У Москві дихати нічим
Зате Кримнаш і російські війська на Донбасі
Майже два тижні у російській столиці не було чим дихати. Спочатку стався викид сірководню. Коли стурбовані москвичі почали обривати телефони відомств через запах тухлих яєць, відповідальні чиновники плутано пояснювали, що стався викид і концентрація сірководню перевищила допустиму норму в сім разів. Одразу вказали на винуватця. Як повідомив заступник начальника управління МНС по Москві Юрій Акімов, запах з'явився через несправність установки з переробки сірководню на Московському нафтопереробному заводі (НПЗ) в Капотні. Компанія «Газпром нафта», якій належить підприємство, одразу ж заявила, що ніякої аварії на НПЗ не було. Потім заступник голови МНС Росії Володимир Степанов дезавуював слова свого молодшого за статусом колеги, визнавши, що встановити джерело запаху не вдалося.
Зі свого боку мер Білокам'яної Сергій Собянін доручив начальнику головного управління МНС по Москві з'ясувати причину викиду сірководню в столиці. «До кінця доведіть розслідування, щоб у нас була чітка причина аварії, для того щоб у подальшому запобігти таким випадкам. Прошу, щоб це розслідування було максимально об'єктивним».
Щодо об'єктивності і «до кінця» є великі сумніви. Вони ще більше посилилися після того, як голова департаменту природокористування Москви Антон Кульбачевський повідомив у телеефірі, що сірководень безпечний, «маски не потрібні», а ситуацію з неприємним запахом у місті чиновник, за його словами, взяв під особистий контроль. Одразу після цього пішли обурені зауваження городян у соціальних мережах про те, що базові медичні довідники дають про шкоду сірководню зовсім іншу інформацію.
Створена надзвичайна комісія вирішила перевірити ще 20 підприємств паливно-енергетичного комплексу. «Росприроднадзор» приступив до перевірки Московського НПЗ, Московського коксового заводу, Мосводоканалу, Мосгазу, а також низки столичних ТЕЦ. Фахівці навіть заглянули на кур’янівські й люберецькі очисні споруди. Там все було в порядку. До перевірки були залучені органи прокуратури Південного і Південно-Східного адміністративних округів Москви. Все як у вірші Маршака, шукають пожежники, шукає міліція... Тільки не знайшли. Відзвітували, що джерело сірководню локалізоване. Як локалізоване, якщо не знайшли його, залишається чиновною загадкою.
Не встигли москвичі оговтатися після викиду сірководню з невідомого джерела, як на столицю обрушилася чергова напасть.
Цього разу пахло не тухлими яйцями, а чадом. Стійкий запах відчувався в шести округах Москви. Аналіз показав перевищення гранично допустимих концентрацій (ГДК) продуктів горіння в десять разів. У головному управлінні МНС по Москві заявили, що причиною стало спалювання порубкових залишків у Підмосков'ї.
У зв'язку з цим жителям було рекомендовано обмежити час перебування на вулиці, відмовитися від використання особистого транспорту, тримати закритими двері та вікна. Вразливим групам громадян слід прийняти препарати з властивостями сорбентів та антигістамінні ліки.
Зі свого боку в «Рослесхозе» стверджують, що обсяг спалюваних порубкових залишків не може настільки зіпсувати повітря у столиці. Керівник прес-служби Федерального агентства лісового господарства Володимир Дмитрієв в інтернет-виданні «Газета.Ru» зазначив: «На наш погляд, версія про задимлення над Москвою в результаті спалювання порубкових залишків не може бути серйозно сприйнята як основна причина задимлення. На думку фахівців «Рослесозащиты», останнім часом рубки у Московській області відбулися на площі близько семи тисяч гектарів. Спалювання деревини, пошкодженої короїдом, здійснювалося лише на поодиноких ділянках. Очевидно, що дим і викиди від спалювання порубкових залишків на настільки незначних площах не порівнювані з масштабами викидів від промисловості, транспорту, котелень та інших джерел». А тут ще дві пожежі. Горів великий склад, а в центрі міста в Оружейному провулку згоріла дюжина елітних автівок. Чиновники продовжують сперечатися, а причину чаду в столиці так і не встановлено. Всім зрозуміло, чому такі ретельні пошуки не призвели до результату. Як у випадку з викидом сірководню, так і з чадом. Адже абсолютно очевидно всім патріотично налаштованим мешканцям столиці Росії та її околиць від Калінінграда до Владивостока, що все це підступи ЦРУ, Пентагону і особисто президента Обами. Типовий приклад застосування кліматичної зброї.
