Приречені на коаліцію...

Швидко і головне — добре сформувати парламентську коаліцію — перший тест на якість для нового парламенту.  Часу на розкачку немає. Військові експерти в один голос заявляють про серйозну активізацію російського агресора як у себе вдома, так і на території Донбасу. Складною є ситуація в економіці. В суспільстві наростають апатія і розчарування.

Суспільство зробило свій вибір, делегувавши в новий постмайданний парламент абсолютну більшість з проєвропейських партій. Тепер справа за політиками.

Що заважає швидко сформувати коаліцію  Конкуренція, зовнішні впливи, амбіції... Мабуть, все разом. Але домовлятися, як не крути, доведеться. Основні гравці в середу оприлюднили свої коаліційні угоди і підходи до формування парламентської більшості. У вчорашньому номері ми вже писали про те, що на цьому етапі жорсткої конкуренції ініціативу перехопив прем’єр-міністр Арсеній Яценюк (лідер «Народного фронту»). І справа не тільки у яскравому виступі голови уряду, а й в підходах до формування коаліції і уряду, які він представив.

Країна сьогодні надзвичайно чутлива до того що і як робиться. От наприклад, як відреагував на довкола політичні події користувач «Фейсбук» Дмитро Романюк:  «Жити по-новому, а підходи старі. «Асоціацію підписали», дату перенесли. «Боєць у АТО повинен отримувати 1000 грн. в день», отримує в місяць. «Посади трьох своїх друзів», а заступника прикрий. «За професійну армію», а міністр Гелетей. «У Києві парад», в Іловайську — котел. «Квот при формуванні кабміну не буде», а портфелі ділять між «своїми». «За прозорий підбір персоналу», а в адміністрації більше половини поміняли без конкурсу. «Проти кумівства», син — в парламенті. «Рошен» продаю», а він не продається. «За свободу слова», а прокурору — порушили кримінальну справу проти журналіста. Вибори пройдуть чесно, в «день тиші» буду віщати. За парламентсько-президентську республіку, рулити парламентом буду Я. Ось такий от підсумок піврічної діяльності і відповідно причина програшу на виборах».

ЕКСПЕРТ: «НАСТУПНЕ СКЛИКАННЯ ПАРЛАМЕНТУ МОЖЕ ПЕРЕТВОРИТИСЯ НА ВЕРХОВНУ РАДУ ПОЛІТИЧНОЇ ТУРБУЛЕНТНОСТІ» / ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»

Та учора вже всі розмови точились навколо посад і прізвищ, а не довкола принципів та підходів, чи якості реформ, довкола яких об’єднуватимуться політичні партії. Попри заяви учасників переговорів про неприпустимість квотного принципу, торги тривають. В ЗМІ вже з’явилася інформація про деяких претендентів на посади в уряді та парламенті. Віце-прем’єра або спікера віддають Володимиру Гройсману. Ще одна кандидатура на посаду голови ВР — Юрій Луценко. Міністр охорони здоров’я — Ольга Богомолець. Міністр  — Віктор Пинзеник. Міністр аграрної політики або голова Івано-Франківської ОДА — Анатолій Матвієнко. Міністр освіти — Сергій Квіт. Міністр фінансів — Андрій Пишний. Міністр юстиції — Павло Петренко. Міністр Кабінету Міністрів — Остап Семерак.

Звичайно, хто втілюватиме реформи — важливо.  Але які реформи — основне. І представлені коаліційні угоди якраз є своєрідним баченням на яких засадах реформуватиметься країна. От, наприклад, гуманітарна політика в угоді від «Блоку Петра Порошенка» на 13 місці. Останньому. І то...

Тому в обговоренні з експертами тексту двох коаліційних угод ми попросили особливу увагу приділили змісту змін, довкола яких пропонують обєднання в «Блоці Петра Порошенка» і «Народному фронті». Хоча, звичайно, не обішли і тему посад.

