Істина миттєво вислизає, як тільки послабиться напруженість нашого погляду, — і при цьому залишає нас в ілюзії, що ми продовжуємо їй слідувати.
Олександр Солженіцин, російський письменник

Права в теорії, права на практиці,

або Новий підхід ЮНІСЕФ у допомозі дітям
28 вересня, 2010 - 00:00

Як людина, яка має дітей та онуків, я знаю, як це дивитися на немовлят через скляні стіни кімнати новонароджених в пологовому будинку, уявляючи собі їх світле майбутнє в наступні 80 років життя, яке на них очікує.

Майбутнє для десяти новонароджених, наприклад, в Африці є іншим. У віці п’яти років, один або два малюки помре від укусу комара, чого можна легко уникнути. Ще три чи чотири дитини будуть страждати від незворотної затримки росту, через недоїдання та погане харчування. Три з десяти ніколи не буде вчитися жодного дня в школі.

Очікувана тривалість життя? Не 80. Йдеться про 50 років.

Десять років тому, міжнародне співтовариство визначило вісім Цілей розвитку тисячоліття (ЦРТ), спрямованих на покращання цих жахливих показників до 2015 року. Ми домоглися певного прогресу. Але в багатьох регіонах, якщо уважно подивитися на цифри, з прогресом збільшився і розрив між найбільш і найменш страждаючими — показники з дитячої смертності, різняться між групами населення іноді більш ніж на 10%.

Цього тижня світові лідери зібралися в ООН, щоб розглянути ЦРТ. Питання: чи можемо ми досягти нашої мети швидше?

Ми можемо — не тільки, витрачати більше грошей, а й витрачати їх більш ефективно.

Цей урок можна назвати «Скорочення розривів для досягнення Цілей», — нове дослідження ЮНІСЕФ, опубліковане минулого тижня.

Ретельно розроблене та перевірене дослідження «Скорочення розривів» пропонує не просто черговий аналіз, а скоріше новий підхід. В дослідженні піддається сумніву загальне переконання, що ми рятуємо більше життів у бідних країнах, шляхом зосередження уваги на тих, до кого легше дістатися, ніби виведення на перший план найбідніших добре в теорії, але погано на практиці.

Робота ЮНІСЕФ показує, що в даному випадку, теорія й практика йдуть поруч. Принцип «рівності» — підхід, спрямований на найбільш страждаючих — рятує більше дітей, за один долар ніж ми рятуємо зараз.

Чому? Частково тому, що ми дізналися багато про здоров’я з 2000 року, наприклад, достатнє харчування в перші два роки життя може запобігти затримці у зростанні, від чого страждає майже 200 млн. дітей у країнах, що розвиваються. Частково тому, що нові технології, такі як мобільні телефони, дозволяють нам спілкуватися з найвіддаленішими селами на планеті.

Таким чином, ми можемо більш ефективно використовувати звичайні технологічні засоби для допомоги бідним. Сотні тисяч жінок, помирають під час вагітності та пологів щороку, через те що не отримують кваліфікованої допомоги. А ми можемо навчити людей, навіть не медиків, робити кесарів розтин. Щороку 850 тис. дітей помирає від малярії. Ми можемо забезпечити протимоскітні сітки і врятувати життя 20% дітей.

Принцип рівності не означає, що ми тепер маємо зупиняти колишні проекти, радше використовувати їх як основу для подальшої діяльності. Моделювання на основі досліджень ЮНІСЕФ показує: якщо ми зосередимось на найбідніших регіонах, ми зможемо досягти значних результатів.

До 2015 року, наприклад, кожен мільйон доларів у найбідніших країнах та перехід до нових методів роботи дозволить врятувати майже на 60% більше дітей щороку.

Зрозуміло, що одне дослідження не є останнім словом в цьому складному питанні. Але точність даних ЮНІСЕФ перетворює це дослідження на більше, ніж перший крок.

Це підтверджується ще й тим, що вчені з ЮНІСЕФ із метою запобігання будь-яким упередженням, працювали із зовнішніми консультантами.

«Завжди вчиняй правильно, — писав Марк Твен. — Це буде радувати одних людей, і дивувати інших».

У ЮНІСЕФ всі ми трохи здивовані. Вчиняти правильно в теорії виявляється правильно на практиці. Хоча країни, що розвиваються, гостро потребують більше грошей на охорону здоров’я, такий підхід дозволяє досягти кращих результатів в охороні здоров’я за гроші, які у нас є. Завдяки змінам в діяльності, на основі дослідження, ми маємо нові можливості для збереження життя дітей.

Ми не можемо зупинятися тільки побачивши цю можливість. Ми повинні використати цей шанс.

У ЮНІСЕФ ми вже почали рух у напрямку змін. Ми бачимо результати завдяки простим речам: крапля вакцини від поліомієліту дитині в Таджикистані, де ми допомогли зупинити епідемію цієї хвороби; суданська матір наповнює контейнер із чистою водою з нещодавно пробурених свердловин в своєму селі, дівчина в школі в Афганістані, де тільки 40% дівчаток відвідують початкову школу.

В останні п’ять років місії, створеної з такою надією та реалізованою з такою самовідданістю, ми закликаємо наших партнерів, що зібрались для участі в саміті ООН: допоможіть дітям, зосередивши увагу на тих, хто найбільше потребує допомоги.

І ми закликаємо читачів уявити собі обличчя і світле майбутнє наших дітей, — та підтримати тих дітей, про яких забув світ. Допомагайте установам та урядам доглядати за дітьми так, ніби це ваші власні діти.

Хоча насправді так і є.

Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ) є світовим лідером у захисті прав дітей. Фонд працює у понад 150 країнах та територіях, допомагаючи дітям виживати й розвиватися, починаючи з раннього дитинства і до юності. Найбільший у світі постачальник вакцин для дітей — ЮНІСЕФ — підтримує дитяче здоров’я і харчування, якісну базову освіту для всіх хлопчиків і дівчаток, захищає дітей від насильства, експлуатації і ВІЛ/СНІДу. Програми ЮНІСЕФ повністю фінансуються з добровільних внесків окремих осіб, компаній, закладів та урядів. Представництво ЮНІСЕФ у Києві було відкрито 1997 року.

Стаття надана представництвом ЮНІСЕФ в Україні

Ентоні ЛЕЙК — виконавчий директор Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ)

Ентоні ЛЕЙК
Газета: 
Новини партнерів