У столичному регіоні відзначалися аномальні для листопада погодні умови: вночі та вранці на більшій частині Москви й області встановився туман, ускладнений наявністю приземної інверсії (холодне повітря виявляється притиснутим до землі) до висоти 350 метрів і низькою швидкістю вітру. Спеціально створили такі аномальні умови, опромінюють атмосферу. Будь-який свідомий російський громадянин знає, що ЦРУ і британська MI-5 на станціях на Алясці, в Пуерто-Рико і Норвегії опромінюють атмосферу, щоб створити аномальну погоду в Москві. До цього вони викликали повені на Амурі та інші природні лиха. І все це в помсту за Крим і Донбас. От і не знайшли джерело сірководню й чаду.
Однак погода все-таки на боці Росії. Інверсія закінчилася, подув вітер і чад поступово розійшовся, дихати москвичам і гостям столиці стало легше.
Серйозно міркувати про кліматичному зброю не доводиться. Обурені мешканці столиці цього разу не повелися на подібні розмови. Проте слід відзначити очевидну обставину.
Абсолютно незадовільна екологічна ситуація анітрохи не потіснила в новинах події в Україні. Про «звірства карателів» на Донбасі на федеральних каналах і в пресі говорять частіше, ніж про те, що дихати в прямому сенсі у Москві стає все важче.
Так званих патріотів Донбас турбує набагато більше, ніж власне життя і здоров'я. Публічних запитів від екологічних організацій на адресу мерії немає. Призначених слухань у Мосміськдумі теж немає. Заяв депутатів немає. Представники міської влади також не поспішають пояснити, чому Москва, яка і так не вирізняється гарною екологією, на очах перетворюється на небезпечне для життя місто. Всім неначе байдуже, хоча дихають із владою одним повітрям.
Для вираження громадського невдоволення екологічними проблемами, правильніше відсутністю їхнього розв’язання, немає ні політичних і громадських інструментів, ні традиції. Політичних акцій із екологічними гаслами в Росії практично ніколи не було. Екологи, які цікавилися дачами вищих посадових осіб у заповідних місцях або ситуацією з екологією в районі АЕС, виявлялися фігурантами кримінальних справ. На них наклеювали клеймо хуліганів або, що ще гірше, шпигунів.
Росія вже рік живе самою Україною. У потрібному світлі повідомляються й обговорюються всі перипетії київської політики. Донбаські сепаратисти-терористи щовечора входять майже у всі російські оселі. Про злобливу політику Заходу щодо руйнування держави російської продовжують співати на всі лади з екранів кремлівські солов'ї різних мастей. Хто ж за таких умов навіть сміє подумати, що дихати на вулиці стало неможливо. І тим більше ставити незручні запитання людям, які так піклуються про благо все тієї ж держави російської у вигляді анексії Криму та агресії на Донбасі. Як співалося у відомій радянській пісеньці: «Была бы страна родная и нету других забот». Втримати Україну за будь-яку ціну, нехай всі задихнемося, але кримнаш і Донбас відстоїмо.
Для влади така ситуація вкрай вигідна. Вчити людей питати, чому у них така вода і таке повітря, може бути небезпечно. Адже далі вони ці питання почнуть ставити на різних рівнях. Більше того, на воді й повітрі можуть не зупинитися і підуть далі, ставлячи інші вкрай неприємні запитання. Найнебезпечніше, що, переставши цікавитися Донбасом, люди поряд із екологією можуть зацікавитися цінами в магазинах, зростанням інфляції, девальвацією рубля, падінням реальних заробітків. Ось чому їх годують пропагандистськими стравами низького штибу у все зростаючих кількостях про українських фашистів, підступи Заходу і те, в якій гордій самоті був національний лідер на саміті у Брісбені. Своїм скороспішним відльотом він усім показав, що Росія піднялася з колін. Щоправда залишається не надто зрозуміло, як вона піднялася з колін, якщо нікому й ніколи її на коліна поставити не вдавалося.
Завдання Кремля полягає в тому, щоб підвідомчі громадяни й надалі цікавилися долями інших країн. Тому про екологію, воду та повітря воліють чиновники різного рангу в Москві не говорити. Розігнав вітер сірководень і чад, і на тому спасибі. Проїхали і за можливості забули. А ось кримнаш і Донбасом займаємося. І немає інших турбот.
