Україна – Грузiя: три виклики

Днями в Україні з візитом перебував Державний міністр Грузії з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Давид Бакрадзе. Він належить до нового покоління грузинської дипломатії, для якого англійська мова — друга рідна. Тому інтерв’ю пан Бакрадзе давав англійською мовою, якою йому більше подобається висловлюввати свої думки, аніж російською. Ще однією особливістю дипломата є те, що він ухилявся давати політичні оцінки, зазначаючи, що його сфера — не політика, а дипломатія. Розмова з паном Бакрадзе розпочалась із питання, як у Грузії реагують на те, що останнім часом багато грузинських громадян влашутвались на роботу в державних органах України.

«МИ МАЄМО СПІЛЬНЕ БАЧЕННЯ НАШОЇ ІНТЕГРАЦІЇ В ЄС»

— Грузія має спільні зовнішньополітичні пріоритети з Україною. Ми маємо спільне бачення нашої інтеграції в Європейський Союз, і на цьому шляху ми стикаємося також із дуже схожими проблемами, які ми повинні подолати пліч-о-пліч. Тому я бажаю успіху уряду України в такі дуже непрості й складні часи.

А що ж до цих призначень, то я вважаю суверенним правом уряду призначати на окремі посади тих, кого вважають за потрібне. І я бажаю успіху уряду в його боротьбі з подолання внутрішніх і зовнішніх викликів.

— Які з цих викликів є найважливішими?

— Ситуація на сході Україні дійсно заслуговує на найбільшу увагу з боку наших західних партнерів, Європейського Союзу, НАТО. У нас також є подібні виклики: окуповані регіони Абхазії та Цхінвалі. Як ви знаєте, уряд Росії підписав так званий договір про союз та співпрацю з режимом Сухумі. Ми розцінємо це як крок на шляху до анексії.

Російська Федерація своїми діями в Грузії, Україні, Молдові хотіла перешкодити нашому процесу інтеграції в ЄС, і ми сподіваємося, що відповідь ЄС буде сильною та послідовною.

— І які подальші кроки ЄС має зробити, щоб вирішити конфлікт в Україні?

— Останнім рішенням євроспільноти було продовжити санкції проти Російської Федерації. І тут найважливішим є те, щоб позиція Євросоюзу має бути об’єднаною та послідовною. Відтак найважливішим досягненням ЄС є те, що кожна з 28 країн підтримує цю рішучу позицію. Таким чином, послідовність у своїх діях має бути основним пріоритетом для ЄС у продовженні відносин з Росією.

«ЦЕ НЕ ВІЙНА ЗА ТЕРИТОРІЇ, А ВІЙНА ЗА ЦІННОСТІ»

— Чи має розглядатися Заходом і військовий варіант зупинення Росії?

— Я думаю, що це питання розглядається і обговорюється США, ЄС та Альянсом. Таким чином, хоч би яке рішення було ухвалено щодо війни в Україні, потрібно наголосити, що це не війна за території, а війна за цінності. Це війна за універсальні принципи демократії, прав людини, доброго урядування та верховенства закону. Тому я думаю, що наші західні партнери повинні розглянути всі варіанти і прийти до рішення, орієнтованого на Україну та її європейське майбутнє.

— ЗМІ повідомляють про побоювання Заходу, що Росія може вдатися до тактики «гібридної» війни в Грузії, яку вона вже застосовує в Україні. Ви бачите подібну небезпеку з боку Росії?

— Уже два роки, як новий уряд Грузії підтримує прагматичний підхід у відносинах із Російською Федерацією, яка, з одного боку, відкрила російський ринок (закритий після 2006 року, як економічний інструмент, щоб перешкодити євроатлантичній інтеграції Грузії), але, на жаль, ця політика не принесла результатів на політичному рівні. Росія продовжує політику анексії. Та коли доходить до гібридної війни... Ви, можливо, знаєте, що Грузія зобов’язалася не застосовувати силу щодо Росії, але це було обіцяно в односторонньому порядку. Таким чином, загроза є, але ми продовжуємо наш Женевський діалог з участю міжнародних гравців, таких як ЄС, ОБСЄ. Ми сподіваємося, що військові дії буде випереджено.

— Коли Грузія планує подавати заявку на членство в НАТО?

— На останньому саміті в Уельсі Грузія отримала важливий пакет допомоги, який включає створення спільного навчального, освітнього центру НАТО на території Грузії, ми будемо проводити спільні навчання. На саміті Грузію було визнано партнером із розширеними можливостями. Також ми є однією з чотирьох країн, які прагнуть членства в цій організації. Ми робимо свій внесок у спільні зусилля в боротьбі з тероризмом.

На жаль, наше членство залежить не лише від нас. Це — політичне рішення, яке має бути ухвалено. Але ми, з одного боку, досягли прогресу в посиленні нашого оборонного потенціалу, а з іншого — в поліпшенні нашої сумісності із силами НАТО, щоб бути готовими в будь-який момент стати членом НАТО. Але конкретної дати немає.

ПРО ПЛАНИ НА РИЗЬКИЙ ТА ВАРШАВСЬКИЙ САМІТИ

— Може, вона стане відомою на Варшавському саміті?

— В Уельсі союзники знову підтвердили, що Грузія стане членом НАТО і що вона має всі інструменти, необхідні для просування до цієї мети. Як ви знаєте, до саміту залишився рік і три місяці. Таким чином, перед нами дуже важлива робота: з одного боку, реалізувати згаданий вище пакет, а з іншого — продовжити наші реформи, спрямовані на встановлення верховенства закону, судової системи. На цей рік уряд запланував дуже важливі реформи, і тому ми будемо краще підготовлені до Варшавського саміту.

