Три поради від бізнес-омбудсмена

В Україні почав працювати інститут бізнес-омбудсмена, ініційований Європейським банком реконструкції і розвитку. Його очолив Альгірдас Шемета, колишній комісар ЄС з питань оподаткування, митних питань, статистики, аудиту та боротьби з шахрайством. На його думку, Україна потребує негайних змін. Зокрема, він визначає кілька напрямів для реформування і поліпшення умов ведення бізнесу.

•  За словами бізнес-омбудсмена, Україні насамперед потрібно провести реформу держслужби. «На основі особистих спостережень та з власного досвіду можу сказати, що дуже важливо провести реформу держслужби якомога швидше, щоб держава служила суспільству, а не було його начальником», — говорить він. Альгірдас Шемета вважає, що сьогодні є досить великий розрив між тим, що ми бачимо на вищому рівні державної влади і тим, що відбувається на її нижніх рівнях. «Бізнес не часто зіштовхується з міністрами і їхніми заступниками. Частіше він працює з місцевими регуляторами. А там реформа вкрай потрібна», — пояснив Шемета. На його думку, це значно ускладнює роботу бізнесу.

•  Друга необхідна реформа стосується контролюючих органів. «Потрібно, щоб контролюючі органи працювали не на покарання бізнесу, а навпаки, допомагали йому відповідати певним вимогам», — вважає він. Щоби зробити все правильно, бізнес-омбудсмен пропонує застосувати міжнародний досвід. Наприклад, скласти список першочергових вимог, яким повинен відповідати бізнес, надіслати такі листи підприємствам заздалегідь перед перевіркою. «Потім перевірка полягатиме в розстановці галочок над тим, що зроблено, а що ні», — говорить омбудсмен.

•  Крім того, за словами Шемета, необхідно реформувати сферу держзакупівель. Йдеться про якнайшвидше її переведення на електронну платформу, а також проведення реформи державних підприємств, ключовою ціллю якої було б підвищення прозорості їх діяльності та призначення керівництва.

«Бізнес-клімат в Україні залишається досить важким. Війна, корупція та інші проблеми, що роками роз’їдають суспільство, — це негатив, який заважає країні розвиватися. І навіть, попри те що в щорічному рейтингу ведення бізнесу Doing Business за 2014 рік Україна піднялася на 16 позицій, цього недостатньо, щоб стверджувати, що все стало добре. Проте я хотів би дати позитивний прогноз для України. Якщо буде сильна політична воля продовжити впровадження важливих для країни реформ, я упевнений, що будуть створені умови для притоку інвестицій, адже потенціал України інвестори розуміють добре», — додав «Дню» Альгірдас Шемета.

Утім, чи зможе одна особа змінити правила бізнес-гри в масштабах країни? З чого потрібно починати, щоби постать бізнес-омбудсмена стала помітною? Про це «День» запитав експертів.

Андрій НОВАК, голова «Комітету економістів України»:

— Посада бізнес-омбудсмена не допоможе в нашій ситуації. Тому що над цим має працювати не одна людина (навіть якщо вона і суперпрофесійна), а ціла система в податковій, бюджетній та адміністративній сферах. Звісно, що він може допомагати поліпшувати реформи. Тут є де працювати. Адже наразі детального плану модернізації країни в уряду так і немає.

Список реформ, які потрібно написати з нуля, величезний. Наприклад, у податковій сфері треба кардинально скоротити кількість податків. Той обман, який представили бізнес-середовищу під виглядом зменшення із 22 до дев’яти податків — це банальне перегрупування. А їх кількість навіть трохи зросла. Друга реформа — бюджетної системи і поступова децентралізація. Необхідна також справжня пенсійна реформа з переходом з однорівневої солідарної системи на дво— і трирівневу.

Згоден з бізнес-омбудсменом, що слід якнайшвидше змінити і систему державного управління, яку варто починати зі структури КМУ. Адже в Україні державної власності все менше і менше, а міністерств — все більше. Не можна забувати й про НБУ, його принципи роботи, щоб нарешті позбутися практики «робити що хочу» чи то в валютній політиці, чи рефінансуванні.

Це все завдання для виконання. Інакше інвестиційний тиск у країні і далі падатиме. Ми вже бачимо, що обсяг прямих іноземних інвестицій в Україну знизився істотно: у порівнянні із 2013 роком — мінус 4 мільярди доларів. Навіть внутрішні інвестори поступово переорієнтовуються на інші країни.

Сергій ПРОХОРОВ, перший віце-президент УСПП:

— Головне завдання бізнес-омбудсмена — повертати довіру бізнесу до влади. Він має показати справедливість рішень, які впроваджуються в життя. Бізнес-омбудсмен повинен над цим працювати кожного дня.

Зробити йому це буде складно, адже наразі Україна опинилася у складному становищі: ми на 136 місці в рейтингу ведення бізнесу. Поряд з нами (за економічними показниками) — Сьєрра-Леоне. Україна має 8 тисяч доларів ВВП на душу населення і ставить планку підняти його до 16 тисяч доларів до 2020 року. А сусідня Білорусь уже має 17 тисяч доларів. Уявляєте розрив?

Тому інститут бізнес-омбудсмена є плацдармом для поліпшення бізнес-клімату. Якщо буде довіра, відчуття справедливості, то це приведе до зростання внутрішнього ринку і, відповідно, економіки. Одне з головних завдань омбудсмена — припинити незаконний вплив влади на можливості перерозподілу власності.

Щоби його діяльність була ефективною, треба контактувати з впливовими об’єднаннями громадськості та бізнесу. Варто й надалі удосконалювати електронну систему закупівель. Перші позитивні кроки для цього вже зроблені. Результат ми бачимо на закупівлях Міноборони. А розмов про те, що країна ще не готова — було безліч. Але захотіли — і зробили.

Олександр ПАСХАВЕР, президент Центру економічного розвитку:

— Інститут бізнес-омбудсмена мені подобається. Адже таким чином виникає додаткове джерело законного впливу на владу. А його успіх залежить від особи, яка буде ним керувати. Я не можу належно оцінити омбудсмена, який відповідає за права людини, проте я, як звичайний громадянин, про нього нічого не чую.

Єврокомісар у минулому — це дуже добре. Втім, як він поводитиметься в чужій країні — на це ще треба подивитися.

Питання в тому, які в нього взаємовідносини з владою. Звичайно, та постреволюційна атмосфера, яка зараз є в країні, сприяє тому, щоб він допомагав людям. Подивимося.

Зазначається, що в обов’язки бізнес-омбудсмена входить приймати скарги людей щодо незаконного впливу держави на бізнес. У нього немає права судити та карати, але є право вказувати владі на її недоліки. Думаю, що він скористається цим правом, як і кожен омбудсмен. Ефективність цього інституту, як і його керівника, залежить від того, на скільки серйозно це сприйме суспільство. Тобто, наскільки воно вбачає в ньому цінність. Якщо всім буде начхати на його функцію, то нічого й не буде. А якщо до його ролі поставляться з повагою, то буде відповідний ефект. Але повторюю, що постреволюційне суспільство — дуже чутливе до подібних посад та функцій.