«Те, що вигідно Україні, вигідно й нам»

Минулого тижня підприємство ПАТ «ВГП» запустило нову лінію з виробництва туалетного паперу й паперових рушників. Модернізація виробництва відбулася у партнерстві зі світовим лідером у сфері машинобудування для паперової промисловості — італійською компанією Gambini. Будучи одним із лідерів українського ринку з виробництва товарів санітарно-гігієнічного призначення, а у сегменті паперових серветок — і безсумнівним лідером, «ВГП» планує збільшити об’єми свого виробництва у чотири рази, а також представити українському, і не тільки, споживачу паперові рушники, що, як продемонстрували присутнім під час презентації нової лінії журналістам, спроможні вбирати й утримувати вологу в сім разів більшу за власну вагу.

На Волині продукція з торговою маркою «Рута» є доволі знаною й популярною, та цікаво, що паперові серветки і рушники, а також туалетний папір із Луцька активно продаються по всій Україні. Крім того, підприємство займає вагомий сегмент у забезпеченні цими товарами жителів Білорусі та Молдови, а також Росії, Казахстану, Вірменії, Литви, Латвії, Туркменистану та інших колишніх радянських республік.

Проте, що важливо, спокійно продається продукція «Рути» і в сусідніх з Україною країнах Західної Європи, зокрема доволі успішними були продажі в Угорщині та Німеччині. Але здійснювалися вони під... іншими торговими марками, через приватні компанії.

З огляду на все вищезгадане, генеральний директор ПАТ «ВГП» Ілля МІРЕЦЬКИЙ, на наш погляд, є дуже добрим експертом у питанні перспектив імплементації Угоди про зону вільної торгівлі з ЄС. Ми поставили пану Мірецькому кілька запитань, які нещодавно артикулювали на шпальтах газети: на що готовий український бізнес, аби допомоги країні зробити історичний крок.

— Чи підтримуєте ви як підприємець ймовірне підписання Україною Угоди з Євросоюзом?

— У нас, бізнесменів, позиція дуже проста: якщо підписання цієї угоди принесе Україні користь, буде для неї вигідним не тільки в політичному, а й економічному плані, то чому українським бізнесменам її не підтримувати? Ми ж ведемо свій бізнес у цій країні, й не збираємося її покидати.

— Зараз багато говорять про історичне значення так званого пакета євроінтеграційних законів. Якщо його буде впроваджено, що означатиме це для вашої компанії — вам буде працювати важче, легше?

— Мені дуже важко говорити про це зараз, бо наслідків наразі не може, вважаю, передбачити ніхто. Оцінювати значення цього пакета для України — це, напевне, справа не бізнесу, а стратегічного менеджменту держави. Загалом же наша позиція дуже проста: якщо прийняття цього пакету буде вигідним для бізнесу, а отже і для держави, то ми його будемо підтримувати. Але законів ще немає, є тільки наміри. Тому це питання не так бізнесу, як політики.

— Ви у бізнесі давно, і маєте певний досвід. Ваша компанія займає певний сегмент на ринку виробництва предметів санітарно-гігієнічного призначення і є відомою в багатьох країнах колишнього Радянського Союзу. Проте бізнес ви здійснюєте на Волині. Як змінився бізнес-клімат у нашому регіоні: став кращим, гіршим?

— Я не можу сказати, що бізнес-ситуація погіршилася, але вона кардинально змінилася: бізнес-середовище стало більш конкурентним. Ринки розвиваються, і навіть нам, компанії з великим досвідом і своєю нішею на ринку, доводиться значно більше працювати, щоб втриматися на тому рівні, який сьогодні має бути, щоб рухатися далі. Власне, ми самі хочемо бути у лідерах виробництва, нарощувати його, отримувати нові ринки збуту, тому мусимо самі дбати про свою репутацію. Але ми маємо чимало конкурентів не тільки в Україні, а й у тих країнах, куди експортуємо свою продукцію. І це незважаючи на те, що у сегменті виготовлення паперових серветок ми є лідером в Україні, також за іншими позиціями — у перших рядках. Щодо відносин із місцевою владою, то, вважаю, завжди матиме підтримку той підприємець, який вкладає гроші в українську економіку, поповнює місцевий бюджет.

Ми не дуже прагнемо зі своїм товаром у Європу, хоча він відповідає всім стандартам, які б дозволили це робити. У Європі ринок перенасичений і без нас. Тому ми наразі стратегічним ринком бачимо для себе Україну, щоб український споживач мав можливість придбати продукцію європейського класу. Також —Росію і Казахстан, інші країни колишнього Союзу, бо можливості для розвитку нашого виробництва завдяки цьому сегменту ринку для нас видаються перспективнішими.

Увійти у Європу зі своїм брендом дуже непросто. Так ми отримали досвід доволі успішного продажу нашого товару в європейських країнах, але наразі не маємо можливостей продовжувати цю, так би мовити, експансію далі. Ми випускаємо якісний товар із натуральної сировини, проте при жорсткій конкуренції для Європи цього, на жаль, замало.

— Щоби розширити своє виробництво, ви знайшли інвестора, який представляє виробника зі світовим іменем. Чи охоче іде сьогодні інвестор в Україну?

— Процес перемовин тривав понад два роки, але завершився, як бачимо, гарними інвестиціями у наше підприємство. З практики знаю: чи прийде до нас в Україну інвестор, залежить не тільки загалом від інвестиційного клімату в державі, а й від особистості підприємця, з яким ведуться перемовини. Країн багато, серед них немає ідеальних для інвестування, тому й Україна приваблює європейських інвесторів так само, як інші країни.