КОМЕНТАРІ

«ЛЮДИ, ЯКІ ЗАРАЗ ПРОЙШЛИ ДО ПАРЛАМЕНТУ, ВИСТУПАЛИ ЗА НОВІ ВИБОРЧІ ЗАКОНИ. АЛЕ ЦЬОГО НЕМАЄ В КОАЛІЦІЙНИХ УГОДАХ»

Костянтин МАТВІЄНКО, політичний експерт:

— Коаліційна угода не зачіпає основ конституційного ладу. Ми втратили частину територій, іншу частину окупували, а у нас немає головнокомандувача, жахлива організація територіальної організації влади, проблеми з якістю влади, з місцевими виборами, з наступним складом парламенту. Але виявилося, що наша Конституція є нормальною.

Та насправді наш Основний Закон має феодальний характер, є застарілим, не є інноваційним і не відповідає сучасним взаєминам держави і суспільства, які створюються у світі. Наприклад, конституційованими мають бути соціальні мережі. Наші міністри, депутати сидять у соцмережах, які ми використовуємо як офіційні джерела. Це має бути унормовано, і це є цифровим правом. Без цього ми перетворимося на архаїчну та вторинну державу, яка відстає від усього світу.

Всі ці «красені», які зараз пройшли до парламенту, розписувалися в тому, що вони виступають за нові виборчі закони щодо пропорційної системи з відкритими списками. Але цього немає в запропонованих коаліційних угодах. Тому в березні 2015 року нам проведуть місцеві вибори на тій самій законодавчій базі. А це означає, що різні ківалови з довгими потраплять і до місцевих рад. Якщо подивитися, хто та в якій кількості пройшов по мажоритарних округах до парламенту, стає зрозумілим, що єдиний, хто був зацікавлений у збереженні цього виборчого закону, — Президент.

Тож у коаліційних угодах немає конституційних засад, немає виборчого законодавства, немає системи територіальної організації влади. Окрім цього, де в угодах відновлення територіальної цілісності повернення Криму  Слово «Крим» згадано лише один раз і з приводу зменшення об’єктів державної власності, зокрема на території Автономної Республіки. Про реінтеграцію, окупацію, завершення війни жодного слова в угодах немає.  Це все має бути предметом домовленостей щодо коаліції.

А що тоді є  У Яценюка в угоді є законопроект щодо продуктів тваринного походження, які не призначені для споживання людиною. Це, звісно, важливе питання, але воно не може бути предметом коаліційної угоди.

Президент та прем’єр говорять, що вони не хочуть «дерибанити» посади, тому, виходячи з текстів угод, спробуємо їм повірити. Президент розповів нам, що він хоче конституційної більшості. Але конституційна більшість не буде без людей, які підлягають люстрації, без тих, хто голосував за «Закони 16 січня» і в яких кров на руках.

«ДАРМА ГУМАНІТАРНІ ПИТАННЯ ПЕРЕНОСЯТЬСЯ НА ОСТАННІ ПОЗИЦІЇ, І ДІЄ ЗАЛИШКОВИЙ ПРИНЦИП...»

Кирило ГАЛУШКО, історик:

— Дарма гуманітарні питання переносяться на останні позиції, і діє залишковий принцип, оскільки результати виборів показують, що в країні за рік дуже змінилися ціннісні установки та ідентичності, і це дуже потужні зміни. Новій владі необхідно робити серйозні висновки із тих помилок, які робили попередні політичні сили, коаліції та інші політичні гравці з приводу того, що вони не мали зрозумілої гуманітарної політики. В них вона була розрахована на час до наступних виборів, а не на багато років. Це потребує системної роботи. Якщо ми починаємо дискутувати на історичні питання, порушуємо тему Другої світової, у нас бандерівці сприймаються вже не так, як раніше, то ці речі варто формулювати. І необхідно, щоб держава не відкладала ці питання у довгу шухляду.

«КОАЛІЦІЙНІ УГОДИ ТА РЕАЛЬНІ РЕФОРМИ — РЕЧІ ДУЖЕ РІЗНІ»

Віктор СУСЛОВ, екс-міністр економіки:

— Коаліційні угоди та реальні реформи — речі дуже різні. Тому покладати якісь надії на тексти цих угод — досить наївно, мені здається. Навколо текстів відбувається боротьба. Але не тому, що якісь пропозиції кращі чи гірші. Відбувається боротьба позицій. Сьогодні в нашій державі основне питання, яке обговорюється: хто головніший — президент чи прем’єр-міністр; хто переміг на виборах — «Блок Петра Порошенка» чи «Народний фронт» Арсеня Яценюка. Все зводиться до одного, суто політичного процесу. Тому, гадаю, економічним експертам тут і немає що робити.

Хто тільки протягом останніх років не пропонував реформ  Хіба під час затвердження Яценюка на посаду прем’єр-міністра він не обіцяв змін  Тепер усі експерти шукають і знайти не можуть ці реформи. Тому вже час звикнути до того, що всі пропонують, але ніхто нічого не робить.

«З ПОЗИЦІЇ АНТИКОРУПЦІЙНИХ ЗМІН, КОАЛІЦІЙНА УГОДА ДУЖЕ СЛАБКА»

Віталій ШАБУНІН, засновник правління громадської організації «Центр протидії корупції»:

— Вдалося поки дослідити лише коаліційну угоду «Блоку Петра Порошенка». І можу сказати, вона дуже слабка з позиції антикорупційних змін. Там немає ключових речей. Наприклад, відкриття земельного кадастру, імплементації відкриття реєстру нерухомого майна, імплементації превентивного органу та багатьох інших речей. Ми ухвалили антикорупційний пакет, до якого входять п’ять законів. Із них до угоди увійшов лише один — про імплементацію закону про Національне антикорупційне бюро. Все інше — не менш важливе — не згадується. І в цьому  велика проблема.

По-друге, хто з політичних сил і коли нарешті почне говорити про Генерального прокурора  Бо якщо Генпрокурора, якого спіймали на корупції, не буде звільнено з посади, то немає сенсу взагалі далі проводити антикорупційні реформи. Навіть якщо у нас буде найкрутіший у світі голова антикорупційного бюро, з найкращими у світі слідчими і ресурсами, все одно Генпрокурор може знищити будь-яку роботу цього органу. І ніхто не  сумнівається, що Ярема — це та людина, яка не буде займатися боротьбою з корупцією.  Тестом усіх політичних партій, які прийшли до парламенту, на бажання боротися з корупцією буде рішення про звільнення Яреми.

«ПОТРІБНА ПОЛІТИЧНА ВОЛЯ»

Михайло БАСАРАБ, політолог:

— Коаліційна угода — це лише регламентний документ, який не є нормативним актом, рівним законам чи взагалі Конституції. Перерахувати в ній увесь перелік завдань та законів, які має вирішити коаліція, неможливо. Вона складається для того, щоб максимально прозоро регламентувати принципи формування більшості в Раді. Тому вишукувати в ній ті чи інші пункти щодо конкретних законів не зовсім правильно.

Загалом, для цього існує громадянське суспільство, що має підказати парламентарям, які закони є актуальними чи пріоритетними. Наскільки відомо, переважна більшість депутатів згодна на зміни виборчого законодавства, яке має передбачати пропорційну систему з відкритими виборчими списками. Так само парламентарі налаштовані на вирішення багатьох питань, яких потребує суспільство і держава. Однак ці пункти не були відображені в коаліційних угодах.

Я вважаю, що завданням №1 для України є реальна антикорупційна реформа, яку треба не просто озвучувати, а й проводити. Те саме стосується закону про люстрацію. Зазвичай в Україні все зводиться до суто нормативістського підходу: «приймемо закон і все піде на краще». Але це питання політичної волі, передусім Президента, у здійсненні всеосяжної та стрімкої антикорупційної реформи. І коаліція відіграє в цьому другорядне значення. Якщо антикорупційній реформі й судилося відбутися, її будуть пов’язувати з іменем Президента. Від цієї реформи залежатимуть подальші зміни в державі, оскільки корупція зв’язує по руках і ногах реформи в інших сферах — гуманітарній, оборонній, медицині та ін.

«ЯКЩО ПИТАННЯ КОАЛІЦІЇ ПЕРЕРОСТЕ У ЖОРСТОКУ ПОЛІТИЧНУ БОРОТЬБУ — БУДЕ ПОВНА РУЇНА»

Андрій ЗОЛОТАРЬОВ, політолог:

— Головне у нинішніх коаліційних перемовинах — це посада прем’єра. І від планів, які були у Президента ще 2 тижні тому, Порошенку скоріш за все доведеться відмовитись. За нинішніх умов, в яких перебуває країна, головними відомствами є силові та економічні. Про претензії на силовий блок заявив «Народний фронт», але Президент скоріше за все не погодиться віддати його повністю. Ще 2 місяці тому більшість експертів, а також керівництво Адміністрації Президента вважали, що «БПП» переконливо переможе і буде головним акціонером у ТОВ «Верховна Рада». Тоді б вся повнота влади сконцентрувалася б в руках президентської команди. Але 26 жовтня змінило ситуацію докорінно і Президент вимушений іти на досить важкі для нього компроміси. Найголовніше для нього сьогодні — сформувати якомога більш широку коаліцію. Якщо ж він буде опиратися, то коаліція може відбутись і без нього. Але це небажаний для Порошенка сценарій, за якого він може перетворитися на «хрому качку».

Традиційна для України прем’єріада та коаліціада не підходить до нинішніх часів. Ніхто не розуміє та не веде дискурс щодо важкості та глибини економічних та соціальних проблем, із якими Україна зіштовхнеться через місяць-два. І якщо це питання переросте у жорстоку політичну боротьбу, то наступні парламентські вибори відбудуться через 50—100 років — буде повна руїна. Яценюк з Порошенком це добре розуміють та пам’ятають наслідки 2005 року, коли почалася внутрішньовидова боротьба. Тому вони скоріш за все підуть на компроміс. Питання в тому — чи довгим він буде. Окрім Президента та прем’єра, буде існувати їхне оточення, яке підігріватиме амбіції та підозри. В майбутній коаліції також опиняться потенційні кандидати в президенти — Яценюк та Садовий, з чим Порошенко має рахуватись.

Менші політичні сили коаліції можуть претендувати на непринципові місця в уряді. Хоча, за неперевіреною інформацією, «Самопоміч» бажає Міндоходів. «Батьківщина» ж має йти на компроміс, інакше вона опиниться у політичному маргінесі. Тому, скоріше, не їй пропонують співробітництво, а вона.

Якщо дивитись на результати виборів, то кістяк коаліції — «Блок Порошенка», «Народний фронт» та «Самопоміч». Але ситуація така, що треба залучати інших учасників коаліції, щоб поділитися відповідальністю. Адже через кілька місяців ВРУ може перетворитися на цапа-відбувайла. З урахуванням того, що ми побачимо у Раді постійні бійки (комбат «Айдару» вже заявив, що поб’є комбата «Донбасу»), то це скликання парламенту може перетворитися на Верховну Раду політичної турбулентності. За таких умов у неї немає великих перспектив.

Якщо дати оцінку коаліційним угодам, то у «БПП» вона більш якісна, конкретна та зрозуміла. В цьому сенсі угода Яценюка програє, але Арсеній Петрович цей програш компенсував непоганим виступом. Це та ситуація, коли політичний програш на виборах намагаються компенсувати політичними іграми та переписуванням правил. Але це погано стикується із «життям по-новому».

Підготували Марія ЮЗИЧ, Дмитро КРИВЦУН, «День»