«Образи святих страстотерпців»

У Дніпропетровському національному історичному музеї ім. Д.Яворницького відкрилася виставка православних ікон, присвячена 1000-річчю загибелі святих благовірних князів Бориса та Гліба. В експозиції «Обличчя святих» представлені витвори мистецтва періоду Київської Русі, а також святині XVI—XIX сторіч. Деякі з предметів є унікальними і не мають аналогів. Вони розповідають про князів Бориса та Гліба — синів Великого князя Володимира, які стали жертвами міжусобної боротьби за владу. Молоді князі як справжні християни відмовилися від участі у братовбивчій війні, і після загибелі були канонізовані православною церквою.

В основі експозиції в одному із залів музею — предмети з колекції народного депутата України Бориса Філатова. Завдяки меценатові мешканці та гості міста можуть побачити унікальні образи святих благовірних князів Бориса та Гліба. Під час відкриття виставки Борис Філатов передав історичному музею 17 старовинних бронзових ікон, які датуються різними періодами — від кінця XI до початку XX сторіч. «Історично склалося так, що в іконографії образи святих страстотерпців Бориса та Гліба зустрічаються не дуже часто. Я витратив довгі роки та досить багато зусиль для того, щоб знайти ці прекрасні витвори мистецтва», — зауважив Борис Філатов. Це перш за все три зображення ікон Богородиці (Неопалима Купина, Смоленська та Всіх скорботних радість). Чотири ікони присвячені православним святам (Воскресіння Господнє, Зішестя Святого Духу, Вознесіння Господнє та Седмиця). І десять ікон із зображеннями святих і груп святих — Георгія Побідоносця та Іллі Пророка (Вогненне Вознесіння пророка Іллі), Паїсія Великого тощо. Такі ікони протягом багатьох сторіч були особистими святинями наших предків. Крім того, відвідувачі виставки зможуть побачити рідкісні зображення староруської фрески з Полоцька. Також представлена фотографія кам’яної ікони із зображенням князя Гліба з міста Тмутаракань. Серед експонатів можна помітити фотографії шиферної панелі з Михайлівського Золотоверхого монастиря у Києві та два хреста-мощовика. На більш древньому хресті змальовані Богородиця і святий Борис. На пізнішому — Борис і Гліб. Є і дві бронзові ікони із зображенням Бориса та Гліба XIV—XVI сторіч, а також іконка-медальйон із зображенням князя Бориса XII сторіччя. Ще ряд ікон просічного литва й іконки з емалями належать до періоду XIV—XV і XVIII—XIX сторіч. Перлиною експозиції є кам’яна двостороння ікона, на якій змальований з одного боку Господь Вседержитель, а з іншого — образи Бориса та Гліба. Борис Філатов подякував колективу Дніпропетровського історичного музею за великий внесок у популяризацію історії України. На його запрошення у відкритті експозиції взяв участь митрополит Дніпропетровський і Павлоградський Іриней, який благословив культурне починання. «Дуже приємно, що зібрана така унікальна колекція ікон церковних святих. Дніпропетровську пощастило, що є людина, яка зібрала все це. У кожного є ікони свого святого. Тут ви бачите  скільки їх, як розкрито життя цих святих. Мабуть, це далеко не все. Але з того, що тут зображено, вже можна зрозуміти, як це важливо», — зауважив митрополит Іриней.

Як розповів «Дню» куратор виставки, відомий дніпропетровський колекціонер Віктор Векленко, нещодавно Борис Філатов поповнив також колекцію єдиного в Україні Музею Хреста. Політик передав у фонд музею напрестольний хрест ХІХ сторіччя з Керчі та кістяну іконку VI—VIII сторіч із Херсонеса, свого часу знайдену в земляних відвалах. «Це дуже гідний подарунок. Це класика християнства та православ’я, те, що було в постійному вжитку наших предків», — розповів засновник Музею Хреста Віктор Векленко. За його словами, ще кілька років тому в нього та Бориса Філатова — давнього знайомого по історичному факультету ДНУ — виникла ідея написати монографію про князів Бориса та Гліба. «У Бориса дуже давній і глибокий інтерес до історії Київської Русі. 2013 року він профінансував мою поїздку до Москви, в Музей староруської культури і мистецтва імені Андрія Рубльова. Ми домовилися про співпрацю, проте після подій на Майдані й окупації Криму росіяни втратили інтерес», — згадує В.Векленко. Тим часом, така книга, за його словами, була б дуже цікавою для українського читача, оскільки існує немало версій як щодо походження і життя Бориса та Гліба, так і обставин їхньої загибелі. Зображення  знаменитих князів, за припущеннями істориків, збереглися на фресках Софії Київської. Зацікавленість цими особами зумовлена і нинішньою «круглою» датою — 1000-річчям трагічної загибелі. Тому сама ідея книги про князів Бориса та Гліба залишається актуальною і може реалізуватися в недалекому майбутньому.