Дорогами Михайла Вербицького

У Львівській області пік святкувань 200-річчя від дня народження видатного композитора, священика, автора музики гімну «Ще не вмерла Україна» Михайла Вербицького (нагадаємо, «День» писав про заплановані заходи у № 3 від 15 січня) припаде на Яворівський район, адже тут він колись служив парохом у сільських церквах — Залужжя, Завадові, також правив у сестер-василіянок у місті Яворів, та й місце, де він похований, — село Млини у Польщі — колись теж належало Яворівському району. Цікаво, чи пам’ятають щось у тих місцях про Михайла Вербицького, що там збереглося з тих часів?

З цими запитаннями вирушаю на Яворівщину.

...Колись Михайло Вербицький долав 25 кілометрів на конях, щоб приїхати з Млинів у Яворів, до сестер-василіянок. Він навчав їх співу й навіть гри на гітарі. Тоді це був великий монастир: добротне приміщення із садом, господарськими будівлями, які збереглися й донині, у той час там перебувало орієнтовно сто монахинь. Нині в цьому приміщенні — Яворівська районна лікарня, у колишньому храмі — хірургія.  На стіні під час ремонту знайшли автентичний розпис тих часів... Сьогодні у монастирі — п’ять монахинь. Недавно сестри привезли із Варшави копії старих «Хронік» монастиря, які вивезли до Польщі 1944 року — тоді радянська влада закрила монастир. Зараз із ними знайомляться. Із реліквій, які були в той час у монастирі, збереглась лише ікона Матері Божої з Дитятком. Сестри її десятиліттями переховували. Мабуть, біля цієї ікони молився отець Михайло Вербицький.

У СЕЛІ ЗАЛУЖЖЯ ОТЕЦЬ ВЕРБИЦЬКИЙ БУВ ПАРОХОМ У 1852 —1853 РОКАХ, НЕПОВНИЙ РІК. ТЕПЕР ТУТ НОВИЙ ХРАМ, УЖЕ ТРЕТІЙ ІЗ ЧАСІВ МИХАЙЛА МИХАЙЛОВИЧА

Село Залужжя  —  всього за п’ять кілометрів від Яворова. Тут отець Вербицький був парохом  у 1852 — 1853 роках, неповний рік. Біля нової церкви, яка збудована зовсім недавно, збереглася стара  дерев’яна  дзвіниця — як реліквія з тих давніх часів. Це вже третя  церква з часів Вербицького — тодішню селяни розібрали як таку, що вже не придатна, і збудували нову дерев’яну  церкву. Кілька років тому її пограбували і спалили, довелося знову будувати нову. Ще з давніх реліквій можна побачити стару дерев’яну фірту — пам’ятку дерев’яної сакральної архітектури. От через цю фірту й ходив Михайло Вербицький на церковне подвір’я. Чогось іншого у цьому селі не збереглося — церква багато років була закрита.

IКОНОСТАС У ХРАМI СЕЛА ЗАВАДIВ. У СЕЛІ  ПЛАНУЮТЬ СТВОРИТИ МУЗЕЙ МИХАЙЛА ВЕРБИЦЬКОГО

А справжні реліквії знайшлися у віддаленому від району селі Завадів, де отець Михайло Вербицький був парохом із 1850-го до 1852 року: старі богослужбові книги, якими користувався священик, фелоні (священицький одяг), старі хрести, ікони, й найцікавіше — метрична книга тих часів, де є записи отця Вербицького про народження, вінчання, смерть своїх парафіян. З тих записів видно, що мав дуже рівний і гарний почерк. Речі збереглися тому, що в цьому селі церква була весь час діючою. Тепер  у Завадові  планують створити музей Михайла Вербицького, й віднайдені речі стануть основою цього музею.