Імперія другої свіжості

Модним стало слово «імперія», з’явилось визначення людини — «імперець».

Здається, що це переконання.

Але це не так.

Останнє слово доволі безглузде.

Мабуть, персонаж, який називає себе «імперцем», вважає, що він виступає за велике проти маленького — а інших визначень дати імперії ніхто не може.

Туга за імперією — справа інфантильна, заснована на дрімучому неуцтві. Жодної об’єднавчої ідеї — економічної або соціальної, навіть державної ідеї — у країни Росії зараз немає. І бути не може. І вже не буде.

Замість імперської ідеології — вінегрет із туги за соціалізмом, із мрії про нове кріпацтво, з білогвардійської романтики, з бажання нової російської аристократії і реверансів у бік демократичних свобод. І перш за все — з комплексу неповноцінності.

Це навіть не вінегрет. Це блювота, викинута від погано перевареного вінегрету.

Розібратися, в чому суть імперії — заради чого в людей стріляють, навіщо давлять сусідів, про що кричать — не можуть.

Економіка Росії — паскудна. Це феодалізм без правил, із тугою за кріпацтвом і апеляціями до соціалізму, який зраджується на кожному кроці. Соціальне життя — з дірою між бідними і багатими, що розповзається, — ще більш похабне. Держава, яка вручну управляється дрібним пройдисвітом, це взагалі не держава.

Побудувати імперію заново, як і спорудити з блювотного вінегрету свіжі овочі — неможливо.

Немає імперії. І ніколи більше не буде.

Скажу коротко: ви плутаєте органічне зростання імперії і її штучне уявлення. Ви плутаєте Карла Великого і Гітлера, Юлія Цезаря і Муссоліні, Івана Грозного і Путіна. Природне зростання імперії можливе в певних (дуже визначених) економічних і соціальних та культурних умовах.

Путін нічим не схожий на Івана і Петра (хоча ті, зазначу в дужках, були аморальними типами) просто тому, що він зробив алогічний для імперії вчинок. Він усе, що залишалося, розвалив, продав, заклав, поставив на кон — заради влади, причому своєї, а не державної. Державна влада — це закон. А Путін — це спритник у малиновому піджаку.

Мабуть, цей персонаж посланий, щоб угробити Росію остаточно. Тому що він дурень. Свого часу Крезу нагадали: «військо перейде річку, і держава загине», а Крез не зрозумів, що це про його військо і державу. Цар Крез перейшов річку, напав, загинув.

Сьогодні в Росії йдеться про уявності, зокрема про уявну імперію, — про уявне повернення до соціалізму, про уявний фашизм в Україні, про уявну війну, яка ведеться з-під поли.

Ні Петро, ні Іван, ні американці у В’єтнамі, ні французи в Алжирі не брехали — але прямо говорили, що йдуть воювати. А цей пройдисвіт постійно бреше. Це психологія дрібного опера — потайки стибрити. Жодного великого плану у шибеника немає, і бути не може. Тому що рухатися державі нікуди. Немає держави.

Це не «рух країни», а гальванізація минулої імперської величі за повного розвалу в економіці і гіперболізованого розкрадання та розшарування класів.

Шахрай думає, що імперії будують нишком, вкравши у сусіда гривеник. Ідеї держави у цього «лже-Івана» і «квазі-Петра» немає. Немає ідеї імперії, розумієте? І не буде.

Громадяни, які пафосно величають себе «імперіями». Будьте пильні. Акуратно пережовуйте вінегрет, читайте буквар, не говоріть дурниць.