— А які плани вашої країни на саміт Східного партнерства у Ризі?

— Безумовно, ми готуємося до цієї події. У нашому розпорядженні є три основних інструменти. Одним із них є Угода про асоціацію, іншим — поглиблена та всеохоплююча зона вільної торгівлі (DCFTA), а третім — план лібералізації візового режиму дії. Найбільшого успіху ми досягли в реалізації у візовій лібералізації. Ми завершили перший етап і сподіваємося, що остання оцінка в березні другого етапу реалізації плану дій щодо лібералізації візового режиму також буде позитивною. Ми також реалізуємо реформи у процесі трансформації та модернізації, що теж має велике значення для наших громадян в окупованих регіонах. Таким чином, безвізове пересування та європейська перспектива для Грузії мають значення не тільки для наших громадян по обидві сторони від окупованої лінії, а й у регіональному контексті. У цьому сенсі, особливо коли справа доходить до європейської перспективи, я думаю, що наші зусилля з Україною та Молдовою мають бути об’єднані. Ми зробимо свою роботу і сподіваємося, що ЄС виконає свою частину теж.

— Нещодавно у вашій країні перебувала група литовських парламентаріїв, і, до речі, заступник голови комітету в закордонних справах сейму Аудронюс Ажубаліс сказав, що напруженість у Грузії перешкоджає отриманню безвізового режиму з ЄС. Як ви це прокоментуєте?

— Я зустрічався з ними, ми обговорили реформи, які здійснює уряд Грузії. І в мене є відчуття, що гості були дуже вражені рівнем реформ, які ми провадимо. Але я не можу прокоментувати його оцінку ситуації, тому що наразі в Грузії не має напруженості, але досягненням є чинна плюралістична демократія. На мою думку, політичний плюралізм і демократія об’єктивно зумовлюють більше політичної напруженості в політичному житті країни, але це позитивний знак для демократії.

— А лідер парламентської опозиції Литви Андрюс Кубілюс зазначив, що внутрішня боротьба в Грузії негативно впливає на імідж вашої країни.

— Внутрішня боротьба? Конкурентоспроможність у повсякденному політичному житті — це те, що визначає рівень демократії, і це відбувається в плюралістичних демократіях, як зараз у Грузії. Це вже не країна, якою керує одна партія. Якщо на те пішло, то у нас є коаліційний уряд і дуже різноманітний політичний ландшафт, і це слід розглядати як крок вперед, до демократії.

— Колишній міністр закордонних справ Георгій Вашадзе звинуватив нинішню владу в погіршенні економічної ситуації, сказавши, що інвестори не йдуть до Грузії через поганий інвестиційний клімат. Це так?

— Уряд Грузії зробив дуже важливі кроки в напрямку європейських цінностей. Трудовий кодекс, який був вигідний роботодавцям, уже збалансовано. Бюджет Грузії зараз набагато більше соціально відповідальний. Якщо порівнювати із ситуацією в Україні та Росії, коли обсяги зовнішньої торгівлі скоротилася, надходження зменшилася, а курс долара збільшився, то минулого року в нас економічне зростання сягнуло п’яти відсотків. Ми зберігаємо гарні позиції рейтингу легкості ведення бізнесу, підняли наші рейтинги в боротьбі з корупцією, права власності тепер захищені. Тепер у нас абсолютно інша ситуація в судовій владі, де конкурентоспроможність є визначальною в судах, і, отже, ми вважаємо, що напрямок розвитку є правильним. Звичайно, тенденції в регіоні не сприяють нашій економіці, але наша сфера туризму залишається доволі прибутковою. Тому в цілому я не можу поділяти позиції мого колишнього міністра.

— Вчора (інтерв’ю записувалось 5 лютого. — Авт.) ви мали зустріч із міністром закордонних справ України Павлом Клімкіним. Можете детально розвповісти, про що ви домовлялись?

— У нас спільні цілі на майбутній Ризький саміт, і в нас дуже схожі проблеми. Тому йдеться про обмін досвідом із реалізації Угоди про асоціацію. Ми вже приступили до реалізації Угоди про поглиблену та всеохоплюючу зону вільної торгівлі, а Україна почне це робити наступного року. Наступними питаннями є підготовка до Ризького саміту й виконання плану дій з лібералізації візового режиму. За цими трьома напрямками ми домовилися співпрацювати на рівні експертів. Ми торкнулися важливості тристороннього співробітництва України, Молдови та Грузії в питаннямх Європейської політики сусідства. Нам необхідно скординовано визначити свою політику, пояснити, чого ми разом очікуємо від Європи. Крім того, ми обговорили інформаційні та комунікаційні стратегії наших країн, коли ми стикаємося з невірним тлумаченням чи неправдивою інформацією про DCFTA або Угоду про асоціацію. Деякі міфи, на жаль, цілеспрямовано поширюють або «анти-ЄС», або «анти-НАТОвські» сили. Цими питаннями займається мій департамент. У нас є стратегія на три роки, яку ми запровадили цього року. Предметом обговорення було також питання координації діяльності донорів. Це дуже складна структура, а ми маємо хороший, майже десятирічний досвід. Цими питаннями займається мій департамент, тому ми обговорювали, як можна ефективніше використовувати технічну й фінансову допомогу і спрямувати її на важливі реформ, які ми хочемо бачити, і що наші європейські партнери хочуть бачити в Україні чи Грузії. У нас спільні зовнішньополітичні пріоритети, тому обмін досвідом матиме вирішальне значення.