцінити рентний «відступ», який нарешті подарував уряд. Генеральний директор компанії «Куб-газ» Сергій Панчук зазначає, що приватні газодобувні компанії 2014 року збільшили видобуток на 33 %, і ставить запитання політикам: «За останній рік ви зробили політиками також і нас. А перша наша зустріч із паном Коболєвим була у червні минулого року. Тоді нам сказали: 50 % закачайте у підземку. Потім народилася постанова, якою знищили ринок газу, що перебував тоді у зародку. Ми протестували і навіть виграли суди. І в мене запитання до уряду: когось за це покарано?». А народних депутатів Панчук звинувачує в тому, що вони «зґвалтували українське законодавство»: «Ви тричі за рік змінювали Податковий кодекс і зараз говорите про те, що треба доопрацьовувати законопроекти. Поки ви їх доопрацюєте, галузі не буде. Видобуток за цей рік упав удвічі. Не можна так ставитися до роботи й до галузі. Стоїть новий дорогий канадський верстат. Ми не буримо. А в країні не вистачає газу, і ми агресорові робимо передоплату».

Фінансовий директор «Полтавської газонафтової компанії» Євген Палєнка нагадує, що нафтогазовий комплекс — не ятка, де торгують пивом. «Ми не можемо працювати з коліс — нам треба планувати на п’ять, десять, а то й двадцять років. 3 серпня Верховна Рада разом із урядом розтоптала і знищила Податковий кодекс. Його статтю про гарантії стабільності і про те, що податки не можуть мінятися раніше, ніж за шість місяців. Для іноземного інвестора це була катастрофа. Нам обіцяли, що рента змінитися з 1 січня — всі пам’ятають, вона приймалася як тимчасовий захід. Але ми розуміли, яка ситуація в країні... Але нас із 1 січня обдурили. Обдурили уряд із Верховною Радою. Після всіх наших зустрічей нам обіцяли, що після 1 травня ставки рентної плати зміняться. Щось відбулося? Ні. Нам обіцяли, що все зміниться з 1 липня. І знову те ж саме. Останній термін був 1 жовтня. Цього дня мої інвестори з Лондона зателефонували і попросили прислати зміни до Податкового кодексу з 1 жовтня. Я відповів, що їх немає. «Значить, нас знову обдурили», — сказав інвестор».