«Повстання» — у минулому, попереду — вибори...

Стриманий Віталій Ковальчук відповідав на запитання цілком очікувано, без явних відхилень від загального курсу партії, не забуваючи при цьому вплітати в канву своїх відповідей фрази, які, немов мантру, повторює більшість ударівців. «Європейськість, відкритість, прозорість», — не втомлювався декламувати пан Віталій.

Якщо ж приглядатись уважніше, прискіпливіше, суб’єктивніше, то справжні емоції Віталія Ковальчука виказували його жести й міміка, часте відведення погляду в бік прес-секретаря і небажання сказати щось зайве. Радше схвальна оцінка дій соратників, про яких говорив або добре, або нічого, і зважена, рамкова позиція щодо діяльності своїх політичних опонентів — яскраве тому підтвердження. Як висновок, після пари десятків хвилин інтерв’ю розумієш: «сірий кардинал» «УДАРу», як його назвали журналісти, насправді не такий уже й закритий політик, радше навпаки — прагне публічності.

Наскільки це вдалося — пропонуємо прочитати в нашому інтерв’ю з народним депутатом від партії «УДАР» Віталієм КОВАЛЬЧУКОМ.

— Пане Віталію, в п’ятницю фракція ВО «Свобода» принесла у сесійний зал Верховної Ради прапор УПА та банер з анонсом Маршу УПА. На знак протесту регіонали й комуністи демонстративно вийшли із залу. Виходить, свободівці фактично зірвали засідання. Чи підтримуєте ви такий крок своїх колег по опозиції?

— Я думаю, що тут якраз треба оцінювати кроки Партії регіонів і комуністів, адже було доволі дивно спостерігати за їхньою реакцією з приводу того, що вони відмовилися брати участь у засіданні. Вважаю, це був хибний крок. Спостерігаючи за їхніми діями, я зробив для себе один висновок: члени Партії регіонів із комуністами чи без них вкотре намагаються створити у Верховній Раді конфронтацію. Знову йде сценарій переділу України.

— Підігрування «Свободи» в цьому не вбачаєте? Все-таки це досить провокативний вчинок з їхнього боку.

— Залежить, як на це дивитися. Принаймні у мене не виникло розуміння того, що це була якась спланована провокація з боку «Свободи». «УДАРу» також закидали те, що ми буцімто порушуємо норми регламенту, бо ходимо у символіці. Та якось дивно чути про те, що ми не можемо носити одяг, який вважаємо за необхідне, навіть якщо на ньому присутня яка-небудь символіка. Переконаний, ми при цьому не порушуємо жодних норм регламенту.

«АКЦІЯ «УКРАЇНО, ВСТАВАЙ!» — ПЕРЕГОРНУТА СТОРІНКА»

— До речі, щодо згаданої вами символіки. Зараз ударівці ходять до парламенту в червоних светрах із символікою ЄС та картою України, на яких написано...

— «Україна — це Європа!» (Радісно).

— ...є люди, які з цим сперечаються? У чому сенс одягань?

— Це наш месидж, який ми хочемо донести до громадян України стосовно того, що Україна має єдиний стратегічний вибір — це європейський шлях розвитку. Сьогодні ми свідомі того, що цю позицію все-таки необхідно доносити до людей, оскільки соціологічні дослідження показують, що є певна категорія українців, яка все ще налаштована на рух країни до Митного союзу.

— Але ця яскрава картинка спрямована більше на пересічних громадян...

— Безумовно.

— ...чи на депутатів?

— Вона у тому числі спрямована й на депутатів, і на тих людей, які спостерігають за діями, що відбуваються у Верховній Раді. Зараз ми проводимо низку акцій по Україні, і всі вони об’єднані спільним гаслом: «Україна — це Європа». Ми пропагуємо те, що Україна повинна підписати Угоду про асоціацію і згодом стати частиною Євросоюзу.

— Якщо ми вже торкнулися теми «ходіння в народ», то 18 травня під час завершального етапу акції «Україно, вставай!» опозиція оголосила, що 24 серпня всі знову разом зберуться, і це стане початком серії нових мітингів. Як наслідок — кожна опозиційна політсила День незалежності святкувала порізно, а про «Україно, вставай!» взагалі ніхто не згадує. З чим це пов’язано?

— Те, що кожна опозиційна політична сила провела свої заходи окремо, не суперечить задекларованому 18 травня. Рішення стосовно того, що до Дня незалежності опозиційні партії готують свої святкові заходи, було погоджено за два чи три тижні до 24 серпня. Тому тут не треба шукати якогось підтексту.

