Про «газовий присмак» Мілана

На саміті форуму «Азія — Європа» (АСЕМ) у Мілані, що відкривається сьогодні, лідери країн Євросоюзу і Президент України Петро Порошенко проведуть перемовини з російським президентом Володимиром Путіним. На них, за словами Порошенка, обговорюватимуться «питання встановлення миру в Україні, забезпечення мирного процесу, розвиток політичного процесу, деескалація ситуації на сході країни». І, природно, не буде забуто також і газовий конфлікт між Росією і Україною. «Увесь світ покладає надії на Міланський саміт», — зазначає Президент України.

Спікер МЗС України Євген Перебійніс на брифінгу в середу поділився сподіваннями української сторони. «Ми чекаємо значного прогресу у виконанні Мінських угод, — наголосив він. — Передусім, це досягнення стійкого режиму припинення вогню, завершення процесу повернення заручників, громадян України, зокрема й тих, які утримуються на території Росії, це ефективний контроль на кордоні — тобто все те, що передбачено мирним планом Президента».

Як бачимо, делегація України вирушає до Мілана, сповнена оптимізму. І для цього є серйозні передумови. Агресор вперше після початку збройного конфлікту начебто продемонстрував бажання домовлятися. На початку цього тижня стало відомо, що Росія знизила вимоги щодо першого траншу боргу України за природний газ з $2 мільярдів до $1,454 мільярда. Водночас Україна скоротила заявку на зимові постачання газу з 5 до 4 мільярдів кубометрів, що не дуже відповідає російським інтересам. Проте це було зустрінуте в Москві досить спокійно.

Пояснення всьому цьому можна знайти на сайті Ель-Мюріда (Анатолія Несміяна) — непогано поінформованого палкого прибічника донецьких сепаратистів і особистого друга Стрєлка (Ігоря Гіркіна). «Поки що відомо (звісно, без жодних офіційних підтверджень), — пише цей фахівець з воєнних конфліктів, — що Москва в жорсткій формі наполягатиме на транзитному коридорі до Криму і безперешкодному постачанні Криму через материк».

«Минулого тижня і Порошенко, і єврочиновники порушували цю тему, до того ж у досить нервових тонах, — нагадує Ель-Мюрід про берлінські переговори. — Судячи з усього, Москва має намір загрожувати силовим розв’язанням проблеми в разі, якщо її так і не буде вирішено через домовленості. Порошенко, як видається, готовий надати такі гарантії. Проте є і зустрічна пропозиція, яка, до речі, неодноразово озвучувалося і вголос. Київ украй зацікавлений у відновленні якщо не контролю, то хоча б присутності вздовж всього кордону Новоросії і Росії».

«Ще одна тема, що прямо випливає з проблеми коридору і кордону, — газові домовленості. Зрозуміло, що інтерес «Газпрому» — в недопущенні зриву постачань газу до Європи. Втрата українського ринку болюча, але допустити ще й проблеми на європейському ринку для енергетичної супердержави, критично залежної від торгівлі вуглеводнями, просто неможливо. Звідси і поза прохача, хоча зовні Москва прагне будь-що зберегти вигляд «не дуже й хотілося».

Генерал польської армії у відставці, колишній заступник міністра оборони Вальдемар Скшипчак сказав УНІАН на Baltic Business Forum у Свиноусті, що взимку російські війська можуть спробувати пробити коридор до Криму. «Це будуть тисячі смертей. За рік-два Путін отримає проблему, тому що матері цих солдатів нагадають про себе і запитуватимуть: чому вони загинули?» На думку генерала, Путін може відмовитися від ідеї «пробити коридор» з Росії до Криму завдяки політичному тиску західних держав.

