Про Київську та Берлінську конференції

Днями відбувся дводенний візит прем’єр-міністра України Арсенія Яценюка в Німеччину. На прес-конференції за підсумками переговорів з федеральним канцлером Ангелою Меркель український прем’єр анонсував Міжнародну конференцію щодо підтримки реформ в Україні, заплановану на 28 квітня у Києві. Зі свого боку німецький канцлер оголосила про проведення Інвестиційної конференції у Берліні на початку липня. «День» звернувся до посла України в Німеччині Андрія МЕЛЬНИКА, який безпосередньо брав участь у переговорах, прокоментувати результати візиту українського прем’єра і значення названих вище двох конференцій для України.

— Головним підсумком цього візиту стало те, що федеральний канцлер Ангела Меркель особисто заявила (а на цій зустрічі були присутні також члени уряду, зокрема міністр фінансів і економічного розвитку) про те, що Німеччина буде підшукувати додаткові шляхи і можливості, щоб допомогти Україні. Йдеться не лише про 500 млн євро кредитних гарантій, документи щодо яких було підписано 1 квітня у Берліні в рамках засідання Групи високого рівня під головуванням віце-прем’єр-міністра Зубка. Мова також про більш масштабні речі. Насамперед, Німеччина реально шукає можливості допомогти Україні у реструктуризації наших боргів. Це те, що ми повинні завершити до кінця травня цього року. Часу дуже мало. Німеччина розуміє серйозність цього питання. І цьому було присвячено значну частину уваги під час довгих переговорів з федеральним канцлером.

Інший блок питань стосувався збільшення технічної допомоги, яка здійснюється через міністерство економічного розвитку і співпраці Німеччини. І домовилися про те, що цього року майже 125 млн євро, а можливо, ця сума буде збільшеною до 150 млн євро, буде надано на грантовій основі під проекти, які визначать упродовж найближчих шести тижнів. З цією метою вже зараз буде розпочато безпосередню роботу. Ми очікуємо, що приблизно у середині травня, може, навіть раніше, до Києва приїде федеральний міністр пан Мюллер, щоб мати змогу узгодити ці проекти. Це фінансування, швидше за все, буде передбачено, принаймні, на наступний рік у такому обсязі, а можливо, і в більшому, а також на 2017 рік. Якщо брати практичний бік цього візиту, то це найбільш вагомі елементи.

Звичайно, важливим було і те, що федеральний канцлер особисто заявила на прес-конференції після переговорів, що вона цінує зусилля, які вживає президент, уряд і парламент, щоб розпочаті реформи справді продовжувалися.

У центрі уваги також були питання, пов’язані з реалізацією Мінських домовленостей. І в цьому контексті так само були детальні розмови з метою знайти можливості реалізації особливо тих пунктів, які викликають певні запитання. І ми відчули, що Німеччина реально готова допомагати нам у тому, щоб Україна змогла відповідні пункти документа, укладеного 12 лютого, виконати і не дати приводу російській стороні нас у чому-небудь звинуватити.

— На вашу думку, які важелі має Німеччина, щоб змусити Росію виконати Мінські домовленості?

— Тут механізм такий. Канцлер особисто продовжує телефонну дипломатію, про це вона так само повідомляла прем’єр-міністра України. У неї була особиста розмова з президентом Путіним саме з усього спектру питань щодо Мінських домовленостей. І нас запевнили, що ті особисті зусилля з боку канцлера, так само всього уряду, насамперед МЗС, будуть посилені. Плюс важливо те, що почав працювати так званий наглядовий механізм, про який теж домовлялися у Мінську 12 лютого. Кілька засідань уже відбулося в Берліні, потім у Парижі. Тобто у цей спосіб можна буде тримати руку на пульсі щодо всіх питань, які, на жаль, досі залишаються не до кінця виконаними. Починаючи, до речі, з припинення вогню, щоб воно було стовідсотковим, і щодо відведення важкої зброї та інших елементів. Було відчуття, повірте мені, що федеральний канцлер настільки володіє цією тематикою, що деякі дипломати можуть брати з неї приклад. Є стовідсоткове відчуття готовності допомогти Україні у тому, щоб Мінські домовленості виконували максимально оперативно.

«МИ НЕ МОЖЕМО ДОЗВОЛИТИ РОСІЇ МОНОПОЛІЗУВАТИ ПРАВО СВЯТКУВАТИ ПЕРЕМОГУ»

— Відомо, що Меркель відмовилася брати учать у параді 9 травня, зате нібито збирається побувати у Москві 10 травня. На вашу думку, хіба це правильний сигнал Путіну, який не виконує Мінські домовленості, продовжує агресію в Україні?

— Цього разу не йшлося про це. На цю тему була розмова під час візиту Президента України Петра Порошенка два тижні тому. Тоді федеральний канцлер запевнила, що 9 травня вона не планує їхати до Москви. А щодо 10 травня вона сказала, що така ідея є, але, за її словами, остаточного рішення ще не було. Тому поки зарано давати якісь оцінки. Але канцлер говорила українській стороні, що Німеччина відчуває історичну вину і необхідність у якийсь спосіб здійснити певний жест, який би засвідчував історичний підхід з її боку.

А ось на цю тему говорили на прес-конференції і під час переговорів у більш широкому форматі. Зокрема, позиція української сторони полягала в тому, що ми не можемо дозволити Росії монополізувати право святкувати перемогу. Ці речі є абсолютно неприпустимими, оскільки жертви і втрати України були величезні. Щонайменше 40% втрат зазнали мешканці тодішньої України. Тому цю тему було розглянуто під час візиту саме в такому ракурсі.

— Ви говорили, що Німеччина відчуває історичну вину. Зазвичай це сприймається як вина перед Росією. А як же ми, чи не повинна Німеччина здійснити певний жест щодо України?

— У них є відчуття вини, звичайно, перед втратами, які зазнав Радянський Союз. І зрозуміло, що в тій традиції, яка була встановлена в минулі десятиліття, Росія намагалася відігравати майже монопольну роль. Тому ми над цим працюємо. Іце одне із завдань посольства, щоб навіть у Берліні змінити усталені традиції; ми хочемо спробувати й цього року відзначити 70-ті роковини завершення війни не так, як це роблять росіяни. Тобто не за допомогою військової, а іноді навіть мілітаристської клоунади — в центрі уваги перебуватиме пам’ять саме про мільйони полеглих українців. І зараз ми над цим працюємо, і поки що не можу вам розповісти деталі, як це відбуватиметься.

— Чи існує зв’язок між двома конференціями, які відбудуться відповідно в Києві та Берліні?

— Так, існує, причому дуже прямий. Про це дуже довго говорили прем’єр-міністр і канцлер під час переговорів. Тут логіка така, що на конференції у Києві наприкінці квітня фокус буде на презентації реформ, конкретних кроків, які заплановані урядом. А щодо інвестиційної конференції на початку липня, то йдеться про те, що Німеччина готова взяти на себе роль організатора, звичайно спільно з українською стороною, і акцент буде уже саме на інвестиційному сегменті. Тобто для того, щоб продемонструвати (насамперед у самій Німеччині, так само і Європі, світу), що в Україну можна і треба інвестувати навіть у такий складний період, який ми переживаємо сьогодні. Тому вже зараз розпочинаємо готувати берлінську частину конференції. Там будуть тісно задіяні всі економічні асоціації, які існують в Німеччині. І я вважаю, що це буде справді хороший і дуже потужний сигнал для всіх — якщо нам вдасться це гарно підготувати. А ми будемо над цим працювати.