Хочу також додати, що зараз ми спільно вирішили йти пропагувати свої ідеї до людей, більше спілкуватися з ними, отримувати зворотний зв’язок, тому опозиція сьогодні діє в основному в форматі зустрічей із громадянами.

— Це тому зараз про акції «Україно, вставай!» вже нічого не чути?

— (Посміхається). Я перегорнув би вже цю сторінку.

— Просто доволі дивно виглядає, коли ви анонсуєте новий етап акції восени, люди його очікують, а потім «перегортаєте цю сторінку». Поки виглядає так, що є якась «календарна революція» з перервами на канікули, яка продовжиться лише тоді, коли це буде вигідно конкретним політсилам.

— Я не розділяю таку вашу точку зору. Піднімати Україну можна і треба різними способами.

— Я лише ретранслюю настрої, які панують у суспільстві.

— ...Тому що політичні сили обирають той шлях діалогу з людьми, який на той чи інший період є прийнятним і оптимальним, у першу чергу, для людей. Ми вирішили, і я вже на цьому наголосив, що сьогодні треба все-таки більше бути в діалозі з людьми. Тому ми в «УДАРі» анонсували, і вже найближчим часом розпочнемо, тур лідера нашої політичної сили Україною. Ми бачимо, що і наші колеги по опозиції також організовують подібні заходи. Вони спрямовані на свій електорат, і я не бачу в цьому нічого незвичайного.

«БАЖАННЯ ВЛАДИ ЗВІЛЬНИТИ ЮЛІЮ ТИМОШЕНКО НЕМАЄ»

— Ваша позиція зрозуміла. Продовжуючи тему координації дій опозиції, позиція «УДАРу» щодо необхідності визначення єдиного кандидата від опозиції на виборах 2015 року вже у першому турі наразі резонує з позицією лідерів інших опозиціонерів. Чи ведуться зараз з цього приводу дискусії в середовищі опозиції й які аргументи ви наводите своїм теперішнім соратникам для того, щоб вони все-таки підтримали вашу точку зору?

— Такі дискусії ведуться, й «УДАР» наголошує, що треба не пізніше, ніж навесні 2014 року, остаточно визначитися щодо цього питання, тому ми поки що виступаємо модераторами даного процесу. Головний аргумент: якщо буде єдиний кандидат, це забезпечить  перемогу демократичних сил уже в першому турі, унеможлививши  перемогу Януковича. Зараз, як на мене, головне — якщо ми захочемо домовитися і визначити єдиного кандидата, то ми неодмінно зробимо це.

— А аргументи, які вам надають представники інших опозиційних політсил щодо недоцільності такого кроку, вас не переконують?

— Знаєте, виходячи з того, що сьогодні опозиція знаходиться в консультаціях, ми відкриті, щоб вислуховувати аргументи своїх колег, і так само маємо право доносити до них власні аргументи. Проте, думаю, що ми все-таки визначимося з цього питання і доведемо беззаперечну доцільність висунення єдиного кандидата від опозиції вже у першому турі. Нагадаю, що в угоді, яка була підписана 18 травня між трьома опозиційними силами, чітко прописано: якщо вибори проводитимуть в один тур, то опозиція відразу висуне єдиного кандидата. Зараз же виникає конкретне питання: що заважає визначити кандидата від опозиції вже у першому турі, навіть якщо збережеться існуюча система виборів президента? Що заважає?

— І що заважає?

— Вважаю, відповідь на це запитання є очевидною, але впевнений, що ми знайдемо спосіб переконати в нашій правоті й інших опозиціонерів.

— До речі, а чи розпочали вже підготовку до виборів 2015 року у вашій партії?

— Знаєте, тільки-но закінчуються одні вибори, для будь-якої політичної сили одразу ж  розпочинається підготовка до наступних. Безумовно, ми й не зупиняли цей процес, і зараз він перебуває у фазі активного розвитку.

— Координуєте свої дії з іншими силами опозиційного табору?

— Гадаю, ви спостерігаєте й бачите, як опозиція досить консолідовано визначає свою позицію зі стратегічних питань. Безумовно, в нас є розбіжності, тому що в нас різні ідеології, але все, що стосується питань боротьби з режимом Януковича й перемоги над цим режимом, то тут ми, безумовно, діємо спільно.

— Але поки так виглядає, що євроінтеграційний козир, який увесь час був у руках опозиції, наразі перехоплено владною партією. Які ще гасла є в арсеналі опозиції?

