Майже 140 творів – під однією обкладинкою
На Сумщині представили унікальну книжку перекладів українською мовою поезії братів Бурлюків
Давида Бурлюка називають «українським батьком російського футуризму» й знають у всьому світі. Його постать у контексті світових мистецьких надбань є легендарною й водночас доволі таємничою, недостатньо пізнаною: з огляду на те, що культурна спадщина Бурлюка, залишена у різних країнах, досі мало вивчена і ще менш систематизована. Крім того, доводиться констатувати, що для широкого загалу, зокрема і в Україні, Давид Бурлюк з його авангардною російськомовною поезією сприймається не інакше, як митець російський.
«Це кричуща несправедливість, що про Давида Бурлюка та його талановитого брата Миколу українці й досі так мало знають, хоча їхня творчість давно отримала світове визнання», — говорить письменник, перекладач, журналіст, голова Сумської обласної організації Національної спілки письменників України Олександр Вертіль — автор першого в Україні зібрання перекладених українською мовою поетичних творів братів Бурлюків. Назва книжки незвична, як творчість футуристів, — «ТОНКОФІНГЕРПРИНТ» (неологізм Бурлюка, утворений поєднанням основи російського слова «тонкий» і двох англійських: finger (палець) та print (слід, відбиток)).
Книжка побудована за принципом «білінгви»: вірші подані як мовою оригіналу, тобто російською, так і в перекладі українською. Вийшла друком у київському видавництві «Ярославів Вал». Нещодавно видання було представлено сумській аудиторії. Презентація відбулася в конференц-залі Наукової бібліотеки Української академії банківської справи. І це не випадково, адже саме тут, в Академії, ще в 2006 — 2007 рр. було започатковано проект «Будетлянин Давид Бурлюк». Проект має на меті сприяння вивченню та популяризації творчої спадщини митця. Він підтриманий, зокрема в Японії, Канаді та інших країнах, де так чи інакше залишив свій неповторний творчий слід Давид Бурлюк.
Письменник, журналіст, президент Благодійного фонду сприяння ініціативам газети «День» Микола Гриценко зауважив під час представлення: «Можу абсолютно впевнено стверджувати, що книжка Олександра Вертіля — один із небагатьох літературних проектів Сумщини, який вийшов на загальнонаціональний рівень. Щодо ідеологічної площини, це неоціненна річ — повертати Україні імена, вирвані з нашої історії».
Давид Бурлюк народився на Сумщині — на хуторі Семиротівка під Лебедином. Рідний брат Давида — Микола, — відомий насамперед як активний учасник руху кубофутуристів, народився на Полтавщині, в Котельві. У книжці «ТОНКОФІНГЕРПРИНТ» Олександр Вертіль поєднав переклади поезії обох братів під одною обкладинкою: загалом майже 140 творів. Уперше Бурлюки зазвучали українською в такому масштабі — досі були лише поодинокі спроби окремих авторів «перелицювати» на український лад деякі вірші російськомовних українських футуристів. Як зазначає Олександр Вертіль, сам Бурлюк писав, що має намір перейти на українську мову, проте не встиг. Тож видання можна певною мірою вважати втіленням мрії одного з парадоксальних зачинателів російського футуризму. У книжці вміщено також 25 кольорових репродукцій картин Давида Бурлюка, зокрема таких відомих, як «Пейзаж з чотирьох ракурсів», «Селяни з конем і курками», «Поет і Муза», «Прихід зими і літа» та інші.
«Я вклав у цю роботу душу. Постійно працював зі словниками — словником Грінченка, словником наголосів, словником міфів... Щоб кожне слово було виваженим і правильним, інакше мені Бурлюки «не пробачать», — ділиться з «Днем» Олександр Вертіль.
Одна з координаторів проекту «Будетлянин Давид Бурлюк», проректор Української академії банківської справи Алла Ярова, розповідає: «Приємно, що саме УАБС, за підтримки обласної та місцевої влади, свого часу вдалося започаткувати проект «Будетлянин Давид Бурлюк». Зокрема в його рамках ми налагодили спілкування з онукою Бурлюка (донькою молодшого сина) Мері-Клер Холт-Бурлюк, яка проживає в США. Вона подарувала сумській Олександрівській гімназії одну з останніх дідових робіт — картину «Полудень». А в червні 2013 року японський славіст і перекладач Акіра Судзукі передав Сумському художньому музею ім. Н. Онацького доти невідому, виявлену в приватній колекції картину Давида Бурлюка «Пейзаж на морському узбережжі». Зважаючи на те, що на той час в Україні офіційно було відомо всього про 32 художні полотна Бурлюка, можна говорити про поповнення вітчизняної художньої скарбниці завдяки сумському проекту».