І майбутній Верховний представник ЄС із зовнішньої політики Федеріка Могеріні напередодні саміту в Мілані заявила, що не можна дозволити Росії пробити сухопутний коридор до Криму. Як Європа реалізуватиме цей намір? На попередньому газовому саміті в Берліні Єврокомісія явно продемонструвала спробу догоджати Росії і фактично виступала з нею одним фронтом. Не випадково у РФ похвалили позицію ЄК. «Ми гідно оцінюємо еволюцію підходів Єврокомісії, яка активно підключилася до пошуку компромісу», — сказав очільник російського МЗС Сергій Лавров і спробував на цьому сприятливому тлі зробити ще й рекламу будівництву газопроводу «Південний потік», додавши, що «з урахуванням наближення холодів проблема набуває більш ніж актуального характеру».

Тим часом Україна, йдучи на перемовини, в яких звучатиме газова тема, постаралася зміцнити свої правові позиції і додала ще один позов до Стокгольмського арбітражу, вимагаючи переглянути також і контракт із «Газпромом» на транзит російського газу до Європи. Міністр юстиції України Павло Петренко називає аргументи України в газовому спорі з Росією у Стокгольмському арбітражі дуже сильними. «Ми чекатимемо рішень суду, і вони будуть справедливими і законними», — переконаний він. А в «Нафтогазі України» вважають також за потрібне змінити систему тарифоутворення на транзит відповідно до європейських норм. Окрім цього, український газовий холдинг вимагає компенсації у зв’язку з недопостачанням «Газпромом» газу для транспортування.

Дедалі більше аргументів з’являється і для перегляду головного предмета газового спору — ціни на газ. У контракті від 2009 року вона прив’язується до так званого нафтового еквіваленту. Тим часом європейські країни дедалі частіше домагаються від «Газпрому» переходу на іншу систему ціноутворення, що ґрунтується на спотових цінах. Відомий експерт нафтогазового ринку Михайло Корчемкін зазначає, що 2005 року частка нафтової індексації у ціноутворенні на європейських газових ринках становила приблизно 78%, а частка спотової газової індексації — близько 15%. 2013 року частка нафтової індексації знизилася до 43%, а частка споту зросла до 53%.

Експерт з енергетики Богдан СОКОЛОВСЬКИЙ, відповідаючи на запитання «Дня», наголосив, що Росія під час перемовин буде вимушена йти на поступки, але при цьому не припинить висувати Україні в газовому питанні всілякі умови. Він наполягає на тому, що «будь-яка домовленість в газовому питанні буде можливою і легітимною в очах українського народу лише в разі повного припинення агресії Росії». «Я не знаю такого прикладу в історії, — додає експерт, — коли б жертва співпрацювала з агресором. Будь-яку економічну співпрацю з агресором сьогодні не можна розцінювати інакше, як зраду. Тим паче, що Україна вже має досить газу для того, щоб пройти зиму».

 Заступника голови Міненерговугілля і президента Mіжнародного енергетичного клубу Q-klab Олександра ТОДІЙЧУКА «День» знайшов у Берліні, де триває Міжнародний газовий конгрес. Відповідаючи на запитання «Дня» про тотожність чи рівноцінність можливої поступки України щодо створення коридору для постачання Криму з континенту обговорюваним поступкам Росії в газовій сфері, він сказав: «Я вважаю, що коридор не означає визнання Криму російським. Його, на мою думку, все ж потрібно створювати. Все ж таки в Криму мешкають різні люди, і серед них багато тих, хто підтримує Україну. А там гостро, зокрема й для цих людей, стоять питання продовольчого і енергопостачання. Інша справа, які настільки ж життєво важливі умови може зі свого боку висунути Росії Україна. Вони мають бути настільки ж важливими для нас, як і для Криму». Рівноцінними умовами з боку України Тодійчук вважає вимогу переглянути обидва газових контракти від 2009 року — і щодо ціни газу, що постачається Україні, і щодо його транзиту територією нашої країни до країн Євросоюзу. Ці контракти мають відповідати законодавству Євросоюзу, переконаний експерт.