— (Незадоволено посміхається.) Справа ж не в гаслах. Головне, що повинна представити опозиція і єдиний кандидат у президенти, — це бачення майбутнього країни, шляху її розвитку. Стратегію успіху країни — того, чого ми досягнемо після перемоги демократичного кандидата. Тому сьогодні треба розмірковувати на тему, якою буде Україна, й бути готовими до майбутньої відповідальності за здійснення тих чи інших перетворень у державі.

Що стосується начебто того, що Президент Янукович і партія влади сьогодні підняли прапор євроінтеграції, то хочу зазначити, що останні дії й партії влади, й Президента дають підстави говорити про те, що Угоду про асоціацію може бути не підписано. Євросоюз чітко заявив: необхідно виконати всі критерії, які є в «списку Фюле». Я маю на увазі як ухвалення всіх євроінтеграційних законів (європейських не тільки за формою, а й за змістом), так і необхідність звільнення Юлії Тимошенко. Якщо ці умови не будуть виконані, Угода може бути не підписана. І це не жарти. На мою думку , влада це розуміє. І свідомо не здійснює кроків для успішного результату Вільнюського саміту.

— Сьогодні Янукович заявив про те, що майже всі критерії зі «списку Фюле» українська влада виконала...

— Майже всі, але не всі. Немає бажання влади звільняти Юлію Тимошенко, не ухвалено всі євроінтеграційні закони. Але ж ми всі розуміємо, що питання звільнення Тимошенко — це питання цінностей Європейського Союзу.

«ВКЛЮЧЕННЯ У ФРАКЦІЮ ДЕПУТАТІВ, ЯКИХ ОБРАЛИ ЧИ ВИСУВАЛИ ВІД ІНШИХ ПОЛІТСИЛ, В «УДАРі» НЕ РОЗГЛЯДАЮТЬ»

—  Також «УДАРу», зокрема, доволі часто закидають співпрацю з партією влади. Останні дослідження ОПОРИ кажуть про те, що ці звинувачення є не такими вже й безпідставними (згідно з їхніми даними, «УДАР» у парламентській залі краще може порозумітися з Партією регіонів, аніж зі «Свободою» чи «Батьківщиною»), а нещодавня заява, нехай і доволі одіозного Чечетова про те, що в Партії регіонів із «УДАРом» склався такий собі «союз розумних людей»,  дає черговий привід для сумнівів.

— Я вважаю, що треба виходити з того, що принаймні протягом останньої сесії більшість законопроектів, які розглядалися в парламенті, були євро інтеграційними, й ми чудово розуміли: без наших голосів вони не можуть бути прийняті. Але при цьому казати, що є якась співпраця, підігравання партії влади або ж синхронне голосування, — абсолютно немає підстав. Зрозуміло, що зі слів представників ПР — це свого роду дрібна провокація, але я переконаний, що партія «УДАР» довела своїми діями у Верховній Раді власну опозиційність. І люди це бачать.

— Але поки ці методи не спрацьовують, то ваші політичні опоненти шукатимуть інші, більш дієві способи боротьби проти вас.

—  Звісно. Переконаний, що вони будуть досить цинічними й зухвалими. Це будуть потоки відвертої брехні та бруду. Тобто — те, що ми спостерігаємо й зараз, але з часом воно  тільки посилюватиметься. Проте ми до цього готові, адже в нас є єдиний вибір — перемога, й ми до цієї перемоги йдемо.

— Щодо цієї можливої перемоги у 2015 році...

— Чому можливої? Перемоги. (Усміхається).

— ...У одному зі своїх інтерв’ю ви  свого часу заявили, що до вашої фракції надходять пропозиції від інших народних депутатів щодо можливості приєднання до команди «УДАРу» в парламенті, але ви поки не виявляєте бажання приймати їх у свої лави. Чому?

— Наша позиція щодо цього є чіткою: ми не розглядали й не розглядаємо зараз питання приєднання до нашої фракції народних депутатів, які були обрані чи висувалися від інших політичних сил. Адже якщо людина зраджує власну фракцію, то де гарантія, що вона потім знову не зрадить, але вже нас? Той, хто зрадив раз, зрадить і вдруге.

— Просто цікавою з цього приводу є думка іншого члена вашої фракції — Павла Рябікіна, яку він висловив у своєму інтерв’ю Forbes.ua про те, що «до жовтня 2014 року у фракції «УДАРу» буде близько ста людей». Як прокоментуєте?

— Безумовно, через певний проміжок часу велика кількість депутатів буде налаштована на те, щоб підтримувати нашу політичну силу й нашого лідера Віталія Кличка, й ми ніяким чином не забороняємо цього робити. Проте не варто ставити знак рівності між питанням підтримки Віталія Кличка, принаймні якщо ми зараз говоримо про вибори 2015 року, і членством у фракції партії «УДАР».