Пукач готовий говорити...

Суспільство давно все знає. Але до чотирнадцятої річниці вбивства журналіста Георгія Гонгадзе країна знову підходить без юридичної крапки щодо замовників злочину. «Апеляційна сага» відносно «справи Пукача», яка тривала з початку цього року, сьогодні закінчилася. Колегія суддів Апеляційного суду Києва на чолі з Тетяною Фрич під різними приводами п’ять разів переносила засідання, а в середу вона вирішили поставити крапку щодо своєї участі в процесі. Суддівська колегія не витримала і взяла самовідвід, так і не розпочавши розгляд апеляційних скарг на вирок Пукачу по суті. Нагадаємо, Печерський райсуд Києва засудив екс-генерала МВС до довічного ув’язнення. Тепер має розпочатися нова «апеляційна сага», але вже з іншим складом суддів. Що відбулося в середу?

За інерцією шосте засідання Апеляційного суду не передбачало нічого нового. Але із самого початку нас чекали сюрпризи. А точніше скандал. Журналісти, яких цього разу на диво було досить багато, вже звикли, не дивлячись на резонансність справи, до закритого процесу, що є неприпустимо. Але до залу суду не захотіли пускати представників потерпілого у справі Олексія Подольського. Чому? 

«Потерпіла сторона практично представлена однією особою, — пояснює «Дню» сам Подольський. — Не знаю чи відомо про це Мирославі Гонгадзе, але її адвокату Валентині Теличенко відомо точно, тому що вона останнім часом відкрито зайняла позицію адвоката Кучми. Тому я як потерпілий був змушений збільшити кількість своїх представників. Окрім свого попереднього представника — Олександра Єльяшкевича, я запросив професійного адвоката і одного представника — відомого громадського діяча Ганну Гопко. Вона погодилася брати участь в цьому процесі, тому що він має велике значення для українського суспільства. Але ні мого нового адвоката, ні другого представника до процесу не допустили. Аргументація — треба окремо розглядати їх присутність».

Після невеликої штовханини біля входу, представники Подольського таки пройшли до зали засідань, але не на довго.

«Судді сказали, що оскільки вони не давали дозволу на нашу присутність, тому просять нас покинути зал засідань, інакше засідання не буде продовжено, — розповідає вже Ганна Гопко. — Як представник Реанімаційного пакету реформ, хочу наголосити, що на прикладі цієї справи ми якраз бачимо, що реформа судової гілки влади є однією з найскладніших. Судова система, яка завжди була заручником політики і використовувалася як інструмент репресій, й досі залишається найбільш корумпованою і залежною. І це після всіх подій на Майдані і того, що ми зараз переживаємо на сході країни. Система Кучми, яка породила режим Януковича, лише трохи модифікувалася, використовуючи риторику Майдану. Свавілля в судах продовжується. Але це не означає, що крапка в пошуку замовників вбивства Гонгадзе, не буде поставлена».

Далі, засідання, як вже було наголошено, продовжилося в закритому режимі. Тому слово учасникам процесу.

«Засідання почалося з того, що я заявив — не можу мовчати про злочин, про який вже рік як знають в суді, але не реагують, — коментує Подольський. — Справа в тому, що ще на першому відкритому засідання, де були присутні в тому числі ЗМІ, Пукач публічно заявив, що під час процесу в Печерському суді з дозволу головуючого у справі судді Андрія Мельника, до нього в СІЗО запускали — і генералів, і прокурорів, і в тому числі Валентину Теличенко, які шантажували Пукача, пропонували певну «правову угоду». В обмін на пом’якшення вироку вони вимагали від нього, щоб він не згадував у процесі Кучму і Литвина. На Пукача чинився шалений тиск — «и кнутом, и пряником». А от буквально на останньому засіданні він сказав мені, що «ви в своїй заяві оголосили лише соту долю того, що зі мною робили». Пукач готовий про це свідчити у відкритому процесі. Тому, зрештою, і відбувається закрите засідання — не тому, що там є якісь секрети, а тому що Пукач готовий говорити».

Далі потерпіла сторона зробила для ЗМІ сенсаційну заяву. «По нашій інформації, — продовжує Подольський, — готується вбивство Пукача. Як тільки буде вирішено питання по суду, з ним як і з Кравченком, може щось статися. Адже Пукач — важливий свідок, який веде до замовників злочину».

Якою була реакція суду? «Суд вислухавши мою заяву, не захотів її розглядати, відклавши на потім, — говорить Подольський. — А далі вони, скоріше, вже хотіли перейти до розгляду апеляційних скарг. Але так не може бути, тому що спочатку має розглядатися заява про злочин, яка стосується в тому числі апеляційних скарг. У зв’язку з цим, я зробив ще одну заяву: «Не можу довіряти таким суддям, тому заявляю вам відвід». Інші сторони процесу не підтримали мою заяву і виступили проти. Але судді, після консультацій в дорадчій кімнаті, таки вирішили зняти з себе відповідальність за нинішні і подальші порушення законів і задовольнили мою заяву. На рішення суддів, звичайно, вплинули аргументи і мого представника Олександра Єльяшкевича».

«Я вказав на багаточисельні порушення законодавства суддями, — розповідає «Дню» народний депутат двох скликань Олександр Єльяшкевич. — По-перше, мене як представника потерпілого взагалі не запрошують на засідання суду. Так само себе вів суддя Мельник в Печерському суді, щоб я не міг надавати правову допомогу Подольському. По-друге, в цьому суді ніхто не приймав рішення про закрите засідання. Судді елементарно збрехали. Доказ — у нас є запис першого засідання, де не було рішення про закрите засідання. По-третє, я заявив про те, що є серйозні підстави і інформація, що готується вбивство Пукача. Його готують ті ж самі люди, які замовили вбивство журналіста Гонгадзе, викрадення і побиття Подольського та замах на моє життя. Я попередив суддів, що вони не мають бути співучасниками цього злочину. Також, мною було наголошено — я тільки що приїхав з США, де за цією справою пильно слідкують. У Подольського вже є американські адвокати, тому якщо цю справу в Україні сфальсифікують, вона матиме продовження закордоном. А отже, всі зафіксовані порушення, в тому числі з боку суддів, будуть розслідуватися».

Рішення суддів про відвід стало для учасників процесу несподіваним. «Подольський раніше вже кілька разів подавав клопотання про відвід суддів, але вони не задовольнялися, — прокоментувала ситуацію ЗМІ адвокат Валентина Теличенко. — Сьогодні він знову подав таке клопотання і колегія суддів раптом на моє здивування його задовольнила. Судді мотивували це тим, що до їх вирішення у справі суспільство може висловити недовіру. Тепер протягом семи днів треба буде сформувати нову колегію суддів, яка повинна буде не пізніше ніж через три місяці почати розгляд апеляцій заново». При цьому, за словами Теличенко, суддям цієї колегії належить мати відповідні допуски до держтаємниці, таким чином, розгляд справи затягнеться на невизначений час.

«Мене дивує така позиція, — відповідає Єльяшкевич. — По-перше, ніяких таємниць в цьому процесі немає, достатньо лише згадати «плівки Мельниченка». По-друге, тільки новий склад суддів вирішуватиме — закритим чи відкритим буде процес. Навіщо заздалегідь говорити про те, що є якісь таємниці, а отже що суд має бути закритим?».

І наостанок. При виході з Апеляційного суду, нас чекав ще один сюрприз — до будівлі поспішав адвокат Віктор Петруненко. «Ми бачимо, що до суду викликали адвоката Кучми, щоб терміново «вирішувати» справи, — каже Подольський. — Він навіть робив вигляд, що нічого не знає, і стурбовано запитував мене — а що ж сталося?». 

Олександр Єльяшкевич додає: «Те, що сьогодні відбулося, серйозно послабило позиції Путіна на переговорах у Мінську. Тому що його представник Кучма через суд в Україні знову опинився в підвішеному стані. Він вже не зможе так ефективно відробляти позицію Росії на Заході і в самій Україні, рятуючи себе і здаючи українські